Представництво Європейського Союзу в Україні

Пріоритети Східного партнерства на період після 2020 року

Brussels, 12/07/2021 - 10:20, UNIQUE ID: 210712_3
Press releases

English version is below:

Пріоритети Східного партнерства на період після 2020 року

Чому ЄС представляє нові пріоритети для Східного партнерства на період після 2020 року?

Східне партнерство має на меті посилити і поглибити політичні та економічні відносини між Європейським Союзом, його державами-членами та східними країнами-партнерами і залишається наріжним каменем зовнішньої політики ЄС.

Оскільки план “20 результатів до 2020 року”, ухвалений на Саміті 2017 року, добігав до завершення, у червні 2019 року Європейська Рада поставила завдання перед Європейською Комісією та Високим представником представити подальші довгострокові цілі політики після 2020 року.

Робота над майбутнім порядком денним почалася з широких та інклюзивних консультацій, проведених у 2019 році. Результатом цих консультацій стало ухвалення у березні 2020 року Спільного комюніке “Політика Східного партнерства після 2020 року: посилення стійкості — Східне партнерство, що приносить користь усім”, а в травні  — Висновку Ради ЄС щодо політики Східного партнерства після 2020 року.

Спільне комюніке визначило посилення стійкості як основу для політики та виокремлює 5 довгострокових цілей: 1) разом задля стійкої, сталої та інтегрованої економіки; 2) разом задля відповідальних інституцій, верховенства права і безпеки; 3) разом до екологічної та кліматичної стійкості; 4) разом задля стійкої цифрової трансформації; 5) разом задля стійких, справедливих та інклюзивних суспільств.

Під час відеоконференції у червні 2020 року лідери Східного партнерства заявили, що запропонований механізм повинен сформувати основу пріоритетів після 2020 року, аби вони були схвалені під час наступного Саміту Східного партнерства. Формування цього нового порядку денного відбувалося під час інклюзивного діалогу з країнами-партнерами, державами-членами та іншими зацікавленими сторонами.

Що міститься в пропозиції? Що відмінного/нового?

З часу заснування у 2009 році, Східне партнерство принесло конкретні позитивні результати для країн-партнерів та ЄС. Ґрунтуючись на цих досягненнях, а також на результатах широких та інтенсивних консультацій, проведених у 2019-2020 роках, майбутні пріоритети співпраці продовжують бути спрямованими на досягнення відчутних переваг для людей. Це буде відображатися у вигляді збільшення торгівлі, економічного зростання та збільшення робочих місць, інвестицій у забезпечення сполученості, зміцненні демократичних інституцій та верховенства права, підтримці “зелених” та цифрових трансформацій, просуванні справедливих, ґендерно рівних  та інклюзивних суспільств.

Регіональний економіко-інвестиційний план підтримує соціально-економічне відновлення після пандемії COVID-19 та сприятиме довгостроковій стійкості, враховуючи принцип “відновлення краще, ніж було”.

Чому ви виокремили/обрали десять ключових цілей? Чи вони є більш важливими за інші пріоритети? 

Всеохопний порядок денний включає низку пріоритетів, структурованих довкола п’яти довгострокових цілей, кожна з яких однаково важлива для посилення співпраці між ЄС, його державами-членами і країнами-партнерами.

З метою досягнення якомога більшого впливу та видимості на місцях, а також, беручи до уваги результати консультацій, вибір ключових 10-ти пріоритетів пропонує конкретні приклади дій у рамках ширшого механізму співпраці. Діапазон цілей коливається від додаткової підтримки для середніх та малих підприємств до зменшення споживання енергії; від збільшення доступу до високошвидкісного Інтернету  до підтримки медичних працівників; від додаткової підтримки громадянському суспільству до кращої протидії гібридним та кіберзагрозам.

Що ви маєте на увазі під посиленням стійкості? Як це пов’язано з відновленням та реформами?

Стійкість є багатовимірною і сприяє стабільності, безпеці та процвітанню. Політика Східного партнерства після 2020 року зосереджується на модернізації та впровадженні сталих реформ, що мають ключове значення для інвестицій у стійку економіку, демократію, екологію, клімат та суспільство. Тривале виконання порядку денного реформ разом з повагою до засадничих спільних цінностей є та буде основою нашого партнерства.

Зважаючи на COVID-19 та негативні соціально-економічні наслідки від пандемії, метою нового порядку денного є збільшення інвестицій. Вона пропонує економіко-інвестиційний план з метою підтримки сталого соціально-економічного відновлення. Інвестиційний стовп ґрунтується на спеціально призначеному стовпі, що стосується належного управління, верховенства права, безпеки і стійких суспільств. Ніхто не залишається осторонь. Ці два стовпи зміцнять стійкість усіх партнерів.

Як ЄС допоможе створити робочі місця та можливості у країнах Східного партнерства?

Для того, аби підтримати створення робочих місць та економічних можливостей у країнах-партнерах, Євросоюз пропонує надалі поглиблювати економічну інтеграцію з країнами-партнерами та між ними, а також збільшити товарообіг між ЄС та партнерами, який майже подвоївся за останнє десятиліття. Євросоюз підтримає повне впровадження глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі (ГВЗВТ) з Україною, Грузією та Молдовою. ЄС також заохочуватиме посилену співпрацю з країнами, що які не мають ГВЗВТ з Союзом. Він робитиме це, зокрема, за допомогою галузевих механізмів сприяння торгівлі, що є спільним інтересом, із залученням усіх партнерів. 

Як нова політика Східного партнерства буде вирішувати питання змін клімату та охорони довкілля?

Спільна робота щодо боротьби проти зміни клімату, забезпечення більших можливостей для «екологізації» суспільств та економік, а також сприяння розвитку економіки замкнутого циклу — невіддільні частини політики Східного партнерства на період після 2020 року. Євросоюз допоможе країнам-партнерам здійснити свій національний внесок до Паризької угоди та модернізувати економіку, зменшити вуглецевий слід і рухатись до кліматичної нейтральності до 2050 року. Водночас ЄС визнає інвестиційні виклики і не залишить нікого позаду. Це є ще більш актуальним в контексті зусиль щодо відновлення після COVID-19, про що нещодавно наголосили міністри країн ЄС та Східного партнерства під час 3-ої міністерської зустрічі Східного партнерства з питань довкілля і змін клімату, яка відбулася 22 червня 2021 року.

Які заходи нова політика Східного партнерства передбачає щодо цифрової трансформації?

Як зазначено в Стратегії формування цифрового майбутнього Європи, цифрова трансформація може сприяти зростанню та стимулювати сталий розвиток як для ЄС, так і для країн-партнерів. Ось чому Євросоюз буде інвестувати в цифрову трансформацію країн-партнерів відповідно до законодавства ЄС та найкращих практик, а також прагне поширити на них переваги Єдиного цифрового ринку. Це дозволить покращити доступ до цифрової інфраструктури та послуг, поліпшити державні послуги та управління для громадян, розширити широкосмугову інфраструктуру, особливо в регіонах, а також посилити електронне врядування.

Як нова політика Східного партнерства буде вирішувати виклики для урядування, верховенства права та боротьби проти корупції?

Належне врядування, демократія, верховенство права та права людини — це засадничі цінності Євросоюзу, які є наріжним каменем його відносин із країнами-партнерами та самого Східного партнерства. Вони також є передумовами для функціонування ринкової економіки та стійкого зростання. Зокрема, верховенство права є ключовим фактором забезпечення ефективного бізнесового середовища та важливим фактором для залучення прямих іноземних інвестицій.

Євросоюз і надалі буде співпрацювати з урядами країн-партнерів задля зміцнення верховенства права та механізмів боротьби проти корупції. Мова йде також про незалежність, неупередженість, ефективність і підзвітність систем правосуддя та посилення державного управління. ЄС залишається відданим просуванню та захисту прав людини в регіоні, зокрема, завдяки підтримці громадянського суспільства та медіа.

Потрібно поновити відданість основам партнерства та краще оцінити вплив судових реформ. У цьому контексті Євросоюз враховуватиме прогрес у реформах верховенства права під час ухвалення рішення про допомогу.

Як ЄС реагує на запити щодо глибшої співпраці у галузі безпеки та загалом про більш геополітичний підхід до Східного партнерства?

Ми підтвердили стратегічну важливість Східного партнерства як конкретного регіонального виміру Європейської політики сусідства (ЄПС). Зокрема, ми підтримуємо сталі процеси реформ, пропонуємо тісні політичні союзи, економічну інтеграцію з ЄС та відчутний вплив на життя людей. Рада Євросоюзу підтвердила відданість розбудові спільної зони демократії, процвітання та стабільності у своїх Висновках.

Як зазначено у Спільному повідомленні щодо майбутнього Східного партнерства від березня 2020 року, зміцнення стійкості буде ключовим принципом політики. Мова йде не про жорстку безпеку, яка не є серед компетенцій ЄС, а про зміцнення спільного урядування, економічну, екологічну, енергетичну та соціальну стійкість, кібербезпеку, боротьбу зі злочинністю, посилення стратегічних комунікацій — усі ці фактори належать до сфери безпеки.

Ми й надалі тісно співпрацюватимемо зі своїми східними сусідами у боротьбі проти тероризму та запобіганні радикалізації. Зокрема, така співпраця відбуватиметься і у двосторонньому та регіональному форматах — наприклад, ми проводимо неформальний діалог про стратегічну безпеку з Грузією та Азербайджаном. Ми також посилюватимемо співпрацю у сфері реформування безпекової сфери, подоланні організованої злочинності, посиленні кібербезпеки та боротьбі проти кіберзлочинності, хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних загроз.

Запропоновані пріоритети передбачають також посилення співпраці у галузі безпеки шляхом спільної роботи над такими питаннями, як гібридні та кіберзагрози, участь у місіях ЄС у рамках Спільної політики безпеки та оборони та заходах Європейського фонду миру.

Як Євросоюз протидіє нестабільності та неврегульованим конфліктам у регіоні?

Східне партнерство не є механізмом для вирішення конфліктів, однак неврегульовані конфлікти продовжують заважати розвитку регіону. В рамках узгоджених форматів та процесів ведення перемовин, Євросоюз зобов'язується докладати зусиль для мирного врегулювання таких конфліктів. Зокрема ЄС буде старатися запобігати конфліктам, будувати довіру та сприяти переговорам щодо врегулювання конфліктів за допомогою ведення мирних перемовин.

 

До яких дій вдався Європейський Союз, щоб допомогти країнам Східного партнерства у боротьбі з пандемією COVID-19?

В рамках ініціативи «Team Europe» (Команда Європа) ЄС надав країнам-партнерам рішучу підтримку у боротьбі з пандемією: зокрема, Євросоюз виділив 1 мільярд євро на забезпечення нагальних короткострокових потреб, підвищення стійкості системи охорони здоров’я та підтримку процесу відновлення соціально-економічної ситуації. Окрім того, було схвалено пакет макрофінансової допомоги для України, Грузії та Республіки Молдови у вигляді позик на дуже сприятливих умовах. Мета пакету – допомогти цим країнам покрити свої невідкладні та нагальні фінансові потреби.  Європейська Комісія виділила значну кількість ресурсів для того, аби країни-партнери мали захисне спорядження та засоби для проведення лікування.

«Team Europe» виділила близько 3 мільярдів євро на підтримку програми COVAX, яка залишається головним інструментом для забезпечення якісного та справедливого доступу людей до безпечних і ефективних вакцин. Всі країни-партнери (за винятком Білорусі), що беруть участь у цій програмі, вже отримали кілька партій вакцин. Окрім того, через механізм поширення вакцин, Європейська Комісія забезпечує розподіл вакцин, що купують країни-члени в рамках попередніх закупівельних угод (EU Advanced Purchase Agreements) з країнами з-поза меж ЄС напряму чи через програму COVAX. Декілька країн-членів повідомили, що вони поділяться вакцинами з країнами Східного партнерства.

11 лютого 2020 року ЄС спільно із Всесвітньою організацією охорони здоров’я через регіональну програму запустили надання технічної та логістичної допомоги у розмірі 40 мільйонів євро для проведення вакцинації у 6 країнах-партнерах задля підтримки початку поширення вакцин. Програма також забезпечить доступ до вакцин.

Як Євросоюз допоможе країнам Східного партнерства реагувати на потенційні пандемії у майбутньому?

На тлі сьогоднішньої пандемії COVID-19 концепція стійкості є надзвичайно важливою. Програма ЄС щодо готовності до проведення вакцинації, впроваджена ВООЗ, також містить довгостроковий компонент, що направлений на посилення національної системи імунізації та зміцнення спроможностей працівників охорони здоров'я в країнах-партнерах у подоланні захворювань, які підлягають профілактиці шляхом здійснення вакцинації. Крім цієї підтримки, ЄС готовий посилити стійкість людського здоров’я та систем охорони здоров’я у країнах-партнерах: зокрема, за допомогою здійснення узгоджених дій у наданні доступної медичної допомоги та просуванні змін у веденні способу життя (здорового способу життя), щоб зменшити кількість випадків поширення неінфекційних захворювань.

Яку кількість коштів інвестує Європейський Союз?

Впровадження майбутніх пріоритетів буде підтримуватись через різноманітні інструменти та механізми ЄС, зокрема й  через новий Інструмент сусідства, розвитку та міжнародної співпраці – «Глобальна Європа» (Global Europe/NDICI) та ініціативу  «Team Europe».  Вони об’єднають ресурси і досвід Євросоюзу та його держав-членів через програми транскордонного співробітництва та інвестиції країн-партнерів. Такі дії повністю відповідають політиці Східного партнерства на період після 2020 року.

Головним новим елементом спільного робочого документа є економіко-інвестиційний план для Східного партнерства. Використовуючи всі доступні засоби, що надає  Інструмент сусідства, розвитку та міжнародної співпраці (NDICI) включно з Європейським фондом сталого розвитку плюс та за підтримки його Гарантій зовнішньої дії, план сприятиме сталому розвитку та допоможе залучити державні та приватні інвестиції. Економіко-інвестиційний план сприятиме залученню до 2,3 мільярдів євро з бюджету ЄС у формі грантів, поєднання фінансових ресурсів та гарантій, щоб стимулювати робочі місця та економічне зростання, підтримувати сполученість, зелений та цифровий переходи. Очікується, що це допоможе залучити потенційні інвестиції у розмірі до 17 мільярдів євро для підтримки відновлення після пандемії та трансформації економік країн Східного партнерства, щоби зробити їх більш сталими, стійкими та інтегрованими.

Що міститься в Економіко-інвестиційному плані?

Економіко-інвестиційний план для країн Східного партнерства підтримує фінансову основу, що представлена у спільному робочому документі. Трансформація економік країн Східного партнерства у більш стійкі та інтегровані стала ще більш нагальним питанням в рамках соціально-економічного відновлення після пандемії коронавірусу.

Інвестиції спрямовані на покращення транспортного зв’язку; доступ до фінансування малих і середніх підприємств; інвестиції у рівність задля посилення конкурентоспроможності та інтеграції до ланцюгів доданої вартості Європейського Союзу; підтримку цифрового переходу; інвестиції у кліматичну стійкість та стійкість довкілля, включаючи енергоефективність; стійкість людського здоров’я та розвиток людського капіталу.

Підтримка ЄС в рамках економіко-інвестиційного плану має сприяти залученню державних і приватних інвестицій. Це відбуватиметься за допомогою об’єднання сил Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку та інших міжнародних фінансових інституцій; інституцій фінансового розвитку країн-членів ЄС (продовжуючи підхід ініціативи «Team Europe»); національних, регіональних і місцевих урядів партнерських країн, муніципалітетів (там, де це доречно); приватних інвесторів.

Європейський фонд сталого розвитку відіграватиме важливу роль у нарощуванні та залученні значних обсягів інвестицій. Синергії також можуть бути досягнуті разом з іншими фінансовими інструментами, що можуть запропонувати країни-члени,  наприклад, експортні кредити, інвестиційні гарантії тощо. План поєднуватиме в собі дії, які мають бути зроблені на місцевому, національному та регіональному рівнях, та будуть адаптовані до потреб кожної країни-партнера (наприклад, план відновлення економіки Молдови, в якому визначені пріоритетні напрямки для залучення інвестицій). Для забезпечення сталого впливу,  план має містити складову, що присвячена залученню інвестицій в інновації та людський потенціал.

Покращення політичної ситуації та регуляторного середовища є важливим для того, щоб інвестиції в інфраструктуру були ефективними та сприяли сталому соціально-економічному розвитку.

Чому ми відокремлюємо ключові орієнтири для окремих країн? Які ключові орієнтири передбачені для кожної країни?

Економіко-інвестиційний план пропонує конкретні ключові ініціативи для кожної з країн-партнерів. Вони сприятимуть максимізації впливу та видимості на місцях, а також зосередженню зусиль на конкретних пріоритетних проєктах, які можуть мати вплив на людей та бізнес у Східному партнерстві.

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для Вірменії

 

Ключовий орієнтир 1: Підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки: пряма підтримка 30,000 малих та середніх підприємств

 

Ключовий орієнтир  2: Посилення зв’язків та соціально-економічного розвитку: коридор “Північ-Південь”

 

Ключовий орієнтир  3: Інвестування в цифрову трансформацію, інновації, науку та технології

 

Ключовий орієнтир  4: Посилення стійкості південних регіонів

 

Ключовий орієнтир  5: Інвестування в “зелений” Єреван: енергоефективність та екологічні автобуси

 

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для Азербайджану

 

Ключовий орієнтир  1: “Зелений” зв’язок: підтримка “зеленого” порту Баку

 

Ключовий орієнтир  2: Цифровий зв’язок: підтримка цифрового транспортного коридору

 

Ключовий орієнтир  3: Підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки - пряма підтримка 25,000 малих та середніх підприємств

 

Ключовий орієнтир  4: Інноваційний розвиток сільських територій

 

Ключовий орієнтир  5: “Розумніші” та “зеленіші” міста

 

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для демократичної Білорусі

 

(Пропозиції є орієнтовними і будуть застосовуватися за умови демократичного переходу)

 

Ключовий орієнтир 1: Підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки - пряма підтримка 20,000 малих та середніх підприємств

 

Ключовий орієнтир 2: Покращення транспортної сполученості та сприяння торгівлі між ЄС та Білоруссю

 

Ключовий орієнтир 3: Стимулювання інновацій та цифрової трансформації

 

Ключовий орієнтир 4: Підтримка “зеленої” Білорусі - енергоефективність, поводження з відходами та інфраструктура

 

Ключовий орієнтир  5: Інвестиції в демократичну, прозору та відповідальну Білорусь

 

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для Грузії

 

Ключовий орієнтир 1: Чорноморський зв'язок - розгортання підводного електричного кабелю та оптоволоконного кабелю

 

Ключовий орієнтир 2: Транспортні зв’язки через Чорне море - покращення фізичних зв’язків між Грузією та ЄС

 

Ключовий орієнтир 3: Відновлення економіки – підтримка 80,000 малих та середніх підприємств, щоб вони мали змогу в повній мірі скористатись всіма перевагами глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі

 

Ключовий орієнтир 4: Цифровий зв’язок для громадян - розвиток високошвидкісної широкосмугової інфраструктури для 1000 сільських населених пунктів

 

Ключовий орієнтир  5: Покращена якість повітря - допомогти більше 1 мільйону людей у Тбілісі дихати чистішим повітрям

 

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для Молдови

 

Ключовий орієнтир  1: Підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки - пряма підтримка 50,000 малих та середніх підприємств у Молдові

 

Ключовий орієнтир 2: Посилення торгівлі між ЄС та Молдовою - будівництво внутрішнього вантажного терміналу в Кишиневі

 

Ключовий орієнтир 3: Підвищення енергоефективності - розширення реконструкції систем централізованого опалення в житлових будинках (ОСББ) в Кишиневі та Бельцях

 

Ключовий орієнтир 4: Покращення зв’язку - закріплення Молдови у Транс’європейській транспортній мережі (TEN-T)

 

Ключовий орієнтир 5: Інвестування в людський капітал Молдови та запобігання „відтоку мізків” - модернізація шкільної інфраструктури та втілення Національної освітньої стратегії

 

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для України

 

Ключовий орієнтир 1: Підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки - пряма підтримка 100,000 малих та середніх підприємств

 

Ключовий орієнтир 2: Економічний перехід для сільських районів - допомога понад 10,000 малим фермерським господарствам

 

Ключовий орієнтир  3: Покращення зв’язків шляхом модернізації пунктів перетину кордону

 

Ключовий орієнтир 4: Посилення цифрової трансформації - модернізація державної ІТ-інфраструктури

 

Ключовий орієнтир  5: Підвищення енергоефективності та підтримка відновлюваного водню

Яка ситуація з Білоруссю? Як це пов’язано з Планом підтримки демократичної Білорусі, представленим кілька днів тому?

ЄС шкодує про рішення режиму Лукашенка припинити свою участь у рамках Східного партнерства. Східне партнерство має на меті поглибити та зміцнити відносини між Європейським Союзом, його державами-членами та країнами-партнерами із загальною метою принести конкретні переваги громадянам наших країн. Це рішення служить лише подальшій ізоляції Білорусі; воно є ще однією демонстрацією ігнорування режимом білоруського народу, який отримує користь від співпраці та різноманітних програм у рамках Східного партнерства.

ЄС залишається відкритим для подальшої співпраці з білоруським народом також у рамках Східного партнерства та продовжуватиме підтримувати білоруський народ та громадянське суспільство, а також його демократичні прагнення.

Ключові орієнтири для Білорусі, що входять до Економіко-інвестиційного плану, є повністю узгодженими зі всеохоним планом підтримки демократичної Білорусі із бюджетом у 3 мільярди євро, що його було оголошено у травні. Така пропозиція ЄС застосовуватиметься за умови демократичного переходу.

Як нова політика Східного партнерства вирішуватиме виклики, з якими зіштовхується громадянське суспільство?

Східне партнерство виходить за рамки відносин з урядами. Партнерство з іншими ключовими зацікавленими сторонами, такими як організації громадянського суспільства, є так само важливими.

Робота з громадянським суспільством стала необхідним елементом Східного партнерства і відіграє життєво важливу роль у просуванні демократії, верховенства права та ключових реформ.

У зв'язку з цим Форум громадянського суспільства Східного партнерства є унікальною багатосторонньою платформою для обміну досвідом, взаємного навчання, підтримки та побудови партнерських відносин. ЄС також надалі розвиватиме стратегічне партнерство з ключовими організаціями громадянського суспільства для зміцнення співпраці, формування лідерських навичок громадських активістів та взаємодії з такими соціальними партнерами, як профспілки та організації роботодавців. Насамкінець, він продовжить вимірювати простір діяльності організацій громадянського суспільства (ОГС), використовуючи спеціальний інструмент, підготовлений для Східного партнерства (лічильник ОГС). Він використовуватиметься як основа для політичного діалогу з країнами-партнерами.

Чи продовжить ЄС боротися проти фейкових новин і дезінформації з Росії?

Через зростання дезінформації проти цінностей ЄС протягом останніх років, Євросоюз працював, аби втілити у життя міцніший та стратегічніший підхід до комунікації. Ми зміцнили комунікацію ЄС у країнах-партнерах за допомогою чіткого, індивідуалізованого механізму поширення інформації. Також ми піднімали обізнаність суспільства з приводу позитивного впливу політик і дій Євросоюзу на людей у всьому регіоні. Планується, що у рамках нової системи Східного партнерства буде приділено особливу увагу зосередженню на роботі з молоддю. Стратегічні комунікації є надважливими для розбудови стійкості; вони – основний обов’язок для відповідальних за прийняття рішення на службі громадян.

Також ЄС проводитиме тренінги та зміцнюватиме спроможність країн-партнерів, включаючи щодо протистояння гібридним і кіберзагрозам, де це доречно.

Якими є успіхи Східного партнерства за останні 11 років?

Протягом останніх 11 років Східне партнерство прогресувало, ґрунтуючись на наших спільних цінностях, інтересах і зобов’язаннях, а також на спільній відповідальності. Така стратегічна співпраця визріла та розвивалася разом із такими досягненнями, як Угоди про асоціацію (включаючи глибокі та всеосяжні зони вільної торгівлі), Угода про всеохопне і розширене партнерство, Угоди про спрощення візового режиму та реадмісію, угоди про візову лібералізацію та Пріоритети партнерства – усі вони лежать в основі наших відносин і співпраці. 

За останнє десятиріччя торгівля між ЄС і східними партнерами майже подвоїлася. Євросоюз – найперший торговельний партнер для Азербайджану, Грузії, Молдови та України, а також другий за величиною для Вірменії та Білорусі. У період з 2016 по 2019 рік обсяги торгівлі між ЄС та Вірменією зросли на 27%, з Азербайджаном – на 55%, з Білоруссю – на 40%, з Грузією – на 7%, з Молдовою – на 42% і з Україною – на 50%. Окрім того, фінансуванням Євросоюзу скористалися понад 185 тисяч малих і середніх підприємств з країн Східного партнерства. У такий спосіб було створено або збережено 1,65 мільйонів робочих місць. 

Стосовно транспортної сполученості, було створено інструмент технічної допомоги із бюджетом у 20 мільйонів євро. Його мета – виконання робіт із розширення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T). Проєкт передбачає побудову нових та ремонт старих доріг і залізничних шляхів протяжністю 4,800 кілометрів до 2030 року. Це має відкрити нові можливості для економічного зростання та обміну між ЄС та східними країнами-партнерами, а також одне між одним.

Що стосується інвестицій задля зменшення викидів парникових газів, фонд Е5Р наразі працює у всіх партнерських країнах. У рамках фонду було виділено понад 164 мільйони євро у формі інвестиційних грантів на потреби 40 проєктів. Цим скористалося 11,7 мільйонів людей, і вдалося залучити інвестицій на суму у майже 1,2 мільярди євро. Інвестиції включають усі шість країн і стосуються, як запуску енергоефективних тролейбусів у Тбілісі та Батумі, так і муніципальних інвестицій у централізоване опалення у Львові або інвестицій у зміцнення енергоефективності адміністративних будівель Єревану.

Також Східне партнерство працює на благо молоді та дослідників. Євросоюз допоміг ста проєктам з підтримки громадської активності та підприємництва серед молоді. 25,000 молодих людей у регіоні скористалися грантами EU4Youth, що спрямовані на підтримку шести масштабних проєктів зі стимуляції зростання зайнятості серед молоді, її працевлаштування та переходу до трудової діяльності. Окрім того, 1,100 дослідників з регіону отримали користь від схеми Марії Кюрі. Завдяки Erasmus+ від 2016 року 43,000 студентів і науково-педагогічних кадрів зі східних країн-партнерів взяли участь в академічних обмінах; 54,000 молодих людей були залучені в інші обміни, включаючи волонтерство. Від вересня 2018 року в Тбілісі діє Європейська школа, яка дає змогу студентам з усіх країн-партнерів стати випускником Європейських студій; до 2023 року Європейська школа має запрацювати повноцінно. 

Структурні консультації, які було проведено у 2019 році, підтвердили: Східне партнерство – функціональна ініціатива, що приносить конкретну користь для громадян. Підхід «20 результатів до 2020 року», що орієнтований на результат, успішно реалізує свої принципи, що стосуються сильнішої економіки, сильнішої сполученості та сильнішого суспільства. Водночас також залишаються і проблеми – особливо, коли йдеться про судову реформу, боротьбу проти корупції та організованої злочинності. Окрім того, серйозне занепокоєння викликають питання, що стосуються незалежності медіа, простору для громадянського суспільства, ґендерної рівності та недискримінації. Питання зменшення впливу на клімат і довкілля також потребують подальшого вирішення. Ці загально погоджені ключові реформи стануть пріоритетними у майбутньому порядку денному.

Що відбудеться потім? Коли розпочнеться впровадження?

Запропонований майбутній порядок денний буде обговорено з країнами-членами ЄС, країнами-партнерами та іншими зацікавленими сторонами з метою його затвердження під час 6-го Саміту Східного партнерства, який відбудеться у грудні 2021 року.

Підготовча робота із впровадження майбутнього порядку денного вже розпочалася. Вона продовжуватиметься наступними місяцями, включаючи щодо забезпечення фінансування імплементації цього амбітного плану.

Чому ви пропонуєте змінити багатосторонню архітектуру Східного партнерства?

Чинну багатосторонню архітектуру, разом із  принципом «20 результатів до 2020 року», було переглянуто та офіційно ухвалено під час Саміту Східного партнерства у 2017 році; вона діє від 2018 року.

Консультації щодо майбутнього Східного партнерства, що їх було проведено у 2019 році, засвідчили чіткий консенсус щодо того, що чинні структури є функціональними і відповідають меті, а також підтвердили важливість багатостороннього виміру співпраці в рамках ініціативи. Однак архітектура отримає користь від таких складників: (і) подальшого впорядкування; (іі) поліпшення оперативних механізмів (наприклад, що стосуються підготовки зустрічей та подальшої діяльності за результатами зустрічей); (ііі) більшої гнучкості. Відповідність новим пріоритетам потребує певних корективів.

Засадничий принцип запропонованого перегляду – підтримувати елементи, які працюють, і вносити пропозиції задля усунення недоліків. Очікується, що ці питання будуть обговорені з країнами-членами ЄС і партнерськими країнами з метою їх затвердження під час Саміту Східного партнерства поточного року.

 

***

The Eastern Partnership post 2020 priorities

 

Why is the EU presenting new priorities for the Eastern Partnership beyond 2020?

The Eastern Partnership aims to strengthen and deepen political and economic relations between the European Union, its Member States and the Eastern partner countries and remains a cornerstone of EU's foreign policy.

As the '20 deliverables for 2020' agenda adopted at the 2017 Summit was running its course, in June 2019 the European Council tasked the European Commission and the High Representative to present a further set of long-term policy objectives beyond 2020. 

The work on the future agenda started with a broad and inclusive consultation conducted in 2019, which concluded with the adoption of the Joint Communication: Eastern Partnership policy beyond 2020: Reinforcing Resilience – an Eastern Partnership that delivers for all  in March 2020, followed by the Council Conclusions on the Eastern Partnership policy beyond 2020 in May.

The Joint Communication identified strengthening resilience as an overarching policy framework, with five long-term policy objectives: i) together for resilient, sustainable and integrated economies; ii) together for accountable institutions, the rule of law and security; iii) together towards environmental and climate resilience; iv) together for a resilient digital transformation; and v) together for resilient, fair and inclusive societies.

At their videoconference in June 2020, the EaP Leaders stated that the proposed framework should form the basis of a new set of post 2020 priorities to be endorsed at the coming Eastern Partnership summit. The shaping of this new agenda took place in an inclusive dialogues with partner countries, Member States and other stakeholders. 

What is in the proposal? What is different/new?

Since its launch in 2009, the Eastern Partnership has delivered concrete, positive results for the partner countries and the EU. Based on these achievements and the results of the broad and extensive consultation conducted in 2019 and 2020, the future priorities for cooperation continue aiming at bringing tangible benefits for people. This will be done through increasing trade, growth and jobs, investing in connectivity, strengthening democratic institutions and the rule of law, supporting the green and digital transitions, and promoting fair, gender-equal and inclusive societies. 

A regional economic and investment plan will support post-COVID socio-economic recovery and long-term resilience, taking into account the ‘build back better' agenda.

Why have you highlighted/selected top ten targets? Are they more important than the other priorities?  

The comprehensive agenda includes a number of priorities structured around five long-term objectives, all of them equally important to strengthen the cooperation between the EU, its Member States and the partner countries. 

In order to maximise impact and visibility on the ground, and taking into account the results of the consultation, a selection of top ten targets has been providing concrete examples of actions within the wider framework of cooperation. The targets range from additional support to SMEs, to the reduction of energy consumption, from increased access to high speed internet to the support to health workers, from additional support to civil society to better tackling hybrid and cyber threats. 

What do you mean by strengthening resilience? How does it link with recovery and reform?

Resilience is multi-dimensional and contributes towards stability, security and prosperity. The EaP policy beyond 2020 focuses on the modernisation and implementation of sustainable reforms, which are key for investing in a resilient economy, democracy, environment and climate, and society. Continued delivery on the reform agenda, alongside the respect for fundamental and shared values, are and will remain the foundations of our partnership. 

In light of the COVID 19 pandemic and its socio-economic fallout, the new agenda aims for increased investment and proposes and economic and investment plan to support a sustainable socio-economic recovery. The investment pillar is grounded in a dedicated pillar on good governance, rule of law, security, and resilient societies, leaving no one behind. These two pillars will enhance the resilience of all partners.

How will the EU help create jobs and opportunities in EaP countries?

To support the creation of job and economic opportunities in partner countries, the EU is proposing to further deepen the economic integration with and among partner countries, and to increase trade, which has nearly doubled between the EU and partners in the last decade. The EU will support the full implementation of the Deep and Comprehensive Free Trade Areas (DCFTAs) with Ukraine, Georgia and Moldova, and also encourage enhanced cooperation with non- DCFTA countries, for example through sectoral trade facilitation arrangements of common interest involving all partners.  

How will the new EaP policy address issues of climate change and environmental protection?

Joint work on combating climate change, ensuring more opportunities for greening societies and economies and fostering a circular economy is an integral part of the Eastern Partnership policy framework beyond 2020. The EU will help partner countries to fulfil their nationally determined contributions to the Paris Agreement and modernise their economies, reducing their carbon footprint and moving towards climate neutrality by 2050, while acknowledging the investment challenges and leaving no one behind. This takes even more relevance in the context of the post COVID 19 recovery efforts, as recently acknowledged by EU and EaP Ministers at the 3rd EaP ministerial meeting on environment and climate change held on 22 June 2021.

How will the new EaP policy address digital transformation?

As indicated in the Strategy on Shaping Europe's digital future, the digital transformation can enable growth and drive sustainable development for both the EU and partner countries. This is why the EU will invest in the digital transformation of the partner countries, in line with EU legislation and best practice, and aim to extend the benefits of the Digital Single market to them. This will allow for better access to digital infrastructure and services, better public services and administration for citizens, the extension of broadband infrastructures especially in regions and local areas, and a strengthened e-Governance.

How will the new EaP policy address challenges to governance, rule of law and the fight against corruption?

Good governance, democracy, the rule of law and human rights are fundamental values that lie at the heart of the EU's relationship with partner countries and of the Eastern Partnership itself. They are also preconditions for a functioning market economy and for sustainable growth. In particular, the rule of law is a key factor in ensuring an effective business environment and an important consideration in attracting foreign direct investment.

The EU will keep working together with the governments of partner countries to strengthen the rule of law and anti-corruption mechanisms, as well as the independence, impartiality, efficiency and accountability of justice systems, and to reinforce public administration. The EU remains committed to promote and defend human rights in the region, including through its support to civil society and media. 

There needs to be a renewed commitment to the fundamentals of the partnership and better measure the impact of judicial reforms. In this context, the EU will consider progress in rule of law reforms when deciding on assistance.

How is the EU responding to requests for more security cooperation and overall a more geopolitical approach to the Eastern Partnership? 

We have reaffirmed the strategic importance of the Eastern Partnership, as a specific regional dimension of the European Neighbourhood Policy (ENP), supporting sustainable reform processes and offering close political association as well as economic integration with the EU and tangible impact on people's lives. The Council in its Conclusions has reaffirmed the joint commitment to building a common area of shared democracy, prosperity and stability.

As outlined in the March 2020 Joint Communication on the EaP future, strengthening resilience will be the key overriding policy framework.  It's not hard security, which does not fall under EU competence, but strengthening joint governance, economic, environmental, energy and societal resilience, cyber security, fighting crime, reinforcing strategic communications, which all comes into the security envelope. 

We will continue working closely with our Eastern neighbours (in bilateral and regional format – e.g. we hold informal strategic security dialogues with Georgia and Azerbaijan) on tackling terrorism and preventing radicalisation, enhancing cooperation on Security Sector Reform, disrupting organised crime, enhancing cybersecurity and fighting cybercrime, Tackling Chemical, Biological radiological and Nuclear (CBRN) threats.

The proposed priorities for future cooperation include strengthening security cooperation by working jointly on issues such as hybrid and cyber threats, participation in EU missions within CSDP, and European Peace Facility assistance measures. 

What is the EU doing to counter instability and unresolved conflicts in the region? 

The Eastern Partnership is not a conflict resolution mechanism. Nevertheless, unresolved conflicts continue to hamper development in the region. Under the agreed negotiating formats and processes, the EU is committed to promote the peaceful settlement of these conflicts.  In particular, the EU will pursue efforts to support conflict prevention, confidence building and the facilitation of negotiated peaceful conflict settlements. 

What has the EU done to help EaP countries tackle the COVID 19 pandemic?

As part of the “Team Europe” approach, the EU has delivered a robust response to support partner countries' efforts in tackling the pandemic, including €1 billion to address immediate short-term needs, boost the resilience of healthcare systems, and support the socio-economic recovery process. In addition, a macro-financial assistance package was adopted for Ukraine, Georgia and the Republic of Moldova in the form of loans on highly favourable terms to help these countries cover their immediate and urgent financing needs. The Commission has allocated substantial resources for key protective equipment and means of treatment.

Team Europe has mobilised close to €3 billion in support of the COVAX Facility, which remains the priority instrument to ensure equitable and fair access to safe and effective vaccines. All partner countries (except Belarus) participate in the Facility and have received several batches of deliveries. In addition, the Commission is facilitating, through an EU sharing mechanism, the sharing of  vaccines purchased by the Member States under the EU Advanced Purchase Agreements with third countries, directly or through COVAX.. Several Member States have announced direct sharing targeting Eastern partner countries.

To support the roll-out of vaccines, the EU, through a regional programme in cooperation with the World Health Organisation launched on 11 February 2020 and worth 40 million, is providing technical and logistical assistance to the vaccination process in the six partner countries.  The programme will also facilitate the access to vaccines.  

How will the EU help the EaP countries to respond to potential future pandemics? 

The concept of resilience is even more important against the background of the ongoing COVID-19 pandemic. The EU's programme on vaccine preparedness implemented by the WHO also has a longer term component to strengthen national immunisation systems and improve capacities of the health workforce in the partner countries in vaccine preventable diseases and communication. Beyond this ongoing support, the EU is ready to strengthen health resilience and systems in the partner countries by taking concerted actions to provide affordable medical care and promoting life style changes (healthy living) to reduce the incidence of non-communicable diseases.

How much money will the EU invest?

The implementation of future priorities will be supported through the various EU tools and modalities, including the new ‘Global Europe / NDICI' instrument and the Team Europe initiatives bringing together resources and expertise from the EU and its Member States, through the cross-border cooperation programmes and through the partners' own investments.  Ongoing programming under the new ‘Global Europe' instrument is in full alignment with the post 2020 EaP policy framework.

The key new element of the Joint Staff Working Document is the economic and investment plan for the Eastern Partnership. By using all available NDICI tools, including the European Fund for Sustainable Development Plus, backed by its External Action Guarantee, it will foster sustainable development and leverage public and private investment. The Economic and Investment Plan will mobilise up to €2,3 billion from the EU budget in grants, blending and guarantees, to stimulate jobs and growth, support connectivity and the green and digital transition. This is expected to leverage potential investments of up the €17 billion to support the post-pandemic recovery and to transform the economies of the Eastern Partnership to make them more sustainable, resilient and integrated. 

What is in the Economic and Investment Plan?

The economic and investment plan for the Eastern Partnership supports the investment pillar presented in the joint staff working document. Transforming the EaP economies to make them more resilient and integrated has become even more urgent in the context of the post-COVID socio-economic recovery.

Investments focus on enhanced transport connectivity; access to finance for SMEs; investments in equity to strengthen competitiveness and integration into EU value chains; support to the digital transition; investment in environment and climate resilience, including energy efficiency; health resilience and human capital development.

EU support under the economic and investment plan should facilitate and leverage public and private investments, by joining the forces of the EU, the European Investment Bank, the European Bank for Reconstruction and Development, other IFIs; the EU Member States' development finance institutions (continuing the Team Europe approach); the partner countries' national, regional and local governments, municipalities where relevant; and private investors.

The European Fund for Sustainable Development will play a critical role in scaling up and leveraging significant volumes of investments. Synergies can also be sought with other financial tools offered by Member States, such as export credits, investment guarantees, etc. The plan will combine actions to be implemented at local, national and regional level, and will be adapted to the specific needs of each partner country (like the economic recovery plan for Moldova, which identifies priority areas for investment). To ensure sustainable impact, the plan also includes investments in innovation and human capital.

Improving the policy and regulatory environment is essential if the investment in the infrastructure is to be effective and to foster sustainable economic and social development.

Why do we have separate country specific flagships?  Which flagships are envisaged for each country

The Economic Investment Plan proposes concrete country flagship initiatives for each of the partner countries. These will contribute to maximise impact and visibility on the ground and concentrate efforts on concrete priority projects that can make a difference to people and businesses in the Eastern Partnership.

EIP: Flagship Initiatives for Armenia

Flagship 1: Supporting an innovative and competitive economy: direct support to 30 000 SMEs

Flagship 2: Boosting connectivity & socio-economic development: the North-South Corridor

Flagship 3: Investing in digital transformation, innovation, science and technology

Flagship 4: Building resilience of the Southern regions

Flagship 5: Investing in a green Yerevan: energy efficiency and green buses

 

EIP: Flagship Initiatives for Azerbaijan

Flagship 1: Green connectivity: supporting the green port of Baku

Flagship 2: Digital connectivity: supporting the digital transport corridor

Flagship 3: Supporting an innovative and competitive economy – direct support to 25 000 SMEs

Flagship 4: Innovative Rural Development

Flagship 5: Smarter and greener cities

 

EIP: Flagship Initiatives for democratic Belarus

(Proposals are indicative and subject to a democratic transition)

Flagship 1: Supporting an innovative and competitive economy – direct support to 20 000 SMEs

Flagship 2: Improving transport connectivity and facilitating EU-Belarus trade

Flagship 3: Boosting innovation and the digital transformation

Flagship 4: Supporting a green Belarus – energy efficiency, waste management and infrastructure

Flagship 5: Investing in a democratic, transparent and accountable Belarus

 

EIP: Flagship Initiatives for Georgia

Flagship 1: Black Sea Connectivity – Deploying a submarine electricity cable and fibre optic     cable

Flagship 2: Transport across the Black Sea – Improving physical connections between Georgia and the EU

Flagship 3: Economic Recovery – Supporting 80,000 SMEs to reap the full benefits of the DCFTA

Flagship 4: Digital Connectivity for Citizens – Developing high-speed broadband infrastructure for 1,000 rural settlements

Flagship 5: Improved Air Quality – Helping over 1 million people in Tbilisi breathe cleaner air

 

EIP: Flagship Initiatives for the Republic of Moldova

Flagship 1: Supporting an innovative and competitive economy – direct support to 50,000 Moldovan SMEs

Flagship 2: Boosting EU-Moldova trade - construction of an Inland Freight Terminal in Chisinau

Flagship 3: Increasing energy efficiency – expanding the refurbishment of district heating systems in residential buildings (condominiums) in Chisinau and Balti

Flagship 4: Improving connectivity – anchoring Moldova in the Trans-European Network for Transport

Flagship 5: Investing in Moldova's human capital and preventing “brain drain” – modernisation of school infrastructure and implementation of the National Education Strategy

 

EIP: Flagship Initiatives for Ukraine

Flagship 1: Supporting an innovative and competitive economy – direct support to 100 000       SMEs

Flagship 2: Economic transition for rural areas – assistance to more than 10 000 small farms

Flagship 3: Improving connectivity by upgrading border crossing points

Flagship 4: Boosting the digital transformation – modernising public IT infrastructure

Flagship 5: Increasing energy efficiency – and support for renewable hydrogen

 

What is in there for Belarus?  How does it link with the Plan for a democratic Belarus presented a few days ago? 

The EU regrets the decision of the Lukashenko regime to suspend its participation in the Eastern Partnership framework. The Eastern Partnership aims to deepen and strengthen relations between the European Union, its Member States and partner countries, with the overall objective of bringing concrete benefits to the citizens of our respective countries. This decision serves only to further isolate Belarus and is yet another demonstration of the regime's disregard for the Belarusian people, who benefit from the cooperation and various programmes as part of the Eastern Partnership.

The EU remains open to continue working with Belarusian people also within the Eastern Partnership framework and will continue to support the Belarusian people and civil society, as well as their democratic aspirations.

The country flagships for Belarus included in the Economic Investment Plan are fully aligned with the €3 billion comprehensive plan for a democratic Belarus announced in May. The EU offer is conditional to a democratic transition.

How will the new EaP policy address challenges civil society faces?

The Eastern Partnership goes beyond relations with governments. Partnerships with other key stakeholders, such as civil society organisations are equally important.  Working with civil society has become an indispensable element of the Eastern Partnership and plays a vital role in promoting democracy, the rule of law and advancing key reforms.

In this regard, the EaP Civil Society Forum is a unique, multilateral platform for experience-sharing, mutual learning, support and partnership building. The EU will also further develop strategic partnerships with key civil society organisations to strengthen cooperation, build up the leadership skills of civil society activists, and engage with social partners such as trade unions and employers' organisations. Finally, it will continue to measure CSO space by using the dedicated tool prepared for the Eastern Partnership (CSO meter) and use this as a basis for policy dialogue with the partner countries

Will the EU continue to tackle fake news and disinformation from Russia?

In the wake of growing disinformation against EU values in recent years, the EU has worked to put in place a stronger and more strategic approach to communication. We have strengthened the EU's communication in partner countries through clear, tailor-made messaging and raising awareness of the positive impact of EU policies and actions to people across the region. Under the new Eastern Partnership framework, there will be a renewed focus on outreach to youth. Strategic communication is crucial for building resilience and is a core duty for policy-makers at the service of citizens.

The EU will also provide training opportunities and capacity building to the partner countries, including on countering hybrid and cyber threats, where appropriate.

What has the EaP delivered in the past 11 years?

Over the past 11 years, the Eastern Partnership has progressed based on common values

mutual interests and commitments, as well as on shared ownership and responsibility. This strategic partnership has matured and evolved with achievements such as Association Agreements (including Deep and Comprehensive Free Trade Areas), a Comprehensive Enhanced Partnership Agreement, Visa Facilitation and Readmission Agreements, visa liberalisations and Partnership priorities, which are today the cornerstones of our relations and cooperation.

Trade between the EU and Eastern partner countries has nearly doubled in the last decade. The EU is the first trading partner for Azerbaijan, Georgia, Moldova and Ukraine and second biggest for Armenia and Belarus. In the period between 2016 and 2019, trade volumes between the EU and Armenia went up by 27%, by 55% with Azerbaijan, by 40% with Belarus, by 7% with Georgia, by 42% with Moldova and by 50% with Ukraine. Furthermore, over 185,000 small- and medium-sized companies in the Eastern partners have benefitted from EU funding, creating or sustaining 1.65 million jobs.

In the area of transport connectivity, a €20 million technical assistance facility to help implementation of the extension of the Trans-European Transport Network has been set up. The EU's TENT-T extension foresees 4,800 km of new and rehabilitated roads and railways by 2030, which will open new opportunities for economic development and exchanges between the EU and Eastern partner countries and amongst themselves.

In terms of investments to reduce greenhouse gas emissions, the fund of the Energy Efficiency Partnership (E5P) now covers all partner countries.  It has provided over €164 million in investment grants to 40 projects benefiting 11.7 million people and leveraging a total investment of almost €1.2 billion. Investments include all six countries and range from the provision of energy efficient trolley buses in Tblisi and Batumi to municipal investments in district heating in Lviv or investments to enhance energy efficiency in public buildings in Yerevan.

The Eastern Partnership is also delivering for the youth and researchers. The EU has supported 100 projects supporting civic engagement and entrepreneurship amongst the young people and 25,000 young people in the region have benefitted from EU4Youth grants to support six large-scale projects to boost youth employment, their employability and transition to work and 1,100 researchers from the region benefit from the Marie Curie scheme. Since 2016, 43,000 students and academic staff from the Eastern partner countries have participated in academic exchanges thanks to Erasmus+ and over 54,000 young people were involved in other exchanges, including volunteering. The European School in Tbilisi is in place since September 2018 allowing students across all partner countries to graduate on European studies; a fully-fledged European School should be established by 2023.    

The structured consultation in 2019 confirmed that the Eastern Partnership is robust and delivering concrete benefits to citizens. The results-oriented approach “20 deliverables for 2020” has delivered notably on stronger economy, stronger connectivity and stronger society. However, challenges remain, particularly when it comes to judicial reform, fighting corruption and organised crime. In addition, issues relating to media independence, civil society space, gender equality and non-discrimination, continue to pose serious concerns. Equally, climate mitigation and environment need to be addressed further. The future agenda will continue to prioritise these jointly agreed key reforms. 

What will happen next? When will the implementation start? 

The proposed future agenda will be discussed with Member States, partner countries and other stakeholders in view of its endorsement at the 6th Eastern Partnership summit in December 2021. 

The preparatory work for the implementation of the future agenda has already started and it will continue in the coming months, including on securing the funds to implement the ambitious agenda.   

Why are you proposing to change the EaP multilateral architecture?

The current multilateral architecture was revised and officially adopted at the 2017 EaP Summit (along with the ‘20 deliverables for 2020'), and it has been operational since 2018.

The 2019 consultation on the future of the EaP showed a clear consensus that the current structures were functional and fit for purpose, as well as the importance of the multilateral dimension of the EaP cooperation. However, the architecture would benefit from: (i) further streamlining; (ii) better operational arrangements (e.g. as regards the preparation and follow-up of meetings); and (iii) more flexibility. Some adjustments are required to accommodate the new priorities.

The underlying principle for the proposed revision is to maintain elements that work and make suggestions to address shortcomings. It is expected that this will be further discussed with EU Member States and partner countries in view of its validation at the EaP Summit in 2021.

 

Редакторські розділи:

Автор