Висновки за підсумками засідання Європейської ради 20-21 жовтня 2022 року

I. УКРАЇНА/РОСІЯ

 Ескалація агресії Росії

1. Європейська рада розглянула питання ескалації Росією загарбницької війни проти України, що ставить під загрозу мир і безпеку в Європі та світі. Європейська рада сповнена рішучості протидіяти дезінформації, спрямованій на нівелювання наших спільних зусиль із захисту суверенітету України та міжнародного порядку, заснованого на правилах. Рада ще раз повторює, що Росія несе виняткову відповідальність за нинішню енергетичну та економічну кризи.

2. Європейська рада якнайрішучіше засуджує нещодавні невибіркові ракетні удари та удари безпілотними літальними апаратами, що їх Росія спрямувала проти мирного населення, цивільних об’єктів та об’єктів інфраструктури в Києві та по всій Україні. Рада також засуджує дії Росії на українській Запорізькій атомній електростанції та підкреслює підтримку Європейським Союзом зусиль Міжнародного агентства з атомної енергії, спрямованих на підтримку безпеки та запобіжних заходів на станції.

3. Посилаючись на заяву від 30 вересня 2022 року та відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 12 жовтня 2022 року, Європейська рада вкотре заявляє про своє однозначне засудження та рішуче неприйняття незаконної анексії Росією Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Як і у випадку з Кримом і Севастополем, Євросоюз ніколи не визнає цієї незаконної анексії. Односторонні рішення Росії свідомо порушують Статут ООН та відверто ігнорують міжнародний порядок, заснований на правилах. У Росії немає легітимних підстав для будь-яких дій на території України.

4. Європейська рада підтверджує свою повну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Відповідно до Статуту ООН та міжнародного права, Україна реалізує своє невіддільне право на самооборону від російської агресії. Вона має право звільнити та відновити повний контроль над усіма окупованими територіями в межах своїх кордонів, визнаних міжнародною спільнотою.

5. Європейська рада вимагає від Росії негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, як того вимагає резолюція Генеральної Асамблеї ООН, а також припинити всі гібридні атаки проти України.

6. Воєнні злочини, вчинені проти українців і про які свідчить все більша кількість доказів, та руйнування цивільної інфраструктури, що продовжуються, є грубим порушенням міжнародного права. Європейський Союз підтверджує свою тверду відданість притягненню Росії, усіх виконавців і співучасників до відповідальності, а також свою рішучу підтримку розслідувань, які проводить Прокурор Міжнародного кримінального суду. Європейська рада відзначає зусилля України щодо забезпечення відповідальності, зокрема за злочин агресії проти України. Рада запрошує Високого представника та Єврокомісію вивчити шляхи забезпечення повної відповідальності.

7. Європейський Союз посилив свої обмежувальні заходи проти Росії та готовий продовжувати це робити. Європейська рада наголошує на важливості забезпечення ефективної імплементації таких заходів, запобігання їх обходу та сприянню цьому, а також закликає всі країни приєднатися до санкцій ЄС. Зусилля в цьому напрямі слід активізувати. Європейська рада обговорила шляхи подальшого колективного тиску на Росію, аби вона припинила свою загарбницьку війну.

8. Європейська рада підкреслює важливість єдиної практики ЄС щодо видачі віз заявникам російського походження та вітає оновлені рекомендації Європейської комісії.

9. Європейський Союз підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно. Він продовжуватиме надавати рішучу політичну, військову та фінансову підтримку Україні, зокрема для забезпечення її потреб у ліквідності, і посилюватиме свою гуманітарну допомогу, зокрема для підготовки до зимового періоду. Рада ухвалила рішення про створення Місії ЄС з військової допомоги на підтримку України, а також рішення щодо подальшого збільшення заходів допомоги в рамках Європейського фонду миру на підтримку Збройних сил України. Європейська рада високо оцінює роботу на місцях цивільної Консультативної місії ЄС в Україні.

10. Європейська рада закликає вчасно надати Україні решту 3 мільярдів євро макрофінансової допомоги. Рада запрошує Комісію представити, а Раду ЄС розвинути більш структурні рішення для надання допомоги Україні. Необхідно використати весь потенціал Угоди про асоціацію та Угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною, аби полегшити її доступ до єдиного ринку.

11. Європейський Союз сповнений рішучості підтримувати допомогу, відновлення та реконструкцію України разом з міжнародними партнерами та фінансовими інституціями. Напередодні міжнародної конференції експертів у Берліні, яка відбудеться 25 жовтня 2022 року, Європейська рада обговорила управління та фінансування цих зусиль, включаючи реформи. Крім того, посилаючись на свої висновки від 30-31 травня 2022 року, Європейська рада пропонує Комісії представити варіанти  використання заморожених активів для підтримки відновлення України відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права.

12. Україна заявила про свою готовність до справедливого миру, який має включати повагу до її територіальної цілісності та суверенітету, захищених Статутом ООН; збереження здатності України захищати себе в майбутньому; забезпечення її відновлення та реконструкції, включно з вивченням можливостей зробити це за кошти Росії; і притягнення до відповідальності за російські злочини, скоєні під час війни.

13. Європейська рада закликає білоруську владу припинити сприяти російській агресивній війні, дозволяючи російським збройним силам використовувати білоруську територію та надаючи підтримку російським військовим. Білоруський режим повинен повністю дотримуватися своїх зобов’язань згідно з міжнародним правом. Європейський Союз готовий швидко ввести нові санкції проти Білорусі.

14. Європейська Рада також рішуче засуджує військову підтримку з боку влади Ірану агресивної війни Росії, яку необхідно припинити. У зв’язку з цим Європейська рада вітає санкції ЄС, ухвалені 20 жовтня 2022 року.

Продовольча безпека

15. Росія, використовуючи продовольство у своїй війні проти України, несе повну відповідальність за глобальну кризу продовольчої безпеки, яку вона спровокувала. Російська загарбницька війна призвела до перебоїв у сільськогосподарському виробництві, ланцюгах постачання та торгівлі, що підняло світові ціни на продовольство та добрива до безпрецедентного рівня. Шляхи солідарності між Україною та ЄС зробили можливим експорт значних обсягів українських зернової та сільськогосподарської продукції і добрив до країн, які найбільше цього потребують. Європейський Союз продовжуватиме покращувати ефективність усіх шляхів солідарності. Європейська рада підтримує заклик Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй продовжити Чорноморську зернову ініціативу ООН після завершення її поточного періоду в листопаді. Санкції ЄС проти Росії не забороняють експорт сільськогосподарської чи харчової продукції між третіми країнами та Росією.

II. КРИТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА

16. Європейська рада рішуче засуджує акти саботажу проти критичної інфраструктури, зокрема проти трубопроводів Північного потоку. Європейський Союз відповість на будь-яке навмисне порушення критичної інфраструктури чи інші гібридні дії єдиною та рішучою відповіддю. Європейська рада закликає країни-члени вжити термінових та ефективних заходів і співпрацювати одна з одною, з Європейською комісією та іншими відповідними учасниками з метою підвищення стійкості критичної інфраструктури. Необхідно швидко продовжити роботу над пропозицією щодо рекомендації Ради з приводу скоординованого підходу Союзу для посилення стійкості критичної інфраструктури, включаючи швидке впровадження переглянутої Директиви про безпеку мережевих та інформаційних систем (Директива NIS 2) і Директиви щодо стійкості критичних об'єктів.

III. ЕНЕРГЕТИКА ТА ЕКОНОМІКА

17. Хоча Росія використовує енергетику як зброю у війні, Європейський Союз залишиться згуртованим, щоб захистити своїх громадян та бізнес і вжити необхідних заходів у терміновому порядку.

18. Європейська рада погодила, що під час кризи, що триває, зусилля щодо зменшення попиту, забезпечення надійності постачання, уникнення нормування та зниження цін на енергію для домогосподарств і підприємств у всьому Союзі мають бути прискорені та активізовані, а також цілісність єдиного ринку має бути збережена.

Європейська рада закликає Раду ЄС та Європейську комісію терміново надати конкретні рішення щодо таких додаткових заходів, а також щодо пропозицій Комісії, оцінивши їхній вплив, зокрема на контракти, що вже існують, включаючи відсутність впливу на довгострокові контракти та враховуючи різні суміші енергоресурсів і національні обставини:

a) добровільна спільна закупівля газу, за винятком обов’язкового агрегування попиту на обсяг, що еквівалентний 15% потреб у заповненні сховищ, відповідно до національних потреб, і прискорення переговорів з надійними партнерами для пошуку взаємовигідного партнерства шляхом використання ваги колективного ринку Союзу та повне використання Енергетичної платформи ЄС, яка відкрита також для Західних Балкан і трьох партнерів Східного партнерства з Угодами про асоціацію;

б) новий додатковий контрольний показник до початку 2023 року, який точніше відображає умови на газовому ринку;

в) тимчасовий динамічний ціновий коридор для транзакцій з природним газом для негайного обмеження періодів надмірних цін на газ, беручи до уваги запобіжні заходи, викладені в статті 23(2) проєкту Регламенту Ради, запропонованого 18 жовтня 2022 року;

г) тимчасові рамки ЄС для обмеження ціни на газ у виробництві електроенергії, включаючи аналіз витрат і вигод, без зміни ранжування, водночас запобігаючи збільшенню споживання газу, відповідаючи на впливи фінансування та розподілу та вплив на потоки за межі кордонів ЄС;

ґ) удосконалення функціонування енергетичних ринків для підвищення прозорості ринку, пом’якшення стресу ліквідності та усунення факторів, які посилюють волатильність цін на газ, забезпечуючи при цьому збереження фінансової стабільності;

д) прискорення спрощення дозвільних процедур з метою пришвидшення розгортання відновлюваних джерел енергії та мереж, у тому числі із застосуванням надзвичайних заходів на основі статті 122 Договору про функціонування Європейського Союзу;

е) заходи енергетичної солідарності у разі перебоїв у постачанні газу на національному, регіональному рівні та рівні Євросоюзу за відсутності двосторонніх угод про солідарність;

є) збільшення зусиль щодо енергозбереження;

ж) мобілізація відповідних інструментів на національному рівні та рівні ЄС. У той же час безпосереднім пріоритетом є захист домогосподарств і підприємств, зокрема найбільш вразливих у нашому суспільстві. Збереження глобальної конкурентоспроможності Євросоюзу також є ключовим. Слід мобілізувати всі відповідні інструменти на національному рівні та на рівні ЄС для підвищення стійкості наших економік, зберігаючи при цьому глобальну конкурентоспроможність Європи та підтримуючи рівні умови гри та цілісність Єдиного ринку. Європейська рада прагне до тісної координації політичних заходів. Вона наголошує на важливості тісної координації та спільних рішень на європейському рівні, де це доцільно, і прагне досягти цілей нашої політики спільним чином. Рада продовжуватиме уважно стежити за економічними змінами та має намір і надалі зміцнювати нашу координацію, аби забезпечити рішучу та швидку політичну відповідь.

19. Європейська рада вкотре наголошує на необхідності активізації інвестицій в енергоефективність, перспективну енергетичну інфраструктуру, включаючи об’єднання енергосистем, сховища та інноваційні технології відновлюваних джерел.

20. Європейська рада закликає Єврокомісію прискорити роботу над структурною реформою ринку електроенергії, включаючи оцінку впливу, і закликає до подальшого просування до повного Енергетичного Союзу, який служить подвійній меті європейського енергетичного суверенітету та кліматичної нейтральності.

21. Європейська рада продовжує займатися цим питанням.

IV. ЗОВНІШНІ ВІДНОСИНИ

22. Європейська рада провела стратегічне обговорення відносин Європейського Союзу з Китаєм.

23. Також обговорено підготовку до майбутнього Пам’ятного саміту ЄС-АСЕАН 14 грудня 2022 року. Саміт стане можливістю для подальшого поглиблення стратегічного партнерства Європейського Союзу з АСЕАН і підкреслення нашої спільної прихильності до міжнародного права та міжнародно узгоджених норм і стандартів, а також підкреслити важливість спільних інтересів, які пов’язують наші два регіони давнім партнерством.

24. Європейська рада підбила підсумки підготовки до Конференції ООН зі зміни клімату в Шарм-ель-Шейху (COP27) у 2022 році та до 15-ї Конференції сторін Конвенції про біологічне розмаїття (Частина друга) у Монреалі. З огляду на все більш інтенсивні та часті екстремальні погодні явища, включно з аномальною спекою, лісовими пожежами та повенями, а також безпрецедентну втрату біорізноманіття по всьому світу, Рада підкреслила надзвичайну невідкладність посилення глобальної реакції на надзвичайну кліматичну ситуацію та кризу біорізноманіття. Задля досягнення мети в 1,5 °C, Європейська рада закликає всі сторони, передусім найбільші економіки світу, переглянути та посилити свої національно визначені внески вчасно до COP27. Європейська рада також закликає прийняти амбітну, всеосяжну та трансформаційну глобальну рамкову ініціативу щодо біорізноманіття на період після 2020 року, аби зупинити та розвернути назад втрату біорізноманіття.

25. Європейська рада засуджує невиправдане та неприйнятне застосування сили іранською владою проти мирних демонстрантів, зокрема проти жінок, і вітає обмежувальні заходи ЄС, ухвалені 17 жовтня 2022 року проти осіб, які вчинили ці серйозні порушення прав людини. Вона закликає Іран негайно припинити насильницькі дії проти мирних демонстрантів і звільнити затриманих, повністю поважаючи їхні громадянські та політичні права.