Представництво Європейського Союзу в Україні

Відносини між ЄС та Україною: інформаційна довідка

Bruxelles, 06/03/2018 - 11:00, UNIQUE ID: 160127_00
Factsheets

Європейський Союз надає підтримку Україні для забезпечення стабільного, заможного та демократичного майбутнього для всіх її громадян.

Європейський Союз надає підтримку Україні для забезпечення стабільного, заможного та демократичного майбутнього для всіх її громадян. У своїй підтримці ЄС непохитно дотримується принципів територіальної цілісності та суверенітету України та вважає повне виконання Мінських угод основою стабільного політичного розв'язання конфлікту на сході країни. Від весни 2014 року ЄС збільшив свою підтримку економічним та політичним реформам в Україні.

Україна є пріоритетним партнером Європейського Союзу. Відносини між ЄС та Україною розвиваються також у контексті Східного партнерства. Між 2007 та 2011 роками відбулися переговори щодо Угоди про асоціацію, що включає в себе глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ) між ЄС та Україною. Угоду було підписано в два етапи: 21 березня та 27 червня 2014 року. Вона прийшла на зміну попереднім рамкам співпраці між Україною та ЄС. Угода про асоціацію є головним інструментом для зближення ЄС та України: вона сприяє розвитку глибших політичних відносин, міцніших економічних зв'язків та повазі до спільних цінностей.

Від 1 листопада 2014 року почали тимчасово застосовуватися деякі частини Угоди про асоціацію. Це зміцнило співпрацю ЄС та України у питаннях прав людини, засадничих свобод та верховенства права; політичного діалогу та реформ, а також переміщення осіб. Це також посилило співпрацю в цілій низці сфер, зокрема сферах енергетики; довкілля; протидії змінам клімату; транспорту; фінансових послуг; державних фінансів, зокрема протидії шахрайству; сільського господарства та розвитку сільської місцевості; риболовства та морської політики; захисту прав споживачів та громадянського суспільства.

Угода набрала чинності 1 вересня 2017 року. Щороку подаються звіти щодо стану її імплементації. Останній звіт за 2017 рік можна знайти онлайн.

З 1 вересня 2017 року повністю набрала чинності глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі (ГВЗВТ) між ЄС та Україною. Вона є частиною Угоди про асоціацію. Попередньо з 1 січня 2016 року ГВЗВТ застосовувалась тимчасово. Це є потужною віхою в двосторонніх торгових відносинах і відкриває нові економічні можливості як для ЄС, так і для України. Український бізнес отримує стабільний та передбачуваний преференційний доступ донайбільшого ринку у світі, в якому мешкають понад 500 мільйонів споживачів. Водночас, бізнес з ЄС дістає можливість скористатися простішим доступом до українського ринку та будувати нові відносини з українськими постачальниками та партнерами. ЄС є торговим партнером номер один для України. За перші вісім місяців 2017 року експорт з України до ЄС та імпорт з ЄС до України зросли на 27%. якщо порівнювати з відповідним періодом 2016 року.

Угода про асоціацію також спонукає до реформи українського законодавства, аби сприяти його узгодженню з законодавством Європейського Союзу (так званим acquis ЄС). У довгостроковій перспективі це означатиме рівне ставлення до товарів з України поряд із товарами ЄС на всьому внутрішньому ринку Європейського Союзу. Поступове ухвалення Україною законодавчих актів ЄС та стандартів ЄС у виробництві та сфері послуг, визнаних на міжнародному рівні, даватиме можливість Україні простіше експортувати свою продукцію не тільки до ЄС, але й також до інших країн світу – зокрема на традиційні для України ринки. Окрім цього, реформи, пов'язані з ГВЗВТ, покращать загальний бізнесовий клімат в Україні, зокрема щодо боротьби проти корупції, що своєю чергою збільшить довіру інвесторів.

Інвестиції та бізнес з ЄС, які прийдуть до України, сприятимуть поширенню в Україні нових технологій та методів менеджменту, що поліпшить ефективність та якість українського виробництва та бізнесового управління. Модернізація технологій виробництва зменшить виробничу вартість для українського бізнесу, що дозволить йому конкурувати з фірмами з Євросоюзу.

Україна має можливість диверсифікувати свою економіку, яка сьогодні спирається на великі підприємства, що працюють в базових товарних галузях (наприклад, металургії), та вести її до модернішої моделі, зокрема до розвитку потужного сектору послуг та малих та середніх підприємств (МСП).

Окрім цього, 1 жовтня 2017 року набув чинності регламент Європейського Парламенту та Ради щодо тимчасових “автономних торгових преференцій” для України. Це дозволить Україні експортувати більше сільськогосподарської продукції до ЄС відповідно до Угоди про асоціацію та глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі без плати митних зборів. Також цей крок пришвидшить скасування митних тарифів для кількох промислових груп товарів відповідно до Угоди про асоціацію. Це має сприяти збільшенню екcпорту з України до ЄС та  допомогти у протистоянні наслідкам російських обмежувальних заходів проти України.

Від весни 2014 року Україна стала на шлях амбітної програми реформ, націленої на стабілізацію своєї економіки та поліпшення життя своїх громадян. Україна та ЄС разом визначили програму реформ (так званий Порядок денний асоціації, який був востаннє оновлений у березні 2015 року) та разом слідкують за її поступом. Боротьба проти корупції, реформа судової влади, конституційна реформа та реформа виборчого законодавства, поліпшення бізнесового клімату та енергоефективність, а також реформа державного управління, зокрема реформа децентралізації, є серед ключових у цьому порядку денному. Пріоритетом у всіх секторах є досягнення ґендерної рівності.

Окрім політичної підтримки, ЄС також виділив фінансову підтримку Україні. Вона складається з 12,8 мільярдів євро, що підтримуватимуть процес реформ протягом наступних кількох років.

Ці кошти, зокрема, передбачають:

  • 3,41 мільярди євро кредитів у рамках макрофінансової допомоги від ЄС (МФД). З цих коштів надано 2,81 мільярди. Це є найбільшою сумою, яку коли-небудь ЄС виділяв на макрофінансову допомогу країні, що не є членом ЄС. Проте, незважаючи на належну імплементацію, Єврокомісія не змогла виділити останній транш третьої програми ЄС з макрофінансової допомоги: Україна не виконала деякі із взятих зобов’язань до завершення цієї програми. Україна звернулася до ЄС за новою програмою із макрофінансової допомоги.
  • 3 мільярди євро кредитів від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ)  за період з 2014 до кінця 2016 років. Кредит було виділено на підтримку розвитку інфраструктури та реформи в транспортній сфері, енергетиці, сільському господарстві, освіті та муніципальному секторі. Значну фінансову та технічну підтримку надано на розвиток малих та середніх підприємств.  З українською владою узгоджено меморандум про порозуміння щодо майбутніх інвестицій ЄІБ.
  • 3,5 мільярдів євро інвестицій у 2014-2017 роках від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Завдяки підтримці ЄС та його держав-членів, зокрема через їхні донорські внески, ЄБРР допоміг у розвитку та реформуванні найрізноманітніших галузей, зокрема, банківського сектору, аграрного бізнесу, транспорту та малого бізнесу в Україні. ЄБРР також сприяв закупівлі газу на опалювальний сезон 2015-2016 року на загальну суму в 300 мільйонів євро. Окремо (це не входить у зазначену вище суму) ЄБРР фінансував проекти з безпечності атомної енергетики.
  • 965 мільйонів євро ґрантової допомоги Інструменту європейського сусідства, зокрема:
    • 355 мільйонів євро на реалізацію так званого "Контракту з розбудови держави" на підтримку боротьби проти корупції, здійснення реформи державного управління, судової системи, а також конституційної та виборчої реформ.
    • 10 мільйонів євро у рамках програми підтримки громадянського суспільства, щоб зміцнити його здатність підтримувати та моніторити процес реформ.
    • 110 мільйонів євро на підтримку розвитку приватного сектору в Україні та спонукання економічного відновлення України. Технічну підтримку надано для поліпшення законодавства, яке регулює умови роботи малих та середніх підприємств, та для сприяння імплементації Угоди про асоціацію. Водночас ЄС також підтримує відкриття центрів консультаційної допомоги бізнесу в українських регіонах та сприяє кращому доступу малих та середніх підприємств до фінансових ресурсів.
    • 90 мільйонів євро на підтримку реформи децентралізації та місцевого самоврядування. У рамках цієї допомоги місцеві органи влади отримують консультаційну підтримку для поліпшення своєї прозорості, підзвітності та здатності забезпечувати потреби громадян. Також надається підтримка для поліпшення надання адміністративних послуг на місцях, по всій Україні.
    • 15 мільйонів євро антикорупційної програми для підтримки нових антикорупційних інституцій, зміцнення парламентського нагляду та спроможності громадянського суспільства та незалежних медіа  у боротьбі проти корупції.
    • 28,5 та 37 мільйонів євро технічної допомоги (в 2016 та 2017 роках відповідно) для посилення спроможності українських органів влади у розробленні та впровадженні ключових реформ та у підтримці імплементації Угоди про асоціацію.
    • 104 мільйонів євро у рамках програми реформи державного управління,націленої на організацію урядування відповідно до європейських стандартів, підготовку нового покоління українських державних службовців, впровадження найкращого досвіду в сфері формування стратегій та на просування реформ у ключових секторах.
    • 52,5 мільйонів євро у рамках програми з підтримки верховенства права, що надаватиме допомогу реформі сфері юстиції та правоохоронних органів.
    • 50 мільйонів євро у рамках програми підтримки енергоефективності, яка передбачає внесок до Фонду енергоефективності, підвищення обізнаності та сприяння  діалогу з питань реформ та політики.
    • 50 мільйонів євро у рамках програми підтримки управління державними фінансами для вдосконалення бюджетного процесу, ефективності бюджетних витрат та мобілізації доходів, а також посилення спроможності відповідних установ.
    • 50 мільйонів євро у рамках програми для сходу України, що постраждав від конфлікту (території, які контролює влада) на підтримку місцевої влади в Донецькій та Луганській областях, стимулювання економічного розвитку та створення робочих місць, посилення соціальної єдності та примирення.
    • виділення 13 мільйонів євро для підтримки кредитування в національній валюті як додаткове фінансування мікро- та малих підприємств, сільських компаній та приватних домогосподарств.
    • 80,7 мільйонів євро для Інструменту для стабільності та миру (IcSP), який від 2014 року підтримував ініціативи зі спостереження за виборами та відновлення довіри в суспільстві. У рамках цього інструменту також здійснювалася підтримка роботі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, надавалася допомога внутрішньо переміщеним особам та громадянам, що постраждали від конфлікту. Інструмент також сприяв відновленню механізмів врядування та примиренню в спільнотах, що постраждали від конфлікту. Крім того, в його рамках здійснювалася реформа поліції.

Європейська Комісія також створила спеціальну Групу з підтримки України (SGUA). Вона розпочала свою роботу з осені 2014 року. Група складається з експертів інституцій ЄС та держав-членів у різних пріоритетних сферах. Вони надають координаційну та консультаційну підтримку органам української влади в ключових сферах реформ. Зі звітом за 18 місяців діяльності Групи можна ознайомитися тут.

Прес-реліз: Група підтримка України: перша доповідь свідчить про позитивний вплив на здійснення реформ

Інформаційна довідка: Реформаторські досягнення України та підтримка з боку ЄС

Від грудня 2014 року в Україні працює Консультативна місія ЄС з реформи сектору цивільної безпеки (EUAM). Вона координує міжнародну підтримку реформ сектору цивільної безпеки та надає стратегічні консультації українській владі, а також здійснює операційну діяльність, зокрема навчальну діяльність. Її мета – допомогти Україні побудувати стабільні, підзвітні та ефективні безпекові органи, що зміцнюють верховенство права. EUAM є неозброєною цивільною місією, яка не наділена виконавчими функціями. Вони має штаб-квартиру в Києві та регіональні відділення у Львові, Харкові та Одесі.

11 червня 2017 року набув чинності режим безвізових подорожей громадян України, що є власниками біометричних паспортів. Це стало результатом виконання Україною вимог Плану дій з лібералізації візового режиму. Мета режиму короткострокових безвізових подорожей українських громадян з біометричними паспортами - сприяти прямим контактам між людьми та посилювати бізнесові, соціальні та культурні зв’язки ЄС та України.

Дивіться відео із поздоровленням від Високого представника Федеріки Моґеріні {"service":"smk","type":"single","id":"873791117401214976","display_user":true,"display_user_pic":true,"auto_expand_photo":true,"auto_expand_video":true,"render":true}">тут; від Єврокомісара з питань Європейської політики сусідства і перемовин про вступ Йоганнеса Гана - {"service":"smk","type":"single","id":"873783712084893696","display_user":true,"display_user_pic":true,"auto_expand_photo":true,"auto_expand_video":true,"render":true}">тут; від Єврокомісара з питань міграції, внутрішніх справ і громадянства Дімітріса Аврамопулоса - {"service":"smk","type":"single","id":"873845039977377793","display_user":true,"display_user_pic":true,"auto_expand_photo":true,"auto_expand_video":true,"render":true}">тут.

24 листопада 2016 року в Брюсселі Віце-Президент Європейської Комісії з питань енергетичного союзу Марош Шевчович та Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик підписали новий Меморандум про порозуміння щодо Стратегічного енергетичного партнерства між ЄС та Україною.  Ціллю нового Меморандуму про забезпечення взаєморозуміння між сторонами та сприяння співпраці між ЄС та Україною у сфері енергетики. Новий договір розширив співпрацю у всіх сферах, включаючи енергоефективність, відновлювальні джерела енергії, а також у сфері досліджень та взаємодії між сторонами. Це, своєю чергою, надасть більшої впевненості інвесторам.

ЄС підтримує швидку реалізацію реформ енергетичної сфери відповідно до зобов'язань України в рамках Енергетичної спільноти та Угоди про асоціацію. Через свої технічні консультації ЄС допоміг українській владі підготувати створення незалежного регулятора в енергетичній сфері, а також нові закони в газовій сфері та сфері електроенергетики. Все це має поліпшити ефективність в енергетичному секторі. Створення Фонду енергоефективності вперше сприятиме енергетичній модернізації багатоквартирних будинків, результатом чого має стати економія державного бюджету та бюджетів домогосподарств. Створення Фонду також має допомогти у зменшенні імпорту енергоносіїв та викиди парникових газів, а також у створенні нових можливостей для подальшої співпраці з інноваційними компаніями ЄС. Євросоюз готовий зробити свій внесок до цього Фонду.

Європейська Комісія, у тісній співпраці з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Світовим банком, продовжує підтримувати модернізацію української газотранспортної системи, відповідно до Спільної декларації, підписаної у березні 2009 року. У грудні 2014 року ЄІБ та ЄБРР підписали рішення про надання перших кредитів обсягом у 150 мільйонів євро на реконструкцію частин головних транзитних газопроводів, що прямують зі сходу на захід. Очікується, що подальші проекти будуть здійснені наступного року.

Після приєднання до Дослідницької і навчальної програми Євроатому Україна може брати участь у дослідницьких та навчальних програмах щодо прямих чи непрямих дій в галузі ядерного синтезу та ядерного поділу.

Європейський Союз також є найбільшим донором нового безпечного конфайнменту над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції, який встановлено в листопаді 2016 року. Продовжуються роботи із забезпечення безпеки Чорнобильської зони через демонтаж старого покриття та безпечне поводження з радіоактивними відходами.

ЄС й надалі готовий сприяти тристороннім переговорам між постачальниками газу із України та Російської Федерації щодо постачання газу до України та довготермінового транзиту до Європи.

ЄС підтримує інтеграцію України до Європейського дослідницького простору. Для цього було ухвалено рішення про асоціацію України із програмою Горизонт 2020 та додатковими дослідницькими програмами Євратому. Така асоціація дозволяє українським дослідникам, бізнесовим проектам та інноваторам подавати свої заявки на участь у всіх механізмах фінансування обох програм, на всьому ланцюгу дослідницько-інноваційної діяльності, від фундаментальних наук до діяльності безпосередньо перед виходом в комерційну сферу. Все це українські учасники можуть робити на рівних правах із своїми колегами  з ЄС. Крім того, ЄС підтримує реформування та модернізацію української національної системи дослідження та інновацій відповідно до результатів всесторонньої експертної оцінки, проведеної в 2016 році. Докладнішу інформацію про співпрацю між ЄС та Україною щодо дослідницько-інноваційної сфери можна знайти тут.

ЄС підтримує інтеграцію України до Європейського простору вищої освіти та основні реформи, які проводяться в країні для реструктуризації та модернізації системи освіти. Метою цього є надання визнаної у всьому світі, якісної освіти задля забезпечення адекватної навчальної програми та посилення інтернаціоналізації освіти. Україна активно бере участь у програмах ЄС із підвищення спроможності та академічної мобільностіErasmus+. Це дозволяє студентам та викладачам отримати міжнародний та міжкультурний досвід, ознайомитись із новими методами навчання та викладання, а також підвищити кваліфікацію та посилити зв'язки.

За 2015-2017 роки здійснено більше 7200 академічних обмінів: з них 5270 - з України до Європи та 1960 - з Європи до України. Це становить 43% “мобільності” всього регіону Східного партнерства.

З 2014 року в рамках програми Erasmus+ 132 стипендії надано студентам-магістрам, ще 13 - докторантам з України, щоб вони могли навчатися на спільних програмах Erasmus Mundus.

ЄС сприяє розвитку ключових навиків та компетенції молоді, їхньої активної громадянської позиції, соціальної інклюзивності та солідарності. Для цього здійснюються конкретні кроки в сфері молоді. Україна бере активну участь в проектах Erasmus+, які просувають молодіжні обміни та волонтерство, співпрацю, посилення зв’язків та взаємне навчання, засноване на досвіді колег.

6500 молодих людей та працівників з України взяли участь у спільних проектах для молоді Erasmus+ Youth (обміни, обговорення питань політик, волонтерство).

 

У своєму рішенні від 20 березня 2014 року Європейська Рада рішуче засудила незаконну анексію Криму та Севастополя, здійснену Російською Федерацією. Лідери ЄС підкреслили, що у Європі ХХІ століття неприпустимим є використання сили та примусу для зміни кордонів. ЄС не визнав і не визнає незаконної анексії. ЄС розробив сувору політику щодо її невизнання. Результатом цієї політики стали суттєві санкції, наведені у додатку до цієї інформаційної довідки. Відтоді термін дії санкцій було кілька разів подовжено; зараз вони продовжують бути чинними.

ЄС рішуче підтримував зусилля з віднайдення мирного та сталого розв'язання конфлікту на сході України.

Від самого початку ЄС підтримував територіальну цілісність України, засуджуючи очевидне порушення суверенітету та територіальної цілісності країни через акти агресії російських збройних сил. Він повністю підтримував усі ініціативи, метою яких було віднайдення стійкого політичного рішення конфлікту у східній Україні, вдаючись до усіх наявних засобів. Підхід ЄС – поєднати тиск через обмежувальні заходи з дипломатичними зусиллями та продовженням діалогу.

Уперше дипломатичні обмеження щодо Російської Федерації було застосовано під час позачергової зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася 6 березня 2014 року. ЄС послідовно розширював свої обмежувальні заходи; 17 березня 2014 року Євросоюз спрямував санкції проти конкретних осіб, відповідальних за дії проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Зважаючи на дестабілізаційні дії Росії у східній Україні, 29 липня 2014 року було оголошено про перший пакет вагомих економічних санкцій, що обмежували співпрацю та обміни з Росією. У вересні 2014 року було оголошено посилений пакет економічних санкцій. Детальніше про обмежувальні заходи можна дізнатися у додатку.

Водночас ЄС брав пряму участь у перемовинах щодо Женевської спільної заяви від 17 квітня 2014 року. Він привітав подальші угоди щодо припинення вогню та подальші кроки зі стабілізації ситуації та пошуку політичного рішення, досягнуті у Мінську у вересні 2014 року та лютому 2015 року. Тривалість економічних санкцій проти Російської Федерації чітко прив’язана до повного виконанням Мінських угод. Як частина власних зусиль з пошуку політичного рішення, Євросоюз збільшив свою допомогу для Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), провів тристоронні перемовини щодо енергетичних та торговельних питань з Росією та підтримав свою політичну залученість, зокрема за допомогою дискусій у Нормандському форматі (Франція, Німеччина, Україна, Росія) та Тристоронній контактній групі (ОБСЄ, Україна, Росія).

Євросоюз та його країни-члени є сторонами, що роблять найбільший внесок у діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, яка здійснює нагляд за дотриманням Мінських угод. Дві третини від бюджету місії та кількості спостерігачів припадає на ЄС. Окрім внесків країн-членів Євросоюзу, ЄС як інституція також зробив внесок у 33 млн. євро через Інструмент підтримки стабільності та миру для підтримки спроможності місії здійснювати свій мандат. Зараз розглядається можливість посилення фінансової підтримки. Окрім того, для цілей місії Євросоюз надав 40 неброньованих автомобілів та 44 бронемашини, 35 комплектів для лікування поранень. Він також провів необхідні навчання.

Євросоюз відігравав провідну роль у реагуванні на гуманітарну кризу. Водночас, гуманітарні потреби у східній Україні й досі залишаються великими: за підрахунками, такої допомоги потребує 4 млн. людей.

Європейський Союз та його країни-члени надавали фінансову підтримку найбільш незахищеним верствам населення. Загальна сума гуманітарної допомоги складає 260,3 млн. євро, з яких 88,1 млн. євро надав ЄС. Ці гроші забезпечують підтримку для найбільш уразливих верств населення, що їх зачепив конфлікт з обох боків лінії розмежування та на неконтрольованих українською владою ділянках. Допомога покриває найнеобхідніші потреби найменш захищених людей, незалежно від місця їхнього перебування. Мова йде про забезпечення умов проживання, медичну допомогу, надання необхідного захисту, продуктів харчування та непродовольчих товарів, води, забезпечення санітарних умов, освіти за надзвичайних обставин та іншої допомоги у надзвичайних ситуаціях. У разі дотримання належних умов, підтримка надається готівкою чи товарними купонами.

Гуманітарна допомога надається через гуманітарні організації-партнери Європейської Комісії, включно із міжнародними неурядовими організаціями та структурами  ООН. Єврокомісія також надає допомогу українським біженцям в Білорусі та Росії.

Шок та глибоке співчуття через загибель стількох безвинних людей: так відреагував ЄС, коли 17 липня 2014 року було збито авіарейс Малайзійських авіаліній МН17. Євросоюз послідовно вимагав притягнення до відповідальності тих, хто винен у цій катастрофі. Технічний звіт Комітету з безпеки на транспорті та виробництві (Нідерланди) від 13 жовтня 2014 року був важливим кроком, що допоміг пролити світло на питання катастрофи. Він поклав край спекуляціям навколо низки ключових фактів, які стосуються падіння літака. ЄС повністю підтримує кримінальне розслідування Спільної розслідувальної команди (СКР) та міжнародні зусилля зі встановлення ефективного механізму судового переслідування. У цьому контексті Євросоюз вважає, що проміжні результати незалежного кримінального розслідування, представлені СКР 28 вересня 2016 року, свідчать про важливий прогрес у цій роботі. Вони відповідають на багато питань, які поставали перед тими, хто втратив своїх рідних і близьких у цій катастрофі. Євросоюз вважає вкрай важливим, аби слідчі мали змогу незалежно та повноцінно завершити свою роботу.

Дипломатичні заходи:

  • З 4 по 5 червня 2014 року, замість саміту Великої вісімки (G8) у Сочі, було проведено зустріч Великої сімки (G7) у Брюсселі. Країни ЄС підтримали припинення переговорів із Росією щодо приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) та Міжнародної енергетичної агенції (IEA);
  • саміт ЄС-Росія був скасований, а країни-члени ЄС вирішили не проводити таких двосторонніх самітів у майбутньому. Двосторонні переговори із Росією у напрямі візових питань та укладення нової Угоди між Росією та ЄС були призупинені.

Заморожування активів та заборона в’їзду до країн ЄС

Заморожування активів та заборона в’їзду до країн ЄС були застосовані до 150 осіб. Крім того, були заморожені активи 38 компаній та організацій. До цього переліку входять особи та організації, що доклалися до порушення територіальної цілісності України, надавали підтримку чиновникам, що приймали відповідні рішення, або створювали для них сприятливі умови. До списку також увійшли 11 організацій у Криму та Севастополі, які були конфісковані, або ж отримали вигоду від зміни власника всупереч українському законодавству. Згідно з європейською політикою невизнання незаконної анексії Криму, в листопаді 2016 та 2017 року до санкційного списку було внесено депутатів, обраних від Криму та Севастополя до Державної думи Російської Федерації, та “Голову Севастополя” відповідно. В серпні 2017 року ЄС доповнив санкційний список осіб, щодо яких застосовуються обмежувальні заходи, трьома громадянами Росії та трьома компаніями, які брали участь у постачанні газових турбін до Криму.

Дивіться повний список осіб та організацій, на які накладено санкції

 EU Support to Donetsk and Luhansk Oblast

Санкції щодо Криму та Севастополя

Частиною європейської політики невизнання незаконної анексії Криму та Севастополя є  впровадження відчутних обмежень на економічну взаємодію із цими територіями. Ці обмеження є такими:

  • заборона імпорту товарів, виготовлених у Криму та Севастополі, якщо вони не мають українських сертифікатів;
  • заборона інвестувати в Крим. Європейці і компанії з ЄС більше не можуть купувати нерухомість або організації в Криму, фінансувати кримські компанії або надавати їм послуги. Окрім того, вони не можуть вкладати кошти в інфраструктурні проекти у шести секторах;
  • заборона надання туристичних послуг в Криму та Севастополі. Європейські круїзні лайнери не можуть заходити в порти Кримського півострова, за винятком надзвичайних ситуацій. Це стосується всіх суден, що належать або контролюються європейцями, або ж плавають під прапором країни-члена ЄС;
  • Товари і технології для транспорту, телекомунікацій, енергетики, розвідки родовищ нафти, газу і мінеральних ресурсів не можуть бути продані кримським компаніям або для використання у Криму;
  • технічна допомога, посередницькі послуги, будівельні або інженерні послуги, пов'язані з інфраструктурою у вищеназваних секторах, заборонені.

Для гарантування дотримання цих обмежувальних заходів та інших складових політики невизнання ЄС створив інформаційну записку для представників бізнесу ЄС, які працюють та/або інвестують в Криму/Севастополі.

Інформаційна записка для представників бізнесу ЄС, які працюють та/або інвестують в Криму/Севастополі

«Економічні санкції»

  • Громадяни ЄС та європейські компанії не можуть купувати чи продавати нові облігації, акції чи співставні фінансові інструменти з терміном погашення більше 30 днів, які були видані:
    • п'ятьма найбільшими державними банками Росії;
    • трьома найбільшими російськими енергетичними компаніями;
    • трьома найбільшими російськими оборонними підприємствами;
    • а також їх дочірніми компаніями за межами ЄС, та тими, що діють від їхнього імені або за їх вказівкою.
  • Допомога у видачі вищеназваних фінансових інструментів також заборонена.
  • Громадяни і компанії ЄС також не можуть надавати зазначеним вище організаціям кредити з терміном погашення більше 30 днів.
  • Запроваджено ембарго на імпорт і експорт зброї та пов'язаних матеріалів з Росії та в Росію, що охоплює всі пункти так званого «загального військового списку» ЄС, але з деякими винятками.
  • Накладено заборону експорту товарів подвійного призначення і технологій військового призначення в Росію або кінцевим споживачам продукції російської армії, що включає усі елементи списку товарів подвійного призначення ЄС. Експорт товарів подвійного призначення дев'ятьом змішаним кінцевим споживачам також заборонений.
  • Експорт до Росії певного устаткування та технологій, пов'язаних із енергетикою, вимагає завчасного дозволу компетентних інституцій країн-членів. Експортні ліцензії не буде видано в разі, якщо такі товари призначені для розвідки і видобутку нафти у водах глибиною понад 150 метрів, або в акваторії на північ від полярного кола, а також для проектів, що мають потенціал для видобутку нафти з ресурсів, розташованих в сланцевих пластах шляхом гідравлічного розриву пластів.
  • Не можуть бути надані такі послуги, необхідні для вищезазначених проектів: буріння, випробування свердловин, промислове геофізичне дослідження у свердловинах та їх освоєння та надання спеціалізованих транспортних суден.

Дивіться також: Інструкція Єврокомісії щодо впровадження окремих положень Регламенту № 833/2014

Заходи, що стосуються економічного співробітництва

  • 16 липня 2014 року Європейська Рада надіслала запит до Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) щодо призупинення процесу підписання нових операцій фінансування у Російській Федерації. Країни-члени ЄС координуватимуть свою позицію в Раді директорів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) для призупинення фінансування нових операцій.
  • Реалізацію програм двостороннього та регіонального співробітництва між Росією та ЄС було значною мірою призупинено. Зберігається діяльність проектів, що стосуються виключно прикордонного співробітництва та громадянського суспільства.

Заходи, спрямовані на замороження і повернення Україні привласнених бюджетних коштів

Заморожено активи 13 осіб, визнаних відповідальними за незаконне привласнення коштів українського бюджету або за зловживання службовим становищем, що несе збитки українському бюджету.

Дивіться повний список відповідальних осіб