Представництво Європейського Союзу в Україні

Відносини між ЄС та Україною: інформаційна довідка

Bruxelles, 05/07/2019 - 10:19, UNIQUE ID: 160127_00
Factsheets

Європейський Союз надає підтримку Україні для забезпечення стабільного, заможного та демократичного майбутнього для всіх її громадян.

У своїй підтримці ЄС непохитно дотримується принципів територіальної цілісності та суверенітету України та вважає повне виконання Мінських угод основою стабільного політичного розв'язання конфлікту на сході країни. Від весни 2014 року ЄС збільшив свою підтримку економічним та політичним реформам в Україні.

Україна є пріоритетним партнером Європейського Союзу. Відносини між ЄС та Україною розвиваються також у контексті Східного партнерства. Між 2007 та 2011 роками відбулися переговори щодо Угоди про асоціацію, що включає в себе глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ) між ЄС та Україною. Угоду було підписано в два етапи: 21 березня та 27 червня 2014 року. Вона прийшла на зміну попереднім рамкам співпраці між Україною та ЄС. Угода про асоціацію є головним інструментом для зближення ЄС та України: вона сприяє розвитку

глибших політичних відносин, міцніших економічних зв'язків та повазі до спільних цінностей.

Від 1 листопада 2014 року почали тимчасово застосовуватися деякі частини Угоди про асоціацію. Це зміцнило співпрацю ЄС та України у питаннях прав людини, засадничих свобод та верховенства права; політичного діалогу та реформ, а також переміщення осіб. Це також посилило співпрацю в цілій низці сфер, зокрема сферах енергетики; довкілля; протидії змінам клімату; транспорту; фінансових послуг; державних фінансів, зокрема протидії шахрайству; сільського господарства та розвитку сільської місцевості; риболовства та морської політики;

захисту прав споживачів та громадянського суспільства.

Угода набрала чинності 1 вересня 2017 року. Щороку подаються звіти щодо стану її імплементації. Останній звіт за 2018 рік можна знайти онлайн.

Від весни 2014 року Україна стала на шлях амбітної програми реформ, націленої на стабілізацію своєї економіки та поліпшення життя своїх громадян. Україна та ЄС разом визначили програму реформ – Порядок денний асоціації, та разом слідкують за її поступом. Боротьба проти корупції, реформа судової влади, конституційна реформа та реформа виборчого законодавства, поліпшення бізнесового та інвестиційного клімату, енергоефективність, а також реформа державного управління, зокрема реформа децентралізації, є серед ключових у цьому порядку денному. Пріоритетом у всіх секторах є досягнення ґендерної рівності.

 

 

Окрім політичної підтримки, ЄС також виділив фінансову підтримку Україні. Вона складається з 13,8 мільярдів євро, що підтримуватимуть процес реформ протягом наступних кількох років.

 

Ці кошти, зокрема, передбачають:

 

  • 500 мільйонів євро першого траншу у рамках нової програми макрофінансової допомоги (МФД) Україні, які Єврокомісія, виступаючи від імені ЄС, схвалила 30 листопада 2018 року. Загальний обсяг коштів, виділених Європейським Союзом Україні з 2014 року, складатиме 3,3 млрд. євро. Це найбільше фінансування, спрямоване ЄС на підтримку країни, яка не є його членом.
  • 3 мільярди євро кредитів від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ)

за період з 2014 до кінця 2016 років. Кредит було виділено на підтримку розвитку інфраструктури та реформи в транспортній сфері, енергетиці, сільському господарстві, освіті та муніципальному секторі. Значну фінансову та технічну підтримку надано на розвиток малих та середніх підприємств. З українською владою узгоджено Меморандум про порозуміння щодо майбутніх інвестицій ЄІБ.

  • 3,5 мільярдів євро інвестицій у 2014-2017 роках від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Завдяки підтримці ЄС та його держав-членів, зокрема через їхні донорські внески, ЄБРР допоміг у розвитку та реформуванні найрізноманітніших галузей, зокрема, банківського сектору, аграрного бізнесу, транспорту та малого бізнесу в Україні. ЄБРР також сприяв закупівлі газу на опалювальний сезон 2015-2016 року на загальну суму в 300 мільйонів євро. Окремо (це не входить у зазначену вище суму) ЄБРР фінансував проекти з безпечності атомної енергетики.
  • План зовнішніх інвестицій ЄС (ЕІР) - це ключова ініціатива ЄС для сприяння державним та приватним інвестиціям. План ЕІР залучає додаткові інвестиції шляхом зменшення фінансових ризиків завдяки новому Ґарантійному фонду ЄС (1,5 млрд. євро) та використання грантів ЄС поряд із кредитами Європейських фінансових інституцій в рамках Інвестиційної платформи сусідства (План Neighbourhood Investment Platform - NIP). Від початку 2014 року через платформу NIP Україна отримала більше 181 мільйона євро, що мало сприяти фінансуванню інфраструктури у таких сферах: водопостачання та санітарія, енергоефективність, довкілля та МСБ. Крім того, надається підтримка кредитуванню у місцевій валюті.
  • 1 мільярд і 165 мільйонів євро допомоги Інструменту європейського сусідства, зокрема:
    • 2014 рік - 365 мільйонів євро на підтримку та моніторинг демократичних реформ та посилення макроекономічної стабільності, покращення механізмів управління і соціально-економічного розвитку України. Це було досягнуто завдяки двом заходам: бюджетній допомозі у формі Контракту на державне будівництво (355 мільйонів євро) та підтримці громадянського суспільства в Україні (10 мільйонів євро).
    • 2015 рік - 200 мільйонів євро для програми розвитку приватного сектору (95 мільйонів євро), Програму технічного співробітництва (15 мільйонів євро) та підтримки децентралізації U-LEAD (90 мільйонів євро).
    • 2016 рік - 200 мільйонів євро на Антикорупційну ініціативу ЄС (15 мільйонів євро), Програму технічного співробітництва (28,5 мільйонів євро), реформу державного управління (104 мільйони євро), програму сприяння реформам у сфері верховенства права PRAVO (52,5 мільйони євро).
    • 2017 рік - 200 мільйонів євро на енергоефективність (50 мільйонів євро), управління державними фінансами (50 мільйонів євро), сприяння сталому соціально-економічному розвитку та ефективному врядуванню у східних регіонах України, які постраждали від конфлікту (50 мільйонів євро), Програму технічної співпраці (37 мільйонів євро) та 13 мільйонів євро на кредитування у місцевій валюті, щоб забезпечити додаткове фінансування, зокрема для мікро- та малих підприємств.
  • Понад 100 мільйонів євро від Інструменту для стабільності та миру (IcSP), який від 2014 року підтримував ініціативи зі спостереження за виборами та відновлення довіри в суспільстві. У рамках цього інструменту також здійснювалася підтримка роботі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, надавалася допомога внутрішньо переміщеним особам та громадянам, що постраждали від конфлікту. Інструмент також сприяв відновленню механізмів врядування та примиренню в спільнотах, що постраждали від конфлікту, посиленню їх стійкості та реінтеграції ветеранів. Крім того, в його рамках здійснювалася реформа поліції.
  • В серпні 2014 року створено Консультативну місію ЄС з реформування сектору цивільної безпеки в Україні (EUAM Ukraine) в рамках Спільної політики безпеки та оборони ЄС. У грудні 2014 року вона почала працювати. Місія має сприяти українській владі у впровадженні сталих реформ задля ефективного та надійного сектору цивільної безпеки, зокрема зменшення корупції. Мандат місії було подовжено до травня 2019 року із загальним бюджетом понад 83 мільйони євро на весь період. Консультативна місія ЄС - це неозброєна цивільна місія без виконавчих повноважень. Штаб-квартира знаходиться у Києві; регіональні представництва - у Львові, Харкові та Одесі.
  • У 2014 році Європейська Комісія також створила спеціальну Групу з підтримки України (SGUA). Група складається з експертів інституцій ЄС та держав-членів у різних пріоритетних сферах. Вони надають координаційну та консультаційну підтримку органам української влади в ключових сферах реформ. Зі звітом за 18 місяців діяльності Групи можна ознайомитися тут.

Від 1 вересня 2017 року набула чинності глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі (ГВЗВТ) між ЄС та Україною. Вона є частиною Угоди про асоціацію. Попередньо з 1 січня 2016 року ГВЗВТ застосовували тимчасово. Це є потужною віхою у двосторонніх торговельних відносинах і відкриває нові економічні можливості як для ЄС, так і для України. Український бізнес отримує стабільний та передбачуваний преференційний доступ до найбільшого ринку у світі, в якому мешкають понад 500 мільйонів споживачів. Водночас бізнес з ЄС дістає можливість скористатися простішим доступом до українського ринку та будувати нові відносини з українськими постачальниками та партнерами. Євросоюз посилює свою позицію як торговельний партнер номер один для України. У 2018 році експорт з України до ЄС зріс на 8% у порівнянні з показниками 2017 року, а український імпорт із Євросоюзу – на 10%. У такий спосіб 2018 став ще одним роком рекордних показників експорту з України до Союзу. Євросоюз і надалі залишається найбільшим торговельним партнером України. Частка ЄС у торгівлі України складає 42%. 

Угода про асоціацію також спонукала до реформи української законодавчо-нормативної бази, аби сприяти її узгодженню із законодавством Європейського Союзу (так званим acquis ЄС). У довгостроковій перспективі це означатиме рівне ставлення до багатьох товарів з України поряд із товарами ЄС на внутрішньому ринку Європейського Союзу. Поступове наближення України до законодавчих актів ЄС та міжнародно визнаних стандартів Євросоюзу у виробництві та сфері послуг даватиме можливість Україні простіше експортувати свою продукцію не тільки до Євросоюзу, але й також до решти країн світу. Окрім того, реформи, закріплені у ГВЗВТ, покращать загальний бізнесовий клімат в Україні, зокрема щодо боротьби проти корупції, що, своєю чергою, збільшить довіру інвесторів.

Впровадження ГВЗВТ дає Україні можливість диверсифікувати свою економіку, яка наразі ґрунтується на великих підприємствах, що працюють в базових товарних галузях (наприклад, металургії). Це сприяє руху до сучаснішої моделі, зокрема до розвитку динамічного сектору послуг та багатьох малих і середніх підприємств.

Окрім того, 1 жовтня 2017 року набув чинності регламент Європейського Парламенту та Ради  ЄС щодо тимчасових “автономних торговельних преференцій” для України. Це дозволяє країні експортувати більше сільськогосподарської продукції до ЄС відповідно до Угоди про асоціацію та ГВЗВТ без сплати митних зборів. Також цей крок пришвидшує скасування митних тарифів для кількох промислових груп товарів, передбачених в Угоді про асоціацію. Це надалі збільшує експорт України до ЄС та допомогло у протистоянні наслідкам російських обмежувальних заходів проти України.

11 червня 2017 року набув чинності режим безвізових подорожей для громадян України, які є власниками біометричних паспортів. Це стало результатом успішного діалогу з візової лібералізації, який стосувався впровадження важливих реформ – від верховенства права до інтегрованого управління кордонами та дотримання засадничих прав. Після початку дії візової лібералізації українські громадяни-власники біометричних паспортів здійснили понад 2 млн безвізових подорожей до ЄС.

Візова лібералізація є одним із найпотужніших інструментів ЄС для сприяння міжлюдським контактам і зміцнення зв'язків між громадянами Євросоюзу та країн з-поза його меж. Задля збереження такого інструменту для контактів між громадянами ЄС та України Єврокомісія слідкує за безперервним виконанням вимог, що їх мала виконати Україна задля запровадження візової лібералізації. Щороку Єврокомісія оприлюднює звіт, у якому відображено цей моніторинг. 19 грудня 2018 року було опубліковано другий звіт у рамках механізму призупинення безвізового режиму.

24 листопада 2016 року в Брюсселі Віце-Президент Європейської Комісії з питань енергетичного союзу Марош Шевчович та Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик підписали новий Меморандум про порозуміння щодо Стратегічного енергетичного партнерства між ЄС та Україною. Новий Меморандум розширив співпрацю у всіх сферах енергетичної політики, включаючи енергоефективність, відновлювальні джерела енергії, а також у сфері досліджень та інновацій. Це, своєю чергою, надасть підтримку реформам в сфері енергетиці в Україні. Щорічні робочі плани визначають пріоритетні заходи.

ЄС підтримує швидку реалізацію реформ енергетичної сфери відповідно до зобов'язань України в рамках Енергетичної спільноти та Угоди про асоціацію. Через свої технічні консультації ЄС допоміг українській владі підготувати створення незалежного регулятора в енергетичній сфері, а також нові закони в газовій сфері та сфері електроенергетики. Все це має поліпшити ефективність в енергетичному секторі. Створення Фонду енергоефективності вперше сприятиме енергетичній модернізації багатоквартирних будинків, результатом чого має стати економія державного бюджету та бюджетів домогосподарств. Створення Фонду також має допомогти у зменшенні імпорту енергоносіїв та викиди  парникових газів, а також у створенні нових можливостей для подальшої співпраці з інноваційними компаніями ЄС.

Європейська Комісія, у тісній співпраці з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Світовим банком, продовжує підтримувати модернізацію української газотранспортної системи, відповідно до Спільної декларації, підписаної у березні 2009 року.

Після приєднання до Дослідницької і навчальної програми Євроатому Україна може брати участь у дослідницьких та навчальних програмах щодо прямих чи непрямих дій в галузі ядерного синтезу та ядерного поділу.

Європейський Союз також є найбільшим донором нового безпечного конфайнменту над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції, який встановлено в листопаді 2016 року. Продовжуються роботи із забезпечення безпеки Чорнобильської зони через демонтаж старого покриття та безпечне поводження з радіоактивними відходами.

Європейська Комісія й надалі готова сприяти тристороннім переговорам між постачальниками газу із України та Російської Федерації щодо постачання газу до України та

довготермінового транзиту до Європи.

ЄС підтримує інтеграцію України до Європейського дослідницького простору. Для цього було ухвалено рішення про асоціацію України із програмою Горизонт 2020 та додатковими дослідницькими програмами Євратому. Така асоціація дозволяє українським дослідникам, бізнесовим проектам та інноваторам подавати свої заявки на участь у всіх механізмах фінансування обох програм, на всьому ланцюгу дослідницько-інноваційної діяльності, від фундаментальних наук до діяльності безпосередньо перед виходом в комерційну сферу. Все це українські учасники можуть робити на рівних правах із своїми колегами  з ЄС. Крім того, ЄС підтримує реформування та модернізацію української національної системи дослідження та інновацій відповідно до результатів всесторонньої експертної оцінки, проведеної в 2016 році задля підтримки досліджень, що більше орієнтуються на інновації. Також ЄС підтримує загальне розуміння в Україні того, який вплив мають дослідницькі та інноваційні проекти у рамках програми «Горизонт 2020», приділяючи особливу увагу залученню бізнесу, зокрема малих і середніх підприємств. Окрім того, надається підтримка модернізації системи трансферу технологій України. Докладнішу інформацію про співпрацю між ЄС та Україною щодо дослідницько-інноваційної сфери можна знайти тут.

ЄС підтримує інтеграцію України до Європейського простору вищої освіти та основні реформи, які проводяться в країні для реструктуризації та модернізації системи освіти. Метою цього є надання визнаної у всьому світі, якісної освіти задля забезпечення адекватної навчальної програми та посилення інтернаціоналізації освіти. Україна активно бере участь у програмах ЄС із підвищення спроможності та академічної мобільності Erasmus+. Це дозволяє студентам та викладачам отримати міжнародний та міжкультурний досвід, ознайомитись із новими методами навчання та викладання, а також підвищити кваліфікацію та посилити зв'язки.

За 2015-2018 роки здійснено понд 10,000 академічних обмінів: з них понад 7000 – з України до Європи та близько 3,000 - з Європи до України. Це становить 42% “мобільності” всього регіону Східного партнерства.

Від 2014 року в рамках програми Erasmus+ 191 стипендію було надано студентам-магістрам, з України, щоб вони могли навчатися на спільних програмах Erasmus Mundus.

ЄС сприяє розвитку ключових навиків та компетенції молоді, їхньої активної громадянської позиції, соціальної інклюзивності та солідарності. Для цього здійснюються конкретні кроки в сфері молоді. Україна бере активну участь в проектах Erasmus+, які просувають молодіжні обміни та волонтерство, співпрацю, посилення зв’язків та взаємне навчання, засноване на досвіді колег.

Понад 9000 молодих людей та працівників з України взяли участь у спільних проектах для молоді Erasmus+ Youth (обміни, тренінги, обговорення питань політик, волонтерство).

ЄС виділить 5 мільйонів євро в рамках двостороннього вікна для України за програмою Erasmus+. Кошти підуть на збільшення можливостей для студентської та академічної мобільності, стажування, підтримки процесу реформ у вищих навчальних закладах та активнішої участі України у діяльності ініціативи Жана Моне у 2019 та 2020 роках.

У своєму рішенні від 20 березня 2014 року Європейська Рада рішуче засудила незаконну анексію Криму та Севастополя, здійснену Російською Федерацією. Лідери ЄС підкреслили, що у Європі ХХІ століття неприпустимим є використання сили та примусу для зміни кордонів. З плином п’яти років ЄС не визнає і продовжує засуджувати це порушення міжнародного права. ЄС не визнав і не визнає незаконної анексії. ЄС розробив сувору політику щодо її невизнання. Результатом цієї політики стали суттєві санкції, наведені у додатку до цієї інформаційної довідки. Відтоді термін дії санкцій було кілька разів подовжено; зараз вони продовжують бути чинними (див. Додаток).

Європейський Союз з великою стурбованістю спостерігав за ситуацією в Азовському морі та небезпечним зростанням напруги, що призвело до захоплення Росією українських суден та екіпажу. В результаті обстрілів кілька українських військовослужбовців було поранено.

Це безпідставне застосування сили є нагадуванням про негативні наслідки незаконної анексії Криму на стабільність в регіоні. Європейський Союз очікує від Росії забезпечення безперешкодного і вільного проходу всіх кораблів через Керченську протоку до та з Азовського моря згідно із міжнародним правом. Незаконні обмеження такого проходу мають негативні економічні наслідки для порту України в Азовському морі та в усьому регіоні.

Було визначено можливі сфери подальшої підтримки з боку ЄС для регіонів, які найбільше постраждали від обмеження вантажопотоку біля Азовського моря. Йдеться, зокрема, про підтримку залізничного та автомобільного сполучення в регіоні в тісній співпраці з міжнародними фінансовими інституціями (незабаром розпочнеться техніко-економічне обґрунтування), допомогу навчальним центрам у деяких українських містах Приазов’я та підтримку малих і середніх підприємств.

ЄС рішуче підтримував зусилля з віднайдення мирного та сталого розв'язання конфлікту на сході України.

Від самого початку ЄС підтримував територіальну цілісність України, засуджуючи очевидне порушення суверенітету та територіальної цілісності країни через акти агресії російських збройних сил. Він повністю підтримував усі ініціативи, метою яких було віднайдення стійкого політичного рішення конфлікту у східній Україні, вдаючись до усіх наявних засобів. Підхід ЄС – поєднати тиск через обмежувальні заходи з дипломатичними зусиллями та продовженням

діалогу.

Уперше дипломатичні обмеження щодо Російської Федерації було застосовано під час позачергової зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася 6 березня 2014 року. ЄС послідовно розширював свої обмежувальні заходи; 17 березня 2014 року Євросоюз спрямував санкції проти конкретних осіб, відповідальних за дії проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Зважаючи на дестабілізаційні дії Росії у східній Україні, 29 липня 2014 року було оголошено про перший пакет вагомих економічних санкцій, що обмежували співпрацю та обміни з Росією. У вересні 2014 року було оголошено посилений пакет економічних санкцій. Детальніше про обмежувальні заходи можна дізнатися у додатку.

Водночас ЄС брав пряму участь у перемовинах щодо Женевської спільної заяви від 17 квітня 2014 року. Він привітав подальші угоди щодо припинення вогню та подальші кроки зі стабілізації ситуації та пошуку політичного рішення, досягнуті у Мінську у вересні 2014 року та лютому 2015 року. Тривалість економічних санкцій проти Російської Федерації чітко прив’язана до повного виконанням Мінських угод. Як частина власних зусиль з пошуку політичного рішення, Євросоюз збільшив свою допомогу для Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), провів тристоронні перемовини щодо енергетичних та торговельних питань з Росією та підтримав свою політичну залученість, зокрема за допомогою

дискусій у Нормандському форматі (Франція, Німеччина, Україна, Росія) та Тристоронній контактній групі (ОБСЄ, Україна, Росія).

Євросоюз та його країни-члени є сторонами, що роблять найбільший внесок у діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, яка здійснює нагляд за дотриманням Мінських угод. Дві третини від бюджету місії та кількості спостерігачів припадає на ЄС. Окрім внесків країн-членів Євросоюзу, ЄС як інституція також зробив внесок у 49 млн. євро через Інструмент підтримки стабільності та миру для підтримки спроможності місії здійснювати свій мандат. Окрім того, для цілей місії Євросоюз надав 40 неброньованих автомобілів та 44 бронемашини, 35 комплектів для лікування поранень. Він також провів необхідні навчання

Євросоюз відігравав провідну роль у реагуванні на гуманітарну кризу. Водночас гуманітарні потреби у східній Україні й досі залишаються великими: за підрахунками, жертвами конфлікту стали понад 4,4 мільйони людей. З них 3,4 мільйони досі потребують гуманітарної допомоги, особливо вздовж лінії розмежування та на територіях, які не контролює українська влада.

Європейський Союз та його країни-члени надавали фінансову підтримку найбільш незахищеним верствам населення. ЄС разом із державами-членами є найбільшим донором гуманітарної допомоги та допомоги, спрямованої на відновлення України. Від початку конфлікту Євросоюз надав понад 677,1 млн. євро; приблизно половину цієї суми складає гуманітарна допомога. 

Ці гроші забезпечують підтримку для найбільш уразливих верств населення, що їх зачепив конфлікт з обох боків лінії розмежування та на неконтрольованих українською владою ділянках. Допомога покриває найнеобхідніші потреби найменш захищених людей, незалежно від місця їхнього перебування. Мова йде про забезпечення умов проживання, медичну допомогу, надання необхідного захисту, продуктів харчування та непродовольчих товарів, води, забезпечення санітарних умов, освіти за надзвичайних обставин та іншої допомоги у надзвичайних ситуаціях. У разі дотримання належних умов, підтримка надається готівкою чи товарними купонами.

Від лютого 2014 року в Україні діє Служба Європейської Комісії з гуманітарної допомоги та громадянського захисту (ECHO). Вона відіграє ключову роль у сприянні гуманітарній координації та обміну інформацією з різними гуманітарними організаціями, зокрема донорами, органами влади та партнерами із надання допомоги. Крім фінансової допомоги на ранній стадії конфлікту Механізм громадянського захисту ЄС мобілізував надання допомоги у натуральній формі. Євросоюз також надає допомогу переміщеним українцям в Білорусі та Росії. 

Шок та глибоке співчуття через загибель стількох безвинних людей: так відреагував ЄС, коли 17 липня 2014 року було збито авіарейс Малайзійських авіаліній МН17. Євросоюз послідовно вимагав притягнення до відповідальності тих, хто винен у цій катастрофі. ЄС повністю підтримує кримінальне розслідування Спільної розслідувальної команди (СКР) та міжнародні зусилля зі встановлення ефективного механізму судового переслідування. Євросоюз вважає вкрай важливим, аби слідчі мали змогу незалежно та повноцінно завершити свою роботу.

Після технічного звіту Комітету з безпеки на транспорті та виробництві (Нідерланди) від 13 жовтня 2014 року, проміжних результатів незалежного кримінального розслідування, які 28 вересня 2016 року представила Спільна розслідувальна команда (СРК), ця команда 24 травня 2018 року презентувала подальші результати свого незалежного, професійного та об’єктивного розслідування. Вона дійшла висновку, що зенітно-ракетний комплекс “Бук”, який

було використано для збиття рейсу МН17, безсумнівно належав збройним силам Російської Федерації. Європейський Союз закликає Російську Федерацію взяти на себе відповідальність і повністю співпрацювати у намаганні встановити відповідальність.

 

Дипломатичні заходи

  • З 4 по 5 червня 2014 року, замість саміту Великої вісімки (G8) у Сочі, було проведено зустріч Великої сімки (G7) у Брюсселі. Країни ЄС підтримали припинення переговорів із Росією щодо приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) та Міжнародної енергетичної агенції (IEA);
  • саміт ЄС-Росія був скасований, а країни-члени ЄС вирішили не проводити таких двосторонніх самітів у майбутньому. Двосторонні переговори із Росією у напрямі візових питань та укладення нової Угоди між Росією та ЄС були призупинені.

Заморожування активів і заборона на в’їзд

Заморожування активів та заборону на отримання візи було застосовано до 170 осіб та 44 організацій. Ці дії стосуються: осіб та організацій, відповідальних за вчинення дій щодо територіальної цілісності України; осіб, які надають підтримку людям, які ухвалюють рішення в Росії; 11 організацій у Криму та Севастополі, які було конфісковано або які отримали користь від трансферу власності, порушуючи українське законодавство. Ці обмежувальні заходи також передбачають заборону будь-яких платежів, здійснених цим особам та організаціям. 10 грудня ЄС додав до списку 9 осіб, обраних чи залучених до, так званих, "виборів" у непідконтрольних Україні районах Донецька та Луганська. 15 березня 2019 року ЄС додав до списку 8 росіян, які брали участь у діях, що призвели до затримання українських моряків та захоплення кораблів у Керченській протоці 25 листопада 2018 року.

Дивіться останню зведену версію в Офіційному журналі.

Санкції щодо Криму та Севастополя

Частиною європейської політики невизнання незаконної анексії Криму та Севастополя є  впровадження відчутних обмежень на економічну взаємодію із цими територіями. Ці обмеження є такими:

  • заборона імпорту товарів, виготовлених у Криму та Севастополі, якщо вони не мають українських сертифікатів;
  • заборона інвестувати в Крим. Європейці і компанії з ЄС більше не можуть купувати нерухомість або організації в Криму, фінансувати кримські компанії або надавати їм послуги. Окрім того, вони не можуть вкладати кошти в інфраструктурні проекти у шести секторах;
  • заборона надання туристичних послуг в Криму та Севастополі. Європейські круїзні лайнери не можуть заходити в порти Кримського півострова, за винятком надзвичайних ситуацій. Це стосується всіх суден, що належать або контролюються європейцями, або ж плавають під прапором країни-члена ЄС;
  • товари і технології для транспорту, телекомунікацій, енергетики, розвідки родовищ нафти, газу і мінеральних ресурсів не можуть бути продані кримським компаніям або для використання у Криму;
  • технічна допомога, посередницькі послуги, будівельні або інженерні послуги, пов'язані з інфраструктурою у вищеназваних секторах, заборонені.

Для гарантування дотримання цих обмежувальних заходів та інших складових політики невизнання ЄС створив інформаційну записку для представників бізнесу ЄС, які працюють та/або інвестують в Криму/Севастополі.

Інформаційна записка для представників бізнесу ЄС, які працюють та/або інвестують в Криму/Севастополі

«Економічні санкції»

  • Громадяни ЄС та європейські компанії не можуть купувати чи продавати нові облігації, акції чи співставні фінансові інструменти з терміном погашення більше 30 днів, які були видані:
    • п'ятьма найбільшими державними банками Росії;
    • трьома найбільшими російськими енергетичними компаніями;
    • трьома найбільшими російськими оборонними підприємствами;
    • а також їх дочірніми компаніями за межами ЄС, та тими, що діють від їхнього імені або за їх вказівкою.
  • Допомога у видачі вищеназваних фінансових інструментів також заборонена.
  • Громадяни і компанії ЄС також не можуть надавати зазначеним вище організаціям кредити з терміном погашення більше 30 днів.
  • Запроваджено ембарго на імпорт і експорт зброї та пов'язаних матеріалів з Росії та в Росію, що охоплює всі пункти так званого «загального військового списку» ЄС, але з деякими винятками.
  • Накладено заборону експорту товарів подвійного призначення і технологій військового призначення в Росію або кінцевим споживачам продукції російської армії, що включає усі елементи списку товарів подвійного призначення ЄС. Експорт товарів подвійного призначення дев'ятьом змішаним кінцевим споживачам також заборонений.
  • Експорт до Росії певного устаткування та технологій, пов'язаних із енергетикою, вимагає завчасного дозволу компетентних інституцій країн-членів. Експортні ліцензії не буде видано в разі, якщо такі товари призначені для розвідки і видобутку нафти у водах глибиною понад 150 метрів, або в акваторії на північ від полярного кола, а також для проектів, що мають потенціал для видобутку нафти з ресурсів, розташованих в сланцевих пластах шляхом гідравлічного розриву пластів.
  • Не можуть бути надані такі послуги, необхідні для вищезазначених проектів: буріння, випробування свердловин, промислове геофізичне дослідження у свердловинах та їх освоєння та надання спеціалізованих транспортних суден.

Дивіться також: Інструкція Єврокомісії щодо впровадження окремих положень Регламенту № 833/2014

Заходи, що стосуються економічного співробітництва

  • 16 липня 2014 року Європейська Рада надіслала запит до Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) щодо призупинення процесу підписання нових операцій фінансування у Російській Федерації. Країни-члени ЄС координуватимуть свою позицію в Раді директорів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) для призупинення фінансування нових операцій.
  • Реалізацію програм двостороннього та регіонального співробітництва між Росією та ЄС було значною мірою призупинено. Зберігається діяльність проектів, що стосуються виключно прикордонного співробітництва та громадянського суспільства.

Заходи, спрямовані на замороження і повернення Україні привласнених бюджетних коштів

Заморожено активи 13 осіб, визнаних відповідальними за незаконне привласнення коштів українського бюджету або за зловживання службовим становищем, що несе збитки українському бюджету.

Дивіться повний список відповідальних осіб