Україна є пріоритетним партнером Європейського Союзу. Відносини між ЄС та Україною розвиваються також у контексті Східного партнерства. Між 2007 та 2011 роками відбулися переговори щодо Угоди про асоціацію, що включає в себе глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ) між ЄС та Україною. Угоду було підписано в два етапи: 21 березня та 27 червня 2014 року. Вона прийшла на зміну попереднім рамкам співпраці між Україною та ЄС. Угода про асоціацію є головним інструментом для зближення ЄС та України: вона сприяє розвитку

глибших політичних відносин, міцніших економічних зв'язків та повазі до спільних цінностей.

Від 1 листопада 2014 року почали тимчасово застосовуватися деякі частини Угоди про асоціацію. Це зміцнило співпрацю ЄС та України у питаннях прав людини, засадничих свобод та верховенства права; політичного діалогу та реформ, а також переміщення осіб. Це також посилило співпрацю в цілій низці сфер, зокрема сферах енергетики; довкілля; протидії змінам клімату; транспорту; фінансових послуг; державних фінансів, зокрема протидії шахрайству; сільського господарства та розвитку сільської місцевості; риболовства та морської політики;захисту прав споживачів та громадянського суспільства.

Угода набрала чинності 1 вересня 2017 року. Щороку подаються звіти щодо стану її імплементації. Останній звіт за 2019 рік можна знайти онлайн.

Від весни 2014 року Україна стала на шлях амбітної програми реформ, націленої на стабілізацію своєї економіки та поліпшення життя своїх громадян. Україна та ЄС разом визначили програму реформ – Порядок денний асоціації, та разом слідкують за її поступом. Боротьба проти корупції, реформа судової влади, конституційна реформа та реформа виборчого законодавства, поліпшення бізнесового та інвестиційного клімату, енергоефективність, а також реформа державного управління, зокрема реформа децентралізації, є серед ключових у цьому порядку денному. Пріоритетом у всіх секторах є досягнення ґендерної рівності.

Окрім політичної підтримки, ЄС та європейські фінансові інституції також надали Україні фінансову допомогу у вигляді грантів та позик у розмірі більше, ніж 15 мільярдів євро. Ця допомога спрямована на підтримку процесу реформ в Україні.

Програми фінансування, що наразі втілюються, включають в себе, серед іншого, такі:

• 10 червня Європейський Союз надав Україні другий – та останній – транш об’ємом у 500 мільйонів євро в рамках четвертого пакету макрофінансової допомоги.. Загальний обсяг коштів, виділених Європейським Союзом Україні з 2014 року, складає 3,8 млрд. євро (з 4,4 млрд в рамках даної програми фінансування). Це найбільший об’єм коштів, спрямований ЄС на підтримку країни-партнера. Крім того, ЄС надав Україні макрофінансові позики у розмірі до 1,2 мільярди євро  для боротьби з економічними наслідками пандемії корона вірусу
• 4,3 мільярди євро кредитів від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) починаючи з 2014. Кредити були виділені на підтримку розвитку інфраструктури та реформ в транспортній сфері, енергетиці, сільському господарстві, освіті та муніципальному секторі. Значну фінансову та технічну підтримку надано на розвиток малих та середніх підприємств, а також відбудову важливої соціальної інфраструктури, зруйнованої під час конфлікту на сході України.

• 4,05 мільярдів євро інвестицій від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) (посилання на зовнішній ресурс). Завдяки підтримці ЄС та його держав-членів, зокрема через їхні донорські внески, ЄБРР допоміг у розвитку та реформуванні найрізноманітніших галузей, зокрема, банківського сектору, аграрного бізнесу, транспорту та малого бізнесу в Україні..
• План зовнішніх інвестицій ЄС (ЕІР) - це ключова ініціатива ЄС для сприяння державним та приватним інвестиціям. План ЕІР залучає додаткові інвестиції шляхом зменшення фінансових ризиків завдяки новому Ґарантійному фонду ЄС (1,5 млрд. євро) та використання грантів ЄС поряд із кредитами Європейських фінансових інституцій в рамках Інвестиційної платформи сусідства (План Neighbourhood Investment Platform - NIP). Від початку 2014 року через платформу NIP Україна отримала більше 205 мільйонів євро, що мало сприяти фінансуванню інфраструктури у таких сферах, як водопостачання та санітарія, енергоефективність, довкілля та МСБ. Крім того, надається підтримка кредитуванню у місцевій валюті.
• 1,365 млрд євро допомоги Інструменту європейського сусідства, зокрема:
  • 2014 рік - 365 мільйонів євро на підтримку та моніторинг демократичних реформ та посилення макроекономічної стабільності, покращення механізмів управління і соціально-економічного розвитку України. Це було досягнуто завдяки двом заходам: бюджетній допомозі у формі Контракту на державне будівництво (355 мільйонів євро) та підтримці громадянського суспільства в Україні (10 мільйонів євро).
  • 2015 рік - 200 мільйонів євро для програми розвитку приватного сектору (95 мільйонів євро), Програму технічного співробітництва (15 мільйонів євро) та підтримки децентралізації U-LEAD (90 мільйонів євро).
  • 2016 рік - 200 мільйонів євро на Антикорупційну ініціативу ЄС (15 мільйонів євро), Програму технічного співробітництва (28,5 мільйонів євро), реформу державного управління (104 мільйони євро), програму сприяння реформам у сфері верховенства права PRAVO (52,5 мільйони євро).
  • 2017 рік - 200 мільйонів євро на енергоефективність (50 мільйонів євро), управління державними фінансами (50 мільйонів євро), сприяння сталому соціально-економічному розвитку та ефективному врядуванню у східних регіонах України, які постраждали від конфлікту (50 мільйонів євро), Програму технічної співпраці (37 мільйонів євро) та 13 мільйонів євро на кредитування у місцевій валюті, щоб забезпечити додаткове фінансування, зокрема для мікро- та малих підприємств.
  • 2018 рік - 200 мільйонів євро на Програму підтримки енергоефективності для України - EE4U-II (54 млн євро), Програму технічної співпраці (37 млн. євро), EU4Skills: Кращі навички для сучасної України (38 млн. євро), Програма міжлюдських контактів: House of Europe (18 млн. Євро), 3 млн. євро для громадянського суспільства та внесок до NIP на користь комунальних інфраструктурних проектів (50 млн. Євро).
  • 2019 рік - 200 мільйонів євро на Антикорупційну ініціативу ЄС в Україні - Фаза II (15 млн. євро), U-LEAD з Європою: Фаза II (40 млн. євро), підтримку громадянського суспільства та культури (10 млн. євро) , Програму технічної співпраці 2019 (44 млн. євро), електронне врядування та розвиток цифрової економіки (25 млн. євро), подальшу підтримку для сходу України у розмірі 10 млн. євро; сільське господарство та розвиток малих фермерських господарств (44 млн. євро), а також внесок у розмірі 25 млн. євро до NIP на користь комунальних інфраструктурних проектів та кредитування в місцевій валюті.
• Понад 116 млн. євро в рамках Інструменту сприяння стабільності та миру (IcSP), що були залучені Службою інструментів зовнішньої політики  від 2014. У рамках цього інструменту також здійснювалася підтримка роботи Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, надавалася допомога внутрішньо переміщеним особам та громадянам, які постраждали від конфлікту. Інструмент також сприяв відновленню механізмів врядування та примиренню в спільнотах, що постраждали від конфлікту. Серед нещодавніх прикладів залучення коштів в рамках інструменту такі:

• 2018: Підвищення стабільності в Україні за допомогою посилення кібербезпеки під час підготовки до президентських виборів (1 мільйон євро);
• 2019: Підтримка діяльності з розмінування задля зміцнення стійкості та стабільності у східній Україні, включаючи регіони, що межують з Азовським морем (5 мільйонів євро);
• 2019: Боротьба проти дезінформації у південній та східній Україні (2 мільйони євро);
• 2020: Підтримка посиленню стійкості регіону Приазов’я (1 мільйон євро).
• 2020: Сприяння реінгетграції ветеранів конфлікту на сході України (Фаза ІІ)

• В серпні 2014 року створено Консультативну місію ЄС з реформування сектору цивільної безпеки в Україні (EUAM Ukraine) в рамках Спільної політики безпеки та оборони ЄС. У грудні 2014 року вона почала працювати. Місія має сприяти українській владі у впровадженні сталих реформ задля ефективного та надійного сектору цивільної безпеки, зокрема зменшення корупції. Мандат місії було подовжено до травня 2021 року із загальним бюджетом понад 54 мільйони євро на додатковий період. До участі у Місії залучено 250 працівників. Загальний бюджет Місії від 2014 року складає 142 мільйони євро. Консультативна місія ЄС - це неозброєна цивільна місія без виконавчих повноважень. Штаб-квартира знаходиться у Києві; регіональні представництва - у Львові, Харкові та Одесі та Маріуполі (від червня 2020 року). У складі Місії працює також мобільний підрозділ.
• У 2014 році Європейська Комісія також створила спеціальну Групу з підтримки України (SGUA). Група складається з експертів інституцій ЄС та держав-членів у різних пріоритетних сферах. Вони надають координаційну та консультаційну підтримку органам української влади в ключових сферах реформ.

11 червня 2017 року набув чинності режим безвізових подорожей для громадян України, які є власниками біометричних паспортів. Це стало результатом успішного діалогу з візової лібералізації, який стосувався впровадження важливих реформ – від верховенства права до інтегрованого управління кордонами та дотримання засадничих прав. Візова лібералізація є одним із найпотужніших інструментів ЄС для сприяння міжлюдським контактам і зміцнення зв'язків між громадянами Євросоюзу та країн з-поза його меж. Задля збереження такого інструменту для контактів між громадянами ЄС та України Єврокомісія слідкує за безперервним виконанням вимог, що їх мала виконати Україна задля запровадження візової лібералізації. Щороку Єврокомісія оприлюднює звіт, у якому відображено цей моніторинг.

10 липня 2020 року Європейська Комісія опублікувала третій звіт про виконання умов безвізу. Дані, наведені у звіті, підтверджують, що Україна продовжує виконувати умови візової лібералізації.

Незважаючи на зменшення кількості депортацій, плідна співпраця в питаннях реадмісії тривала і повинна бути продовжена. Те ж саме стосується співпраці України з ЄС та його державами-членами у секторі боротьби з міграційними викликами та зменшення безпекових ризиків. Україна продовжила роботу у галузі верховенства права. Однак для забезпечення стійкості результатів, зокрема у тому, що стосується боротьби з корупцією та організованою злочинністю, а також вдосконалення Системи інтегрованого управління кордонами (в тому числі, через криміналізацію контрабанди товарів), необхідно докласти більше зусиль. Крім того, необхідно вжити невідкладних заходів з метою вирішення проблем, створених нерегулярною міграцією.

ЄС підтримує інтеграцію України до Європейського дослідницького простору. Для цього було ухвалено рішення про асоціацію України із програмою Горизонт 2020 та додатковими дослідницькими програмами Євратому. Така асоціація дозволяє українським дослідникам, бізнесовим проектам та інноваторам подавати свої заявки на участь у всіх механізмах фінансування обох програм, на всьому ланцюгу дослідницько-інноваційної діяльності, від фундаментальних наук до діяльності безпосередньо перед виходом в комерційну сферу. Все це українські учасники можуть робити на рівних правах із своїмиколегами  з ЄС. Крім того, ЄС підтримує реформування та модернізацію української національної системи дослідження та інновацій відповідно до результатів всесторонньої експертної оцінки, проведеної в 2016 році задля підтримки досліджень, що більше орієнтуються на інновації. Також ЄС підтримує загальне розуміння в Україні того, який вплив мають дослідницькі та інноваційні проекти у рамках програми «Горизонт 2020», приділяючи особливу увагу залученню бізнесу, зокрема малих і середніх підприємств. Окрім того, надається підтримка модернізації системи трансферу технологій України. Докладнішу інформацію про співпрацю між ЄС та Україною щодо дослідницько-інноваційної сфери можна знайти тут.

У своєму рішенні від 20 березня 2014 року Європейська Рада рішуче засудила незаконну анексію Криму та Севастополя, здійснену Російською Федерацією. Лідери ЄС підкреслили, що у Європі ХХІ століття неприпустимим є використання сили та примусу для зміни кордонів. З плином шести років ЄС не визнає і продовжує засуджувати це порушення міжнародного права. ЄС не визнав і не визнає незаконної анексії. ЄС розробив сувору політику щодо її невизнання. Результатом цієї політики стали суттєві санкції, наведені у додатку до цієї інформаційної довідки. Відтоді термін дії санкцій було кілька разів подовжено.

ЄС рішуче підтримував зусилля з віднайдення мирного та сталого розв'язання конфлікту на сході України.

Від самого початку ЄС підтримував територіальну цілісність України, засуджуючи очевидне порушення суверенітету та територіальної цілісності країни через акти агресії російських збройних сил. Він повністю підтримував усі ініціативи, метою яких було віднайдення стійкого політичного рішення конфлікту у східній Україні, вдаючись до усіх наявних засобів.

Підхід ЄС – поєднати тиск через обмежувальні заходи з дипломатичними зусиллями та продовженням діалогу.

Уперше дипломатичні обмеження щодо Російської Федерації було застосовано під час позачергової зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася 6 березня 2014 року. ЄС послідовно розширював свої обмежувальні заходи; 17 березня 2014 року Євросоюз спрямував санкції проти конкретних осіб, відповідальних за дії проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Зважаючи на дестабілізаційні дії Росії у східній Україні, 29 липня 2014 року було оголошено про перший пакет вагомих економічних санкцій, що обмежували співпрацю та обміни з Росією. У вересні 2014 року було оголошено посилений пакет економічних санкцій. Детальніше про обмежувальні заходи можна дізнатися у додатку.

Водночас ЄС брав пряму участь у перемовинах щодо Женевської спільної заяви від 17 квітня 2014 року. Він привітав подальші угоди щодо припинення вогню та подальші кроки зі стабілізації ситуації та пошуку політичного рішення, досягнуті у Мінську у вересні 2014 року та лютому 2015 року. Тривалість економічних санкцій проти Російської Федерації чітко прив’язана до повного виконанням Мінських угод. Як частина власних зусиль з пошуку політичного рішення, Євросоюз збільшив свою допомогу для Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), провів тристоронні перемовини щодо енергетичних та торговельних питань з Росією та підтримав свою політичну залученість, зокрема за допомогою дискусій у Нормандському форматі (Франція, Німеччина, Україна, Росія) та Тристоронній контактній групі (ОБСЄ, Україна, Росія).

Указ президента Росії від 24 квітня 2019 року щодо спрощеної процедури видачі паспортів в окремих районах Донецької та Луганської областей України суперечить духу та цілям Мінських угод. Європейська Комісія та Служба зовнішньої дії оприлюднили настанови для країн-членів Євросоюзу як поводитися із заявками на отримання візи від жителів районів, які не контролює українська влада.

Євросоюз відігравав провідну роль у реагуванні на гуманітарну кризу. Водночас гуманітарні потреби у східній Україні й досі залишаються великими: за підрахунками, жертвами конфлікту стали понад 5 мільйонів людей;з них 3,4 мільйони досі потребують гуманітарної допомоги, особливо вздовж лінії розмежування та на територіях, які не контролює українська влада.

Європейський Союз та його країни-члени надавали фінансову підтримку найбільш незахищеним верствам населення. ЄС разом із державами-членами є найбільшим донором гуманітарної допомоги та допомоги, спрямованої на відновлення України.

Від лютого 2014 року в Україні діє Служба Європейської Комісії з гуманітарної допомоги та громадянського захисту (ECHO). Вона відіграє ключову роль у сприянні гуманітарній координації та обміну інформацією з різними гуманітарними організаціями, зокрема донорами, органами влади та партнерами із надання допомоги. Євросоюз збільшує гуманітарне фінансування, аби надати додаткові 13 мільйонів євро тим, хто найбільше цього потребує в Україні. Ця допомога спрямована на задоволення основних потреб, підтримку охорони здоров'я, включно із психосоціальною підтримкою, ремонт укриттів, забезпечення водопостачання, грошових переказів та проєктів освіти у надзвичайних ситуаціях. Вся гуманітарна допомога Євросоюзу надається неупереджено та незалежно,  вздовж лінії розмежування та на територіях, непідконтрольних українській владі. Таким чином, загальний обсяг гуманітарної допомоги ЄС сягає 154,8 млн євро.

Крім фінансової допомоги на ранній стадії конфлікту Механізм громадянського захисту ЄС мобілізував надання допомоги у натуральній формі. Євросоюз також надає допомогу переміщеним українцям в Білорусі та Росії.

Дипломатичні заходи

• З 4 по 5 червня 2014 року, замість саміту Великої вісімки (G8) у Сочі, було проведено зустріч Великої сімки (G7) у Брюсселі. Країни ЄС підтримали припинення переговорів із Росією щодо приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) та Міжнародної енергетичної агенції (IEA);
• саміт ЄС-Росія був скасований, а країни-члени ЄС вирішили не проводити таких двосторонніх самітів у майбутньому. Двосторонні переговори із Росією у напрямі візових питань та укладення Нової угоди між Росією та ЄС були призупинені.

Заморожування активів і заборона на в’їзд

Заморожування активів та заборону на отримання візи було застосовано до 177осіб та 48організацій. Ці дії стосуються: осіб та організацій, відповідальних за вчинення дій щодо територіальної цілісності України; осіб, які надають підтримку людям, які ухвалюють рішення в Росії; 11 організацій у Криму та Севастополі, які було конфісковано або які отримали користь від трансферу власності, порушуючи українське законодавство. Ці обмежувальні заходи також передбачають заборону будь-яких платежів, здійснених цим особам та організаціям.  28 січня 2020 року ЄС додав до санкційного списку 7 російських осіб, залучених у проведення Росією місцевих виборів на незаконно анексованому півострові. 1 жовтня ЄС додав двох осіб та чотири організації до списку осіб та організацій, які підпадають під обмежувальні заходи у зв’язку з діями, що шкодять чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Ці заходи були ухвалені через ту роль, яку відіграють ці люди та організації у будівництві мосту та залізниці, які поєднують Росію через Керченську протоку з незаконно анексованим Кримським півостровом, ще більше ізолюючи Крим від України.

Дивіться останню зведену версію в Офіційному журналі.

Санкції щодо Криму та Севастополя

Частиною європейської політики невизнання незаконної анексії Криму та Севастополя є  впровадження відчутних обмежень на економічну взаємодію із цими територіями. Ці обмеження є такими:

• заборона імпорту товарів, виготовлених у Криму та Севастополі, якщо вони не мають українських сертифікатів;
• заборона інвестувати в Крим. Європейці і компанії з ЄС більше не можуть купувати нерухомість або організації в Криму, фінансувати кримські компанії або надавати їм послуги. Окрім того, вони не можуть вкладати кошти в інфраструктурні проекти у шести секторах;
• заборона надання туристичних послуг в Криму та Севастополі. Європейські круїзні лайнери не можуть заходити в порти Кримського півострова, за винятком надзвичайних ситуацій. Це стосується всіх суден, що належать або контролюються європейцями, або ж плавають під прапором країни-члена ЄС;
• товари і технології для транспорту, телекомунікацій, енергетики, розвідки родовищ нафти, газу і мінеральних ресурсів не можуть бути продані кримським компаніям або для використання у Криму;
• технічна допомога, посередницькі послуги, будівельні або інженерні послуги, пов'язані з інфраструктурою у вищеназваних секторах, заборонені.

Для гарантування дотримання цих обмежувальних заходів та інших складових політики невизнання ЄС створив інформаційну записку для представників бізнесу ЄС, які працюють та/або інвестують в Криму/Севастополі.

Інформаційна записка для представників бізнесу ЄС, які працюють та/або інвестують в Криму/Севастополі

«Економічні санкції»

• Громадяни ЄС та європейські компанії не можуть купувати чи продавати нові облігації, акції чи співставні фінансові інструменти з терміном погашення більше 30 днів, які були видані:
  • п'ятьма найбільшими державними банками Росії;
  • трьома найбільшими російськими енергетичними компаніями;
  • трьома найбільшими російськими оборонними підприємствами;
  • а також їх дочірніми компаніями за межами ЄС, та тими, що діють від їхнього імені або за їх вказівкою.
• Допомога у видачі вищеназваних фінансових інструментів також заборонена.
• Громадяни і компанії ЄС також не можуть надавати зазначеним вище організаціям кредити з терміном погашення більше 30 днів.
• Запроваджено ембарго на імпорт і експорт зброї та пов'язаних матеріалів з Росії та в Росію, що охоплює всі пункти так званого «загального військового списку» ЄС, але з деякими винятками.
• Накладено заборону експорту товарів подвійного призначення і технологій військового призначення в Росію або кінцевим споживачам продукції російської армії, що включає усі елементи списку товарів подвійного призначення ЄС. Експорт товарів подвійного призначення дев'ятьом змішаним кінцевим споживачам також заборонений.
• Експорт до Росії певного устаткування та технологій, пов'язаних із енергетикою, вимагає завчасного дозволу компетентних інституцій країн-членів. Експортні ліцензії не буде видано в разі, якщо такі товари призначені для розвідки і видобутку нафти у водах глибиною понад 150 метрів, або в акваторії на північ від полярного кола, а також для проектів, що мають потенціал для видобутку нафти з ресурсів, розташованих в сланцевих пластах шляхом гідравлічного розриву пластів.

Не можуть бути надані такі послуги, необхідні для вищезазначених проектів: буріння, випробування свердловин, промислове геофізичне дослідження у свердловинах та їх освоєння та надання спеціалізованих транспортних суден.

Дивіться також: Інструкція Єврокомісії щодо впровадження окремих положень Регламенту № 833/2014

Заходи, що стосуються економічної співпраці

• 16 липня 2014 року Європейська Рада надіслала запит до Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) щодо призупинення процесу підписання нових операцій фінансування у Російській Федерації. Країни-члени ЄС координуватимуть свою позицію в Раді директорів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) для призупинення фінансування нових операцій.
• Реалізацію програм двосторонньої та регіональноїспівпраці між Росією та ЄС було значною мірою призупинено. Зберігається діяльність проектів, що стосуються лише прикордонного співробітництва та громадянського суспільства.

Заходи, спрямовані на замороження і повернення Україні привласнених бюджетних коштів

Заморожено активи 10осіб, визнаних відповідальними за незаконне привласнення коштів українського бюджету або за зловживання службовим становищем, що несе збитки українському бюджету.