Представництво Європейського Союзу в Україні

Відносини між ЄС та Україною: інформаційна довідка

Bruxelles, 05/10/2020 - 13:19, UNIQUE ID: 160127_00
Factsheets

Україна є пріоритетним партнером для Європейського Союзу. ЄС підтримує Україну у забезпеченні стабільного, заможного і демократичного майбутнього для своїх громадян. Євросоюз є непохитним у своїй підтримці незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України. Угода про асоціацію, включаючи глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ), яку було підписано у 2014 році, є головним інструментом наближення України та ЄС одне до одного, сприяння глибшим політичним і міцнішим економічним зв’язкам і шани спільних цінностей. Українапродовжує впроваджувати амбітну програму реформ задля пришвидшення економічного зростання та поліпшення рівня життя своїх громадян. Пріоритетні реформи стосуються боротьби проти корупції, реформи судової системи, конституційної та виборчої реформ, поліпшення бізнесового клімату та енергоефективності, а також реформи державного управління та децентралізації. Від 2014 року ЄС та фінансові інституції залучили понад 15 мільярдів євро у формі грантів і позик задля підтримки процесу реформ. Виділення цих коштів залежить від тривалого прогресу України у здійсненні цих реформ.

Щоб завантажити, натисніть на зображення нижче:

У своїй підтримці ЄС непохитно дотримується принципів територіальної цілісності та суверенітету України та вважає повне виконання Мінських угод основою стабільного політичного розв'язання конфлікту на сході країни. Від весни 2014 року ЄС збільшив свою підтримку економічним та політичним реформам в Україні.

Україна є пріоритетним партнером Європейського Союзу. Відносини між ЄС та Україною розвиваються також у контексті Східного партнерства. Між 2007 та 2011 роками відбулися переговори щодо Угоди про асоціацію, що включає в себе глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ) між ЄС та Україною. Угоду було підписано в два етапи: 21 березня та 27 червня 2014 року. Вона прийшла на зміну попереднім рамкам співпраці між Україною та ЄС. Угода про асоціацію є головним інструментом для зближення ЄС та України: вона сприяє розвитку

глибших політичних відносин, міцніших економічних зв'язків та повазі до спільних цінностей.

Від 1 листопада 2014 року почали тимчасово застосовуватися деякі частини Угоди про асоціацію. Це зміцнило співпрацю ЄС та України у питаннях прав людини, засадничих свобод та верховенства права; політичного діалогу та реформ, а також переміщення осіб. Це також посилило співпрацю в цілій низці сфер, зокрема сферах енергетики; довкілля; протидії змінам клімату; транспорту; фінансових послуг; державних фінансів, зокрема протидії шахрайству; сільського господарства та розвитку сільської місцевості; риболовства та морської політики;захисту прав споживачів та громадянського суспільства.

Угода набрала чинності 1 вересня 2017 року. Щороку подаються звіти щодо стану її імплементації. Останній звіт за 2019 рік можна знайти онлайн.

Підтримка зусиль України з реагування на коронавірус з боку ЄС в рамках регіональних та двосторонніх програм сягає 190 млн. євро. Підтримка Євросоюзу спрямована на задоволення потреб у сфері охорони здоров'я через механізми ВООЗ. ЄС також надає соціально-економічну допомогу (зокрема, для малого та середнього бізнесу) та підтримку правоохоронним органам, організаціям громадянського суспільства, що працюють з найбільш вразливими категоріями населення, а також допомагає митцям і надає підтримку у боротьбі з дезінформацією (80 млн. євро). Фінансування сільського господарства, малих та середніх підприємств, громадянського суспільства, децентралізації та реформи правоохоронних органів в рамках чинних та запланованих програм підтримки сходу та півдня України було переорієнтоване задля вирішення середньострокових та довгострокових наслідків пандемії на всіх рівнях (охорона здоров'я, економіка та суспільство). Реакція ЄС керується підходом TeamEurope (Команда Європа), що полягає в поєднанні ресурсів Євросоюзу, його країн-членів, та фінансових інституцій, а саме Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. Гуманітарна допомога була збільшена на 13 млн. євро та адаптована для вирішення нагальних проблем, пов'язаних із пандемією. Об’єм гуманітарної допомоги було збільшено на 13 мільйонів євро, з яких 1,6 мільйона були виділені для задоволення невідкладних потреб, пов’язаних із пандемією.

Крім того, ЄС запросив Україну приєднатися до Комітету з охорони здоров'я ЄС у якості спостерігача. Комітет здійснює координацію заходів та забезпечує обмін досвідом та інформацією про транскордонні загрози для здоров'я згідно із законодавством ЄС у цій галузі. Україна також отримала доступ до Системи раннього попередження та реагування, створеної відповідно до зазначеного законодавства, в рамках якої повідомляється про загрози та заходи у галузі громадського здоров'я. Ці рішення засвідчують статус України як пріоритетного партнера для Європейського Союзу і є потужним сигналом тісної співпраці у боротьбі з COVID-19.

Від весни 2014 року Україна стала на шлях амбітної програми реформ, націленої на стабілізацію своєї економіки та поліпшення життя своїх громадян. Україна та ЄС разом визначили програму реформ – Порядок денний асоціації, та разом слідкують за її поступом. Боротьба проти корупції, реформа судової влади, конституційна реформа та реформа виборчого законодавства, поліпшення бізнесового та інвестиційного клімату, енергоефективність, а також реформа державного управління, зокрема реформа децентралізації, є серед ключових у цьому порядку денному. Пріоритетом у всіх секторах є досягнення ґендерної рівності.

Окрім політичної підтримки, ЄС та європейські фінансові інституції також надали Україні фінансову допомогу у вигляді грантів та позик у розмірі більше, ніж 15 мільярдів євро. Ця допомога спрямована на підтримку процесу реформ в Україні.

Програми фінансування, що наразі втілюються, включають в себе, серед іншого, такі:

  • 10 червня Європейський Союз надав Україні другий – та останній – транш об’ємом у 500 мільйонів євро в рамках четвертого пакету макрофінансової допомоги.. Загальний обсяг коштів, виділених Європейським Союзом Україні з 2014 року, складає 3,8 млрд. євро (з 4,4 млрд в рамках даної програми фінансування). Це найбільший об’єм коштів, спрямований ЄС на підтримку країни-партнера. Крім того, ЄС надав Україні макрофінансові позики у розмірі до 1,2 мільярди євро  для боротьби з економічними наслідками пандемії корона вірусу
  • 4,3 мільярди євро кредитів від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) починаючи з 2014. Кредити були виділені на підтримку розвитку інфраструктури та реформ в транспортній сфері, енергетиці, сільському господарстві, освіті та муніципальному секторі. Значну фінансову та технічну підтримку надано на розвиток малих та середніх підприємств, а також відбудову важливої соціальної інфраструктури, зруйнованої під час конфлікту на сході України.
  • 4,05 мільярдів євро інвестицій від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) (посилання на зовнішній ресурс). Завдяки підтримці ЄС та його держав-членів, зокрема через їхні донорські внески, ЄБРР допоміг у розвитку та реформуванні найрізноманітніших галузей, зокрема, банківського сектору, аграрного бізнесу, транспорту та малого бізнесу в Україні..
  • План зовнішніх інвестицій ЄС (ЕІР) - це ключова ініціатива ЄС для сприяння державним та приватним інвестиціям. План ЕІР залучає додаткові інвестиції шляхом зменшення фінансових ризиків завдяки новому Ґарантійному фонду ЄС (1,5 млрд. євро) та використання грантів ЄС поряд із кредитами Європейських фінансових інституцій в рамках Інвестиційної платформи сусідства (План Neighbourhood Investment Platform - NIP). Від початку 2014 року через платформу NIP Україна отримала більше 205 мільйонів євро, що мало сприяти фінансуванню інфраструктури у таких сферах, як водопостачання та санітарія, енергоефективність, довкілля та МСБ. Крім того, надається підтримка кредитуванню у місцевій валюті.
  • 1,365 млрд євро допомоги Інструменту європейського сусідства, зокрема:
    • 2014 рік - 365 мільйонів євро на підтримку та моніторинг демократичних реформ та посилення макроекономічної стабільності, покращення механізмів управління і соціально-економічного розвитку України. Це було досягнуто завдяки двом заходам: бюджетній допомозі у формі Контракту на державне будівництво (355 мільйонів євро) та підтримці громадянського суспільства в Україні (10 мільйонів євро).
    • 2015 рік - 200 мільйонів євро для програми розвитку приватного сектору (95 мільйонів євро), Програму технічного співробітництва (15 мільйонів євро) та підтримки децентралізації U-LEAD (90 мільйонів євро).
    • 2016 рік - 200 мільйонів євро на Антикорупційну ініціативу ЄС (15 мільйонів євро), Програму технічного співробітництва (28,5 мільйонів євро), реформу державного управління (104 мільйони євро), програму сприяння реформам у сфері верховенства права PRAVO (52,5 мільйони євро).
    • 2017 рік - 200 мільйонів євро на енергоефективність (50 мільйонів євро), управління державними фінансами (50 мільйонів євро), сприяння сталому соціально-економічному розвитку та ефективному врядуванню у східних регіонах України, які постраждали від конфлікту (50 мільйонів євро), Програму технічної співпраці (37 мільйонів євро) та 13 мільйонів євро на кредитування у місцевій валюті, щоб забезпечити додаткове фінансування, зокрема для мікро- та малих підприємств.
    • 2018 рік - 200 мільйонів євро на Програму підтримки енергоефективності для України - EE4U-II (54 млн євро), Програму технічної співпраці (37 млн. євро), EU4Skills: Кращі навички для сучасної України (38 млн. євро), Програма міжлюдських контактів: House of Europe (18 млн. Євро), 3 млн. євро для громадянського суспільства та внесок до NIP на користь комунальних інфраструктурних проектів (50 млн. Євро).
    • 2019 рік - 200 мільйонів євро на Антикорупційну ініціативу ЄС в Україні - Фаза II (15 млн. євро), U-LEAD з Європою: Фаза II (40 млн. євро), підтримку громадянського суспільства та культури (10 млн. євро) , Програму технічної співпраці 2019 (44 млн. євро), електронне врядування та розвиток цифрової економіки (25 млн. євро), подальшу підтримку для сходу України у розмірі 10 млн. євро; сільське господарство та розвиток малих фермерських господарств (44 млн. євро), а також внесок у розмірі 25 млн. євро до NIP на користь комунальних інфраструктурних проектів та кредитування в місцевій валюті.
  • Понад 116 млн. євро в рамках Інструменту сприяння стабільності та миру (IcSP), що були залучені Службою інструментів зовнішньої політики  від 2014. У рамках цього інструменту також здійснювалася підтримка роботи Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, надавалася допомога внутрішньо переміщеним особам та громадянам, які постраждали від конфлікту. Інструмент також сприяв відновленню механізмів врядування та примиренню в спільнотах, що постраждали від конфлікту. Серед нещодавніх прикладів залучення коштів в рамках інструменту такі:
  • 2018: Підвищення стабільності в Україні за допомогою посилення кібербезпеки під час підготовки до президентських виборів (1 мільйон євро);
  • 2019: Підтримка діяльності з розмінування задля зміцнення стійкості та стабільності у східній Україні, включаючи регіони, що межують з Азовським морем (5 мільйонів євро);
  • 2019: Боротьба проти дезінформації у південній та східній Україні (2 мільйони євро);
  • 2020: Підтримка посиленню стійкості регіону Приазов’я (1 мільйон євро).
  • 2020: Сприяння реінгетграції ветеранів конфлікту на сході України (Фаза ІІ)
  • В серпні 2014 року створено Консультативну місію ЄС з реформування сектору цивільної безпеки в Україні (EUAM Ukraine) в рамках Спільної політики безпеки та оборони ЄС. У грудні 2014 року вона почала працювати. Місія має сприяти українській владі у впровадженні сталих реформ задля ефективного та надійного сектору цивільної безпеки, зокрема зменшення корупції. Мандат місії було подовжено до травня 2021 року із загальним бюджетом понад 54 мільйони євро на додатковий період. До участі у Місії залучено 250 працівників. Загальний бюджет Місії від 2014 року складає 142 мільйони євро. Консультативна місія ЄС - це неозброєна цивільна місія без виконавчих повноважень. Штаб-квартира знаходиться у Києві; регіональні представництва - у Львові, Харкові та Одесі та Маріуполі (від червня 2020 року). У складі Місії працює також мобільний підрозділ.
  • У 2014 році Європейська Комісія також створила спеціальну Групу з підтримки України (SGUA). Група складається з експертів інституцій ЄС та держав-членів у різних пріоритетних сферах. Вони надають координаційну та консультаційну підтримку органам української влади в ключових сферах реформ.

Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі (ГВЗВТ) між ЄС та Україною є потужною віхою у двосторонніх торговельних відносинах і відкриває нові економічні можливості як для ЄС, так і для України. Український бізнес отримує стабільний та передбачуваний преференційний доступ до найбільшого ринку у світі, в якому мешкають понад 500 мільйонів споживачів. Водночас бізнес з ЄС отримує можливість скористатися простішим доступом до українського ринку та будувати нові відносини з українськими постачальниками та партнерами. Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі посприяла розвитку двосторонньої торгівлі між ЄС та Україною, об’єм якої постійно зростав від моменту тимчасового застосування ГВЗВТ у січні 2016 року та сягнув 43,4 млрд. євро у 2019 році. Таким чином, Євросоюз посилює свою позицію як торговельний партнер номер один для України. На даний момент, 40% зовнішньої торгівлі України припадає на ЄС.

Угода про асоціацію також спонукала до реформи української законодавчо-нормативної бази, аби сприяти її узгодженню із законодавством Європейського Союзу (так званим acquis ЄС). У довгостроковій перспективі це означатиме рівне ставлення до багатьох товарів з України поряд із товарами ЄС на внутрішньому ринку Європейського Союзу. Поступове наближення України до законодавчих актів ЄС та міжнародно визнаних стандартів Євросоюзу у виробництві та сфері послуг даватиме можливість Україні простіше експортувати свою продукцію не тільки до Євросоюзу, але й також до решти країн світу. Окрім того, реформи, закріплені у ГВЗВТ, покращать загальний бізнесовий клімат в Україні, зокрема щодо боротьби проти корупції, що, своєю чергою, збільшить довіру інвесторів.

Впровадження ГВЗВТ дає Україні можливість диверсифікувати свою економіку та рухатися до більш сучасної моделі, зокрема до розвитку динамічного сектору послуг та збільшення кількості малих і середніх підприємств. Починаючи з 2016 року, спостерігається постійне зростання експорту продуктів із більшою доданою вартістю, таких як устаткування, приладів та транспортного обладнання, тоді як кількість компаній, що експортують до ЄС, зросла з 11 700 у 2015 році до понад 14 500 компаній у 2019 році.

Окрім того, з огляду на непросту економічну та політичну ситуацію в Україні, 1 жовтня 2017 року ЄС схвалив тимчасові “автономні торговельні преференції” для України. Ці заходи дозволяють країні експортувати більше сільськогосподарської продукції до ЄС відповідно до Угоди про асоціацію та ГВЗВТ без сплати митних зборів. Також цей крок пришвидшує скасування митних тарифів для кількох промислових груп товарів, передбачених в Угоді про асоціацію. Це надалі збільшує експорт України до ЄС та допомогло у протистоянні наслідкам російських обмежувальних заходів проти України.

11 червня 2017 року набув чинності режим безвізових подорожей для громадян України, які є власниками біометричних паспортів. Це стало результатом успішного діалогу з візової лібералізації, який стосувався впровадження важливих реформ – від верховенства права до інтегрованого управління кордонами та дотримання засадничих прав. Візова лібералізація є одним із найпотужніших інструментів ЄС для сприяння міжлюдським контактам і зміцнення зв'язків між громадянами Євросоюзу та країн з-поза його меж. Задля збереження такого інструменту для контактів між громадянами ЄС та України Єврокомісія слідкує за безперервним виконанням вимог, що їх мала виконати Україна задля запровадження візової лібералізації. Щороку Єврокомісія оприлюднює звіт, у якому відображено цей моніторинг.

10 липня 2020 року Європейська Комісія опублікувала третій звіт про виконання умов безвізу. Дані, наведені у звіті, підтверджують, що Україна продовжує виконувати умови візової лібералізації.

Незважаючи на зменшення кількості депортацій, плідна співпраця в питаннях реадмісії тривала і повинна бути продовжена. Те ж саме стосується співпраці України з ЄС та його державами-членами у секторі боротьби з міграційними викликами та зменшення безпекових ризиків. Україна продовжила роботу у галузі верховенства права. Однак для забезпечення стійкості результатів, зокрема у тому, що стосується боротьби з корупцією та організованою злочинністю, а також вдосконалення Системи інтегрованого управління кордонами (в тому числі, через криміналізацію контрабанди товарів), необхідно докласти більше зусиль. Крім того, необхідно вжити невідкладних заходів з метою вирішення проблем, створених нерегулярною міграцією.

Співпраця у даній галузі заснована на двосторонньому Меморандумі про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства в енергетичній сфері, підписаному у Брюсселі 24 листопада 2016 року. Базуючись на п’яти стовпах Енергетичного союзу, даний меморандум окреслює всеохопні рамки співпраці у всіх ключових аспектах енергетичної політики ЄС. Пріоритетні заходи окреслені у щорічних планах заходів.

ЄС підтримує швидку реалізацію реформ в енергетичній сфері відповідно до зобов'язань України в рамках Енергетичного союзу та Угоди про асоціацію. Остання, разом з додатком XXVII до неї, забезпечують міцну основу тісної співпраці з українською владою у галузі наближення українського законодавства з acquis ЄС у галузі енергетики.

Через свої технічні консультації ЄС допоміг українській владі підготувати створення незалежного регулятора в енергетичній сфері, а також нові закони в газовій сфері та сфері електроенергетики. Створення Фонду енергоефективності, до роботи якого ЄС залучив більше 100 млн. євро, сприяє енергетичній модернізації багатоквартирних будинків, в результаті чого відбувається економія державного бюджету та бюджетів домогосподарств. Фонд також сприяє зменшенню імпорту енергоносіїв та викидів  парникових газів, а також створенню нових можливостей для подальшої співпраці з інноваційними компаніями ЄС.

Європейська Комісія, у тісній співпраці з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Світовим банком, продовжує підтримувати модернізацію української газотранспортної системи, відповідно до Спільної декларації, підписаної у березні 2009 року.

Європейський Союз також є найбільшим донором нового безпечного конфайнменту над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції, який встановлено в листопаді 2016 року. Продовжуються роботи із забезпечення безпеки Чорнобильської зони через демонтаж старого покриття та безпечне поводження з радіоактивними відходами.

Європейська Комісія сприяла тристороннім переговорам між Україною та Російською Федерацєю щодо постачання газу до України та довготермінового транзиту до Європи після 2019 року. У грудні 2019 року було досягнуто домовленості, згідно з якою нова угода про транзит газу з Росією здійснюється відповідно до європейських норм.

ЄС підтримує інтеграцію України до Європейського дослідницького простору. Для цього було ухвалено рішення про асоціацію України із програмою Горизонт 2020 та додатковими дослідницькими програмами Євратому. Така асоціація дозволяє українським дослідникам, бізнесовим проектам та інноваторам подавати свої заявки на участь у всіх механізмах фінансування обох програм, на всьому ланцюгу дослідницько-інноваційної діяльності, від фундаментальних наук до діяльності безпосередньо перед виходом в комерційну сферу. Все це українські учасники можуть робити на рівних правах із своїмиколегами  з ЄС. Крім того, ЄС підтримує реформування та модернізацію української національної системи дослідження та інновацій відповідно до результатів всесторонньої експертної оцінки, проведеної в 2016 році задля підтримки досліджень, що більше орієнтуються на інновації. Також ЄС підтримує загальне розуміння в Україні того, який вплив мають дослідницькі та інноваційні проекти у рамках програми «Горизонт 2020», приділяючи особливу увагу залученню бізнесу, зокрема малих і середніх підприємств. Окрім того, надається підтримка модернізації системи трансферу технологій України. Докладнішу інформацію про співпрацю між ЄС та Україною щодо дослідницько-інноваційної сфери можна знайти тут.

ЄС підтримує інтеграцію України до Європейського простору вищої освіти та основні реформи, які проводяться в країні для реструктуризації та модернізації системи освіти. Метою цього є надання визнаної у всьому світі, якісної освіти задля забезпечення адекватної навчальної програми та посилення інтернаціоналізації освіти. Україна активно бере участь у програмах ЄС із підвищення спроможності та академічної мобільності Erasmus+. Це дозволяє студентам та викладачам отримати міжнародний та міжкультурний досвід, ознайомитись із новими методами навчання та викладання, а також підвищити кваліфікацію та посилити зв'язки.

ЄС сприяє розвитку ключових навичок та компетенцій молоді, їхньої активної громадянської позиції, соціальної інклюзивності та солідарності. Для цього здійснюються конкретні кроки в сфері молоді. Україна бере активну участь в проектах Erasmus+, що просувають молодіжні обміни та волонтерство, співпрацю, посилення зв’язків та взаємне навчання, засноване на досвіді колег.

Понад 9000 українських і 4000 європейських студентів і науково-педагогічних працівників скористалися перевагами академічних обмінів Erasmus. Також, більше 14500 молодих людей та працівників з України взяли участь у короткострокових обмінах, програмах мобільності та стажування, а також волонтерських проєктах.

Від 2014 року студенти-магістри з України отримали 272 стипендії програми Erasmus+, аби навчатися на Спільних магістерських програмах ErasmusMundus.

ЄС виділив 5 мільйонів євро в рамках двостороннього вікна для України за програмою Erasmus+. Кошти підуть на збільшення можливостей для студентської та академічної мобільності, стажування, підтримку процесу реформ у вищих навчальних закладах та активнішої участі України у діяльності ініціативи Жана Моне у 2019 та 2020 роках.

Професійні, культурні та молодіжні обміни, мистецька співпраця та участь України в програмах ЄС дістають підтримку завдяки програмі “House of Europe” (її бюджет - 18 мільйонів євро). ЄС надає 53 мільйони євро на підтримку модернізації системи професійної освіти і навчання, шкільної освіти, а також університетам-переселенцям зі сходу України. ЄС також надає 2 мільйони євро для підтримки викладання української як другої мови серед національних меншин.

У своєму рішенні від 20 березня 2014 року Європейська Рада рішуче засудила незаконну анексію Криму та Севастополя, здійснену Російською Федерацією. Лідери ЄС підкреслили, що у Європі ХХІ століття неприпустимим є використання сили та примусу для зміни кордонів. З плином шести років ЄС не визнає і продовжує засуджувати це порушення міжнародного права. ЄС не визнав і не визнає незаконної анексії. ЄС розробив сувору політику щодо її невизнання. Результатом цієї політики стали суттєві санкції, наведені у додатку до цієї інформаційної довідки. Відтоді термін дії санкцій було кілька разів подовжено.

Європейський Союз з великою стурбованістю спостерігав за ситуацією в Азовському морі. ЄС очікує від Росії забезпечення безперешкодного і вільного проходу всіх кораблів через Керченську протоку до та з Азовського моря згідно із міжнародним правом. Незаконні обмеження такого проходу мають негативні економічні наслідки для портів України в Азовському морі та в усьому регіоні.

25 листопада 2018 року у Керченській протоці відбулося небезпечне зростання напруги, що призвело до захоплення Росією українських суден та екіпажу. Це безпідставне застосування сили є нагадуванням про негативні наслідки незаконної анексії Криму на стабільність в регіоні. Звільнення моряків 7 вересня 2019 року та суден 18 листопада 2019 року давно назріло.

ЄС також збільшує свою допомогу в Приазов’ї, аби зменшити наслідки конфлікту та дестабілізаційних дій Росії у регіоні на місцеву економіку та місцеві громади. Йдеться про збільшення присутності ЄС завдяки роботі Офісу програм ЄС у Маріуполі; поліпшення інфраструктурних зв’язків, зокрема дослідження можливості виконання відновлювальних проєктів щодо залізничного та дорожнього транспорту, у співпраці з міжнародними фінансовими інституціями; про підтримку університетів-переселенців; додаткові 10 мільйонів євро на програму «Підтримка сходу України з боку ЄС», що сприяє місцевій економічній диверсифікації, місцевому громадянському суспільству та залученню громадян у процес прийняття рішень. Додаткові 5 мільйонів євро виділені для доступних кредитів (у гривні) малим підприємствам; інші 6 мільйонів виділено для розмінування та психосоціальної допомоги. Європейські фінансові інституції також спрямовують інвестиції до територій, що постраждали внаслідок конфлікту; Європейський інвестиційний банк надав пакет допомоги у 200 мільйонів євро для термінового відновлення пошкодженої інфраструктури малих розмірів.

ЄС рішуче підтримував зусилля з віднайдення мирного та сталого розв'язання конфлікту на сході України.

Від самого початку ЄС підтримував територіальну цілісність України, засуджуючи очевидне порушення суверенітету та територіальної цілісності країни через акти агресії російських збройних сил. Він повністю підтримував усі ініціативи, метою яких було віднайдення стійкого політичного рішення конфлікту у східній Україні, вдаючись до усіх наявних засобів.

Підхід ЄС – поєднати тиск через обмежувальні заходи з дипломатичними зусиллями та продовженням діалогу.

Уперше дипломатичні обмеження щодо Російської Федерації було застосовано під час позачергової зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася 6 березня 2014 року. ЄС послідовно розширював свої обмежувальні заходи; 17 березня 2014 року Євросоюз спрямував санкції проти конкретних осіб, відповідальних за дії проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Зважаючи на дестабілізаційні дії Росії у східній Україні, 29 липня 2014 року було оголошено про перший пакет вагомих економічних санкцій, що обмежували співпрацю та обміни з Росією. У вересні 2014 року було оголошено посилений пакет економічних санкцій. Детальніше про обмежувальні заходи можна дізнатися у додатку.

Водночас ЄС брав пряму участь у перемовинах щодо Женевської спільної заяви від 17 квітня 2014 року. Він привітав подальші угоди щодо припинення вогню та подальші кроки зі стабілізації ситуації та пошуку політичного рішення, досягнуті у Мінську у вересні 2014 року та лютому 2015 року. Тривалість економічних санкцій проти Російської Федерації чітко прив’язана до повного виконанням Мінських угод. Як частина власних зусиль з пошуку політичного рішення, Євросоюз збільшив свою допомогу для Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), провів тристоронні перемовини щодо енергетичних та торговельних питань з Росією та підтримав свою політичну залученість, зокрема за допомогою дискусій у Нормандському форматі (Франція, Німеччина, Україна, Росія) та Тристоронній контактній групі (ОБСЄ, Україна, Росія).

Указ президента Росії від 24 квітня 2019 року щодо спрощеної процедури видачі паспортів в окремих районах Донецької та Луганської областей України суперечить духу та цілям Мінських угод. Європейська Комісія та Служба зовнішньої дії оприлюднили настанови для країн-членів Євросоюзу як поводитися із заявками на отримання візи від жителів районів, які не контролює українська влада.

Євросоюз та його країни-члени є сторонами, що роблять найбільший внесок у діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (linkisexternal), яка здійснює нагляд за дотриманням Мінських угод. Дві третини від бюджету місії та кількості спостерігачів припадає на ЄС. Окрім внесків країн-членів Євросоюзу, ЄС як інституція також зробив внесок у 49 млн. євро через Інструмент підтримки стабільності та миру для підтримки спроможності місії здійснювати свій мандат. Окрім того, для цілей місії Євросоюз надав 40 неброньованих автомобілів та 44 бронемашини, 35 комплектів для лікування поранень. Він також провів необхідні навчання

Євросоюз відігравав провідну роль у реагуванні на гуманітарну кризу. Водночас гуманітарні потреби у східній Україні й досі залишаються великими: за підрахунками, жертвами конфлікту стали понад 5 мільйонів людей;з них 3,4 мільйони досі потребують гуманітарної допомоги, особливо вздовж лінії розмежування та на територіях, які не контролює українська влада.

Європейський Союз та його країни-члени надавали фінансову підтримку найбільш незахищеним верствам населення. ЄС разом із державами-членами є найбільшим донором гуманітарної допомоги та допомоги, спрямованої на відновлення України.

Від лютого 2014 року в Україні діє Служба Європейської Комісії з гуманітарної допомоги та громадянського захисту (ECHO). Вона відіграє ключову роль у сприянні гуманітарній координації та обміну інформацією з різними гуманітарними організаціями, зокрема донорами, органами влади та партнерами із надання допомоги. Євросоюз збільшує гуманітарне фінансування, аби надати додаткові 13 мільйонів євро тим, хто найбільше цього потребує в Україні. Ця допомога спрямована на задоволення основних потреб, підтримку охорони здоров'я, включно із психосоціальною підтримкою, ремонт укриттів, забезпечення водопостачання, грошових переказів та проєктів освіти у надзвичайних ситуаціях. Вся гуманітарна допомога Євросоюзу надається неупереджено та незалежно,  вздовж лінії розмежування та на територіях, непідконтрольних українській владі. Таким чином, загальний обсяг гуманітарної допомоги ЄС сягає 154,8 млн євро.

Крім фінансової допомоги на ранній стадії конфлікту Механізм громадянського захисту ЄС мобілізував надання допомоги у натуральній формі. Євросоюз також надає допомогу переміщеним українцям в Білорусі та Росії.

Шок та глибоке співчуття через загибель стількох безвинних людей: так відреагував ЄС, коли 17 липня 2014 року було збито авіарейс Малайзійських авіаліній МН17. Євросоюз послідовно вимагав притягнення до відповідальності тих, хто винен у цій катастрофі. ЄС повністю підтримує кримінальне розслідування Спільної розслідувальної команди та міжнародні зусилля зі встановлення ефективного механізму судового переслідування. Євросоюз вважає вкрай важливим, аби слідчі мали змогу незалежно та повноцінно завершити свою роботу.

Після технічного звіту Комітету з безпеки на транспорті та виробництві (Нідерланди) від 13 жовтня 2014 року, проміжних результатів незалежного кримінального розслідування, які 28 вересня 2016 року представила Спільна розслідувальна команда, 24 травня 2018 року остання презентувала подальші результати свого незалежного, професійного та об’єктивного розслідування. Вона дійшла висновку, що зенітно-ракетний комплекс “Бук”, який було використано для збиття рейсу МН17, безсумнівно належав збройним силам Російської Федерації.19 червня 2019 року Спільна розслідувальна команда оголосила, що у Нідерландах буде притягнуто до кримінальної відповідальності чотирьох осіб. 9 травня 2020 року у Гаазі розпочався кримінальний процес. Європейський Союз закликав Росію до повної співпраці з чинним розслідуванням. Він висловив свою повну впевненість у незалежності та професіоналізмі майбутнього судового процесу.

Дипломатичні заходи

  • З 4 по 5 червня 2014 року, замість саміту Великої вісімки (G8) у Сочі, було проведено зустріч Великої сімки (G7) у Брюсселі. Країни ЄС підтримали припинення переговорів із Росією щодо приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) та Міжнародної енергетичної агенції (IEA);
  • саміт ЄС-Росія був скасований, а країни-члени ЄС вирішили не проводити таких двосторонніх самітів у майбутньому. Двосторонні переговори із Росією у напрямі візових питань та укладення Нової угоди між Росією та ЄС були призупинені.

Заморожування активів і заборона на в’їзд

Заморожування активів та заборону на отримання візи було застосовано до 177осіб та 48організацій. Ці дії стосуються: осіб та організацій, відповідальних за вчинення дій щодо територіальної цілісності України; осіб, які надають підтримку людям, які ухвалюють рішення в Росії; 11 організацій у Криму та Севастополі, які було конфісковано або які отримали користь від трансферу власності, порушуючи українське законодавство. Ці обмежувальні заходи також передбачають заборону будь-яких платежів, здійснених цим особам та організаціям.  28 січня 2020 року ЄС додав до санкційного списку 7 російських осіб, залучених у проведення Росією місцевих виборів на незаконно анексованому півострові. 1 жовтня ЄС додав двох осіб та чотири організації до списку осіб та організацій, які підпадають під обмежувальні заходи у зв’язку з діями, що шкодять чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Ці заходи були ухвалені через ту роль, яку відіграють ці люди та організації у будівництві мосту та залізниці, які поєднують Росію через Керченську протоку з незаконно анексованим Кримським півостровом, ще більше ізолюючи Крим від України.

Дивіться останню зведену версію в Офіційному журналі.

Санкції щодо Криму та Севастополя

Частиною європейської політики невизнання незаконної анексії Криму та Севастополя є  впровадження відчутних обмежень на економічну взаємодію із цими територіями. Ці обмеження є такими:

  • заборона імпорту товарів, виготовлених у Криму та Севастополі, якщо вони не мають українських сертифікатів;
  • заборона інвестувати в Крим. Європейці і компанії з ЄС більше не можуть купувати нерухомість або організації в Криму, фінансувати кримські компанії або надавати їм послуги. Окрім того, вони не можуть вкладати кошти в інфраструктурні проекти у шести секторах;
  • заборона надання туристичних послуг в Криму та Севастополі. Європейські круїзні лайнери не можуть заходити в порти Кримського півострова, за винятком надзвичайних ситуацій. Це стосується всіх суден, що належать або контролюються європейцями, або ж плавають під прапором країни-члена ЄС;
  • товари і технології для транспорту, телекомунікацій, енергетики, розвідки родовищ нафти, газу і мінеральних ресурсів не можуть бути продані кримським компаніям або для використання у Криму;
  • технічна допомога, посередницькі послуги, будівельні або інженерні послуги, пов'язані з інфраструктурою у вищеназваних секторах, заборонені.

Для гарантування дотримання цих обмежувальних заходів та інших складових політики невизнання ЄС створив інформаційну записку для представників бізнесу ЄС, які працюють та/або інвестують в Криму/Севастополі.

Інформаційна записка для представників бізнесу ЄС, які працюють та/або інвестують в Криму/Севастополі

«Економічні санкції»

  • Громадяни ЄС та європейські компанії не можуть купувати чи продавати нові облігації, акції чи співставні фінансові інструменти з терміном погашення більше 30 днів, які були видані:
    • п'ятьма найбільшими державними банками Росії;
    • трьома найбільшими російськими енергетичними компаніями;
    • трьома найбільшими російськими оборонними підприємствами;
    • а також їх дочірніми компаніями за межами ЄС, та тими, що діють від їхнього імені або за їх вказівкою.
  • Допомога у видачі вищеназваних фінансових інструментів також заборонена.
  • Громадяни і компанії ЄС також не можуть надавати зазначеним вище організаціям кредити з терміном погашення більше 30 днів.
  • Запроваджено ембарго на імпорт і експорт зброї та пов'язаних матеріалів з Росії та в Росію, що охоплює всі пункти так званого «загального військового списку» ЄС, але з деякими винятками.
  • Накладено заборону експорту товарів подвійного призначення і технологій військового призначення в Росію або кінцевим споживачам продукції російської армії, що включає усі елементи списку товарів подвійного призначення ЄС. Експорт товарів подвійного призначення дев'ятьом змішаним кінцевим споживачам також заборонений.
  • Експорт до Росії певного устаткування та технологій, пов'язаних із енергетикою, вимагає завчасного дозволу компетентних інституцій країн-членів. Експортні ліцензії не буде видано в разі, якщо такі товари призначені для розвідки і видобутку нафти у водах глибиною понад 150 метрів, або в акваторії на північ від полярного кола, а також для проектів, що мають потенціал для видобутку нафти з ресурсів, розташованих в сланцевих пластах шляхом гідравлічного розриву пластів.

Не можуть бути надані такі послуги, необхідні для вищезазначених проектів: буріння, випробування свердловин, промислове геофізичне дослідження у свердловинах та їх освоєння та надання спеціалізованих транспортних суден.

Дивіться також: Інструкція Єврокомісії щодо впровадження окремих положень Регламенту № 833/2014

Заходи, що стосуються економічної співпраці

  • 16 липня 2014 року Європейська Рада надіслала запит до Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) щодо призупинення процесу підписання нових операцій фінансування у Російській Федерації. Країни-члени ЄС координуватимуть свою позицію в Раді директорів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) для призупинення фінансування нових операцій.
  • Реалізацію програм двосторонньої та регіональноїспівпраці між Росією та ЄС було значною мірою призупинено. Зберігається діяльність проектів, що стосуються лише прикордонного співробітництва та громадянського суспільства.

Заходи, спрямовані на замороження і повернення Україні привласнених бюджетних коштів

Заморожено активи 10осіб, визнаних відповідальними за незаконне привласнення коштів українського бюджету або за зловживання службовим становищем, що несе збитки українському бюджету.