Представництво Європейського Союзу в Україні

Інтерв’ю: як комунікувати факти про MH-17?

16/07/2021 - 15:28
Interviews

Комунікація розслідування у сфері, яка є мішенню дезінформаційних атак, може бути складним завданням. Вім ван дер Вееґен пояснює в цьому ексклюзивному інтерв’ю для EUvsDisinfo, як він підходив до цього завдання одразу після катастрофи пасажирського літака рейсу «Малайзійських авіаліній» MH-17.

Вім ван дер Вееґен був директором з комунікацій Нідерландської слідчої ради з питань безпечності, завданням якої було розслідування трагедії з MH-17. Одразу після катастрофи прокремлівські медіа почали поширювати неправдиву інформацію про неї, стверджуючи, що вона стала наслідком нападу українських військово-повітряних сил. Однак дуже швидко прокремлівські медіа розпочали кілька нових кампаній, аби заплутати аудиторію потоками різних пояснень того, що відбулося. Ми запитали Віма, як комунікувати в інформаційному полі, яке стає мішенню дезінформації, і яке є геополітично та емоційно особливо чутливим. У нас вийшла цікава і повчальна розмова. 

Де Ви були, коли вперше дізналися про трагедію MH17?

Це був день перед початком відпустки, я був на вечері зі своїми колегами з Нідерландської слідчої ради з питань безпечності.  Спочатку нам повідомили, що розбився літак. Потім надійшла новина, що це був літак з Амстердама. Поступово ми отримували нову й нову інформацію про цю катастрофу.

Спочатку не було зовсім зрозуміло, що нас безпосередньо залучать до розслідування ситуації. Відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чиказької конвенції), коли стається авіакатастрофа літака з певної країни, в результаті якої люди гинуть чи зазнають серйозних поранень, і ця трагедія відбувається в іншій країні, то розслідування обставин веде країна, де ця катастрофа відбулася. У даній ситуації літак розбився в Україні, тож на той момент ми думали, що Нідерландська слідча рада з питань безпечності відіграватиме в розслідуванні тільки допоміжну роль. Тому ми не очікували, що відповідальність за цю роботу візьмемо на себе саме ми. За два тижні, однак, Україна попросила Нідерланди взяти на себе провідну роль в цьому розслідуванні.

Чим є Нідерландська слідча рада з питань безпечності, і якою є її зона відповідальності стосовно MH17?

Кожна країна, що підписала Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, призначила інституцію, яка відповідальна за розслідування авіакатастроф. У Нідерландах це Нідерландська слідча рада з питань безпечності. Утім, вона має певні особливості порівняно з більшістю інших країн. Адже Слідча рада має мандат здійснювати розслідування практично в будь-якій сфері та будь-якій галузі. Окрім аварій у сфері авіації, водного транспорту, хімічний та нафтохімічній галузях, Слідча рада розслідує інциденти на будівництві, в медицині, а також у військовій галузі, дотичній до роботи Міністерства оборони. Це дозволяє нашій організації в разі потреби поєднувати в собі кілька сфер експертизи.

Як Нідерландська слідча рада з питань безпечності загалом давала собі раду з проблемою дезінформації? У 2014-2015 роках про дезінформацію ще мало що знали – тож якою була стратегія?  

Тоді у нас було мало досвіду роботи з явищем дезінформації. На рівні самого розслідування дезінформація не мала жодного впливу, бо розслідувальний процес зосереджений передусім на встановленні фактів, а після них - на формуванні теорії. Цей підхід убезпечував нас від впливу дезінформаційних теорій на розслідування.

Інший напрям нашої роботи – показати Нідерландську слідчу раду з питань безпечності як незалежну інституцію, що заслуговує на довіру. Окрім того, без сумніву, ми мали прокомунікувати факти, які ми встановили. Тепер, коли озираєшся назад, я можу сказати, що одне наше рішення мало особливо  важливе значення.

Процес розслідування дуже жорстко регламентований Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію. Вона вимагає, щоб доповідь зосереджувалася винятково на встановленні фактів, які доведуть, що тільки одна гіпотеза є правдивою. Утім, оскільки навколо циркулювали інші теорії, ми вирішили запропонувати дещо інший підхід. Ми попросили Міжнародну організацію цивільної авіації дозволити нам пояснити, чому альтернативні гіпотези не підтверджувалися фактами. Тобто, подаючи технічні факти, ми спростовували альтернативні пояснення катастрофи. Думаю, це був важливий чинник того, чому ця доповідь змогла спростувати альтернативні теорії причин трагедії – також і на макрорівні.

Що Ви вважаєте іншими складниками успіху роботи Нідерландської слідчої ради з питань безпечності проти дезінформації?

Успіхом є те, як ми представили фінальну доповідь. Оскільки так багато міжнародної уваги було прикуто до цього питання, ми зрозуміли, що не можемо покладатися тільки на мову та технічні нюанси – нам був потрібен сильний образ. Ми хотіли, щоб цей образ працював як «інформаційний носій», який символічно поєднував катастрофу, розслідування та наші висновки.  

Аби досягти цього, за кілька місяців до презентації нашої доповіді, ми попросили одного митця розробити дизайн (ілюстрація 3), що використовував би елементи реконструкції літака, яку зробили під час розслідування. Саме так народилася ідея презентувати дослідження на тлі реконструкції літака (ілюстрація 4). З практичної точки зору це було досить непросто, адже ми мали інсталювати конструкцію в тимчасовому шатрі, розташованому на діючій військовій базі у Гілзе-ен-Реєн. До цього місця також мали отримати доступ журналісти. Також ми розуміли, що така картинка може завдати болю родичам загиблих. Тому ми не пошкодували ні часу ні зусиль, аби донести їм, як ми хочемо презентувати наше дослідження, і запропонували їм можливість власноруч відвідати місце з уламками літака та його реконструкцією.  

Зрештою, цей підхід дуже добре спрацював. Усі медіа, від New York Times до Le Figaro, від CNN до Al Jazeera, зробили свої репортажі з цією картинкою. Мені здається, це відіграло важливу роль для того, щоб висновки нашого звіту голосно прозвучали в інформаційному просторі.

Source: ANP & Wim van der Weegen

Що є найважливішим уроком для будь-якого комунікатора, що публікує звіт у сфері, яка є мішенню дезінформації?

У сфері, яка є мішенню дезінформаційних атак, перебуваючи в ситуації, коли ти не знаєш, якими будуть результати розслідування, ти маєш зробити все можливе, щоб процес був ясним і прозорим.

Більше того: намагайтеся бути якомога відкритішими до журналістів. Зрештою, йдеться про прості речі. Присвятіть час тому, щоб пояснити ситуацію, і якщо ви не можете деяких речей пояснити, витратьте свій час на те, щоб пояснити чому саме ви не можете цього зробити. Якщо журналісти вам пишуть електронні листи, відповідайте на них, телефонуйте їм. Кожному з них. Я знаю, що ці речі здаються простими, але якщо ви постійно говорите з журналістами, вони це цінують – до них не завжди так ставляться. Саме через це речниця Нідерландської комісії з питань безпечності, Сара Верной, отримала нагороду речниці року від Асоціації закордонної преси Нідерландів.

Потрібно також робити вмілий менеджмент очікувань. Наприклад, перед тим, як ми опублікували наш попередній звіт, ми побачили, що журналісти очікують з нашого боку масштабних заяв. Ми знали, що на тій стадії ми не могли їх дати. Тож ми дзвонили їм і пояснювали, що, хоч ми і не могли коментувати зміст нашого розслідування, очікування журналістів були завищені. Було важливо тримати ці очікування у певному балансі. Ми змогли попередити атмосферу розчарування, яка в довгій перспективі могла би підважити довіру до фінальної доповіді щодо MH17. Зрештою, журналісти схвально оцінили роботу Слідчої ради, яка подала реалістичну картину. Ми витратили певний час та певні зусилля, щоб підготувати фінальний звіт та супровідну комунікацію, і аби надати всю дотичну інформацію родичам загиблих та всім іншим, хто цікавився цим питанням. Мова фінального звіту була досить технічною, тож Слідча рада зробила зусилля, щоб «перекласти» її у формі зрозумілих резюме, візуальної та анімованої інформації, а також подати її різними мовами. Нарешті, ми від самого початку вклали чимало зусиль в спілкування з родичами загиблих, пояснюючи їм процес розслідування та його результати. Ключовим фактором, на різних рівнях та в різні моменти, було те, що протягом всього процесу ми тримали усіх зацікавлених осіб добре поінформованими щодо перебігу ситуації.

Звісно, якщо у вас є одна конкретна ціль – публікація доповіді, яка має викликати довіру – то застосування всіх цих правил може бути простішим, ніж коли ви представляєте більшу організацію з багатьма комунікаційними цілями. Але я думаю, що в будь-якому разі важливо пам’ятати про ці правила.

Оригінал матеріалу EUvsDisinfo англійською мовою доступний тут.

Редакторські розділи:

Автор