European Union External Action

Незаконна анексія Автономної Республіки Крим і міста Севастополь: Інформаційна довідка

Bruxelles, 12/12/2017 - 09:55, UNIQUE ID: 171215_24
Factsheets

18 березня 2014 року Російська Федерація незаконно анексувала Автономну Республіку Крим і місто Севастополь.

 

18 березня 2014 року Російська Федерація незаконно анексувала Автономну Республіку Крим і місто Севастополь.

Контекст: чому ЄС провадить політику невизнання?

Європейський Союз не визнає і продовжує cуворо засуджувати порушення міжнародного законодавства, що залишається викликом для міжнародного безпекового порядку. Така позиція ґрунтується на Статуті ООН, у якому чітко зазначено, що держава не може заволодіти територією іншої держави за допомогою погроз або застосування сили. Також така позиція походить від Гельсінського заключного акту, у якому сторони-підписанти заявили про наміри поважати непорушність кордонів і територіальну цілісність суверенних держав.

27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН підтвердила свою відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності й територіальній цілісності України у рамках кордонів, визнаних міжнародною спільнотою. У такий спосіб було підкреслено нечинність так званого «референдуму», що відбувся у Криму 16 березня.

Генеральна асамблея ухвалила резолюцію під назвою «Територіальна цілісність України». У ній міститься заклик до країн, міжнародних організацій, спеціалізованих агенцій не визнавати будь-яких змін у статусі Криму або Чорноморського порту міста Севастополь та утриматися від дій чи справ, які можна інтерпретувати як такі. Резолюція була підтримана 100-ма голосами; 11 проголосували проти, 58 – утрималися.

Політика ЄС з невизнання складається з широкої низки заходів. Їхня мета – продемонструвати, що ЄС не визнає незаконної анексії, вдаючись до відчутних заходів на додачу до регулярної політики і дипломатичних дій.

Уперше зобов’язання щодо невизнання анексії було висловлено під час зустрічі Європейської Ради, яка відбулася у березні 2014 року. Відтоді Європейська Рада неодноразово підтверджувала його, зокрема у таких висновках:

Висновки Європейської Ради (20 березня 2014 року)

Висновки Європейської Ради (20 березня 2015 року)

Висновки Європейської Ради (13-14  грудня 2018 року)

Замороження рахунків і заборона на в’їзд

Норми про замороження рахунків і заборону на в’їзд до ЄС поширюються на 170 осіб; також заморожено рахунки 44-ох організацій у Євросоюзі. Це стосується осіб та організацій, які є відповідальними за дії проти територіальної цілісності України; осіб, які надають підтримку російським громадянам, відповідальним за прийняття рішень, та, які отримують користь від такої підтримки; 11-и організацій у Криму і Севастополі, які було конфісковано або які отримали користь від передачі прав власності всупереч українському законодавству. 10 грудня ЄС додав імена 9-и осіб, обраних чи причетних до, так званих, «виборів» на непідконтрольних уряду територіях Донецька та Луганська. Також 15 березня 2019 року Євросоюз додав до вищезазначеного списку імена ще 8-ми громадян Росії, причетних до дій, що призвели до затримання українських моряків та захоплення кораблів у Керченській протоці 25 листопада 2018 року.

Обмеження щодо Криму і Севастополя

Як частина політики ЄС з невизнання незаконної анексії Криму і Севастополя Євросоюз наклав відчутні обмеження на економічні обміни з територією. Це, зокрема, стосується:

  • Заборони на імпорт товарів, що походять з Криму і Севастополя, – крім випадків, коли вони мають українські сертифікати;
  • Заборони здійснювати інвестиції у Крим. Європейці та компанії, розташовані в ЄС, не мають права купувати нерухомість чи підприємства у Криму, фінансувати кримські компанії чи надавати відповідні послуги. Окрім того, вони позбавлені права інвестувати в інфраструктурні проекти у таких сферах як: транспорт, телекомунікації, енергетика, пошук, розвідка і видобуток нафти, газу та корисних копалин;
  • Заборони надання туристичних послуг у Криму чи Севастополі. Європейські круїзні лайнери не мають права заходити у такі порти Кримського півострова (виняток може становити лише надзвичайна ситуація): Севастополь, Керч, Ялта, Феодосія, Євпаторія, Чорноморськ і Камиш-Бурун. Це стосується усіх кораблів, що знаходяться у власності або контролюються європейською компанією, чи ходять під прапором країни-члена ЄС;
  • Окрім того, європейським перевізникам — незалежно від типу судна — заборонено здійснювати будь-які виплати адміністраціям морських портів Керчі та Севастополя. Цей пункт є частиною обмежувальних заходів ЄС щодо дій, які загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України;
  • Товари та технології для транспорту, телекомунікацій та енергетичної сфери, а також для розробки родовищ нафти, природного газу та корисних копалин заборонено експортувати кримським компаніям, або ж для використання у Криму;
  • У цих сферах також заборонено надавати технічну допомогу, здійснювати посередницьку діяльність, надавати послуги у сферах будівництва та проектування.

ЄС створив Інформаційний бюлетень для європейського бізнесу, який веде діяльність чи інвестує у Крим і Севастополь, аби забезпечити дотримання зазначених обмежувальних заходів та інших елементів політики невизнання:

Інформаційна довідка для бізнесу ЄС щодо роботи та здійснення інвестицій у Криму/Севастополі

Рекомендації щодо подання заявки на отримання Шенгенської візи

Консульства і посольства країн-членів ЄС в Україні та Російській Федерації дотримуються рекомендацій щодо подання заявок на отримання Шенгенської візи жителями Криму і Севастополя (рекомендації було опубліковано у травні 2014 року). Згідно з ними, жителі Криму і Севастополя, які прагнуть відвідати країни Шенгенської зони, мають у цілому отримувати свої візи у консульствах країн Шенгенської зони, що знаходяться в Україні.

Рекомендації щодо невизнання певних категорій російських паспортів

У червні 2016 року Європейська Комісія і Європейська служба зовнішньої дії, підтверджуючи, що визнання проїзних документів належить до компетенцій країн-членів, опублікувала рекомендації, запропонувавши державам ЄС дотримуватися спільного підходу щодо російських паспортів, виданих у Криму. Рекомендації містять пропозицію не визнавати два типи документів:

  1. Звичайні російські міжнародні паспорти, які було видано російськими адміністративними органами влади, утвореними у Криму і Севастополі після нелегальної анексії цих територій;
  2. Звичайні російські паспорти, видані жителям Криму і Севастополя російськими адміністративними органами влади у Російській Федерації після незаконної анексії, – за умови, що ці люди не мали російського громадянства перед анексією.

У цілому не слід видавати візу власнику паспорту у разі, якщо такий документ не визнається.

Слід зауважити: не існує заборони на в’їзд для жителів Криму. Усі власники проїзного документу, який визнають країни-члени ЄС, можуть подавати заявку на отримання Шенгенської візи.

Програми і проекти ЄС

Кримські бюджетні організації не мають права на участь у програмах ЄС, до яких долучилася Україна. Йдеться, зокрема, про такі програми: Креативна Європа (програма ЄС з підтримки культурних і креативних секторів) і Горизонт 2020 (найбільша програма Євросоюзу у сфері досліджень та інновацій). Кримські організації не мають права брати участь в Еразмус+ (програма ЄС з освіти, стажування, молоді та спорту).

Ці обмеження стосуються організацій, а не людей. Кримські студенти, які навчаються у Євросоюзі, мають право подаватися на стипендії для навчання на спільних програмах Еразмус Мундус для отримання ступеня магістра.

У цілому Європейська Комісія та країни-члени призупинили усі проекти у Криму; виняток становлять кілька малих проектів та програм з обміну, покликаних поліпшити міжлюдські контакти.

Угоди з Росією

ЄС офіційно сповістив Росію, що розглядає двосторонні угоди між Євросоюзом і Російською Федерацією як такі, що застосовуються винятково до території Росії, яка визнана міжнародною спільнотою, і у такий спосіб не стосуються Криму і Севастополя.

Політичні заяви

ЄС неодноразово публічно підтверджував свою політику невизнання:

  • На зустрічі Європейської Ради, що відбулася 19 березня 2015 та 13-14 грудня 2018 року;
  • На саміті між ЄС та Україною, що пройшов 29 квітня 2015 та 9 липня 2018 року;
  • У заявах Високого представника ЄС від 16 березня 2015, 18 березня 2016, 18 березня 2017, 16 березня 2018 та 17 березня 2019 років у зв’язку з річницями незаконної анексії Криму і Севастополя;

Окрім того, щоразу, коли Росія під час багатосторонніх форумів (зокрема, зустрічей у рамках ООН, ОБСЄ, Ради Європи, СОТ) посилається на Крим і Севастополь як частин Російської Федерації, ЄС робить заяву у відповідь, аби нагадати світу, що Євросоюз не визнає незаконної анексії цих територій.