Становище Союзу 2025: звернення Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн
Виголошений текст може відрізнятися!
Президентко Роберто Мецоло,
Шановні депутати Європейського Парламенту,
Європа перебуває в боротьбі.
У боротьбі за континент, який є цілісним і живе у мирі.
За вільну й незалежну Європу.
Це боротьба за наші цінності й наші демократії.
Боротьба за нашу свободу та спроможність самостійно визначати нашу долю.
Я довго і наполегливо думала, чи розпочинати цю промову – про Становище Союзу – з такої суворої оцінки.
Зрештою, ми, європейці, не звикли – або нам незручно – висловлюватися в таких термінах.
Адже наш Союз – докорінно мирний проєкт.
Але правда полягає в тому, що сьогоднішній світ – безжальний.
Ми не можемо замовчувати труднощі, що їх європейці відчувають щодня.
Вони можуть відчувати, як під їхніми ногами зсувається земля.
Вони можуть відчувати, як стає важче саме у той момент, коли вони працюють наполегливіше.
Вони можуть відчувати вплив глобальної кризи.
Вплив вищої вартості життя.
Вони відчувають швидкість змін, яка впливає на їхні життя й кар’єри.
А також тривогу через нескінченну спіраль подій, які вони бачать у новинах, – від руйнівних сцен у Газі до невпинних обстрілів Росією України.
Ми просто не можемо чекати, доки цей шторм пройде.
Це літо показало нам: для ностальгії немає ані місця, ані часу.
Лінію фронту нового світового порядку, що ґрунтується на силі, малюють прямо зараз.
Отже, так, Європа повинна боротися.
За своє місце у світі, в якому багато великих держав або неоднозначно, або відкрито ворожі до Європи.
Йдеться про світ імперських амбіцій та імперських воєн.
Світ, у якому залежності безжально перетворюються на зброю.
І саме ці причини є достатніми для того, аби постала нова Європа.
Шановні депутати,
Це повинно стати моментом незалежності Європи.
Я вірю, що це місія нашого Союзу.
Бути в змозі опікуватися нашою власною обороною та безпекою.
Здобути контроль над технологіями та енергією, що живитиме наші економіки.
Вирішувати, у якому суспільстві й демократії ми хочемо жити.
Бути відкритими до світу й обирати партнерства з союзниками – старими й новими.
І ми знаємо, що можемо це зробити.
Адже разом ми вже показали на що здатні, коли маємо однакові амбіції, згуртованість і відчуваємо нагальну потребу.
Я втратила рахунок тому, скільки вже разів чула, що Європа не здатна зробити те чи інше.
Під час пандемії. Щодо плану відновлення. З приводу оборони. Щодо підтримки України. Стосовно енергетичної безпеки.
Цей список можна продовжувати далі.
Але щоразу Європа залишалася згуртованою та досягала свого.
І нам потрібно зробити те саме зараз.
Тож, шановні депутати, ключове питання для нас – доволі просте.
Чи має Європа сили для цієї боротьби?
Чи є ми згуртованими та чи маємо ми відчуття нагальної потреби?
А як щодо політичної волі та політичної майстерності щодо компромісів?
Чи ми просто хочемо боротися одне з одним?
Щоби бути паралізованими нашими розбіжностями.
Це питання, на яке має дати відповідь кожен з нас, – кожна країна-член, кожен депутат цього Парламенту, кожен Єврокомісар.
Всі ми.
У моїх очах вибір є очевидним.
Отже, моє сьогоднішнє поле – це поле задля згуртованості та єдності.
Єдності між країнами-членами.
Єдності між інституціями ЄС.
Єдності між проєвропейськими демократичними силами в цьому Парламенті.
Я тут – і вся Колегія зі мною тут – і ми готові перетворити це на реальність разом з вами.
Готові зміцнити проєвропейську демократичну більшість.
Адже вона єдина здатна принести європейцям справжній результат.
Шановні депутати,
Свобода і незалежність – це те, за що сьогодні бореться український народ.
Такі люди, як Саша та його бабуся.
Саші було всього лиш 11 років, коли росіяни напали на його місто.
Він і його мати знайшли притулок у підвалі одного з будинків Маріуполя.
Одного ранку вони вийшли на пошуки їжі.
Саме тоді почалося справжнє пекло.
Дощ із російських бомб на мирні райони.
Все потемнішало, і Саша відчув як його обличчя палає.
Шрапнель влучила йому нижче очей.
За кілька днів росіяни штурмом захопили місто.
Росіяни помістили Сашу та його маму у так званий «фільтраційний табір», як вони самі його називають.
Потім хлопця забрали.
Сказали, що йому не потрібна його мама.
Що він поїде в Росію, де в нього буде мама-росіянка.
Російський паспорт.
Російське ім’я.
Вони відправили Сашу в окупований Донецьк.
Однак хлопець не здався.
На шляху туди під час однієї із зупинок він попросив у незнайомця телефон.
Саша подзвонив своїй бабусі Людмилі, яка жила у вільній Україні.
«Бабусю, забери мене додому».
Вона не вагалася ані секунди.
Її друзі казали їй, що поїхати туди – це божевілля.
Проте Людмила зрушила гори, щоби дістатися до Саші.
За допомогою української влади вона через Польщу, Литву, Латвію, Росію дісталася-таки окупованої частини України.
Вона забрала Сашу.
Тим же довгим маршрутом Людмила повернула його у безпечне середовище.
Однак їхні серця й досі розбиті.
Кожного Божого дня вони, не покладаючи рук, намагаються знайти Сашину маму, яка застрягла невідомо де через жорстоку війну Росії.
Я хочу подякувати Людмилі та Саші за те, що дозволили поділитися їхньою історією.
Я дуже рада, що вони сьогодні тут, з нами.
Шановні депутати,
Будь ласка, давайте усі разом віддамо належне Саші, Людмилі
та невпинній боротьбі України за свою свободу.
На жаль, Сашина історія не поодинокий випадок.
Є ще десятки тисяч українських дітей, чиї долі невідомі.
У пастці. Під загрозою. Змушені заперечувати свою ідентичність.
Ми маємо зробити все від себе залежне задля підтримки українських дітей.
Саме тому дозвольте мені оголосити, що разом із Україною та іншими партнерами ми проведемо Саміт міжнародної коаліції за повернення українських дітей.
Кожну викрадену дитину потрібно повернути.
Шановні депутати,
Ця війна має закінчитися справедливим і тривалим миром для України.
Тому що свобода України – це свобода Європи.
Картинки з Аляски було нелегко сприймати.
За кілька днів опісля лідери Європи приїхали у Вашингтон, аби підтримати Президента України Володимира Зеленського та зберегти зобов’язання.
Відтоді було досягнуто реального прогресу.
Буквально минулого тижня 26 країн з Коаліції охочих заявили про готовність бути частиною сил гарантування безпеки в Україні або брати участь фінансово – у разі досягнення режиму припинення вогню.
Ми й надалі підтримуватимемо дипломатичні зусилля, аби зупинити цю війну.
Проте всі ми бачили, що розуміє Росія під словом «дипломатія».
Президент Росії Владімір Путін відмовляється зустрітися із Зеленським.
Позаминулого тижня Росія запустила по Україні найбільшу кількість дронів і балістичних ракет за одну атаку.
9 вересня під час ракетного обстрілу Ярової, міста в Донецькій області, під удар потрапили люди, які чекали на свої пенсії.
Понад 20 людей було вбито.
А 10 вересня ми стали свідками безрозсудного й безпрецедентного порушення повітряного простору Польщі та Європи понад 10-ма російськими дронами.
Європа повністю солідарна з Польщею.
Послання Путіна є чітким.
Наша відповідь також повинна бути чіткою.
Нам потрібно більше тиску на Росію, аби посадити її за стіл переговорів.
Нам потрібно більше санкцій.
Наразі у координації з партнерами ми працюємо над 19 пакетом санкцій.
Особливу увагу ми приділимо пришвидшенню поступової відмови від російського викопного палива, тіньовому флоту і третім країнам.
Водночас ми потребуємо більшої підтримки для України.
Ніхто не надав стільки, скільки це зробила Європа.
Йдеться про близько 170 мільярдів євро військової та фінансової допомоги.
Знадобиться більше.
І не лише європейські платники податків мають нести на собі основний тягар цього.
Це війна Росії. І саме Росія має заплатити.
Саме тому ми маємо негайно працювати над новим рішенням щодо фінансування військових зусиль України, ґрунтуючись на знерухомлених російських активах.
Маючи готівкові залишки, пов’язані з цими російськими активами, ми можемо надати Україні репараційний кредит.
Самі активи залишаться недоторканими.
Доведеться нести ризик колективно.
Україна поверне кредит лише після того, як Росія сплатить репарації.
Гроші допоможуть Україні вже зараз.
Однак це буде також вкрай важливо для безпеки України у середньо- та довгостроковій перспективах.
Наприклад, фінансування для міцних Збройних сил України як перша лінія безпекових гарантій.
Ми запропонуємо нову програму.
Ми називаємо це якісною військовою перевагою.
Це підтримає інвестиції у спроможності Збройних сил України.
Візьмімо як приклад – дрони.
До війни Україна їх взагалі не мала.
Наразі ж саме українські дрони забезпечують понад дві третини втрат російської техніки.
Це не просто перевага на полі бою.
Це – нагадування про силу людської винахідливості в наших відкритих суспільствах.
Однак Росія, яка використовує дрони «Шахед» іранського виробництва, швидко наздоганяє.
І вона користується перевагами масового промислового виробництва.
Однієї ночі Росія атакувала Україну 800-ами дронами.
Таким чином винахідливість допомогла відкрити двері для оборони України.
Проте, з іншого боку, сира промислова потужність може загрожувати її знищенням.
У такий спосіб ми можемо використати нашу промислову міць, щоби допомогти Україні протистояти цій дронній боротьбі.
Ми здатні допомогти перетворити українську винахідливість на превагу на полі бою, а також у спільну індустріалізацію.
Саме тому я оголошую, що Європа виділить 6 мільярдів євро кредиту від ініціативи ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine) та увійде з Україною в «Альянс дронів».
Україна має винахідливість.
Чого вона потребує – так це масштабу.
І разом ми здатні це забезпечити: щоби Україна зберегла свою перевагу, а Європа зміцнила свою.
Шановні, депутати
Воєнна економіка Путіна не зупиниться, навіть якщо війна завершиться.
Це означає, що Європа повинна бути готовою нести відповідальність за власну безпеку.
Звісно, НАТО завжди зберігатиме свою значущу роль.
Але лише сильна та надійна оборонна позиція Європи зможе гарантувати нашу безпеку.
Останнім часом ми досягли історичного прогресу у розбудові Європейського оборонного союзу.
Зокрема, поточного року ми запустили план «Готовність 2030», який допоможе залучити близько 800 мільярдів євро оборонних інвестицій.
Він також охоплює програму SAFE, яка вже зараз пропонує 150 мільярдів євро для фінансування спільних закупівель.
Наразі 19 країн-членів стали учасниками програми.
Вона вже діє на повну силу.
І це хороша новина.
Ми також працюємо над тим, щоби знайти спосіб заохочення для тих країн-членів, які підтримують Україну або купують українську зброю.
Це термінова фінансова допомога у відповідь на нагальну потребу.
Минулого тижня я побачила це на власні очі під час мого візиту до прикордонних країн ЄС.
Вони знають, яку загрозу становить Росія.
Нема жодного сумніву в тому, що саме східний фланг гарантує безпеку всієї Європи.
Від Балтійського до Чорного моря.
Саме тому ми повинні інвестувати в його підтримку завдяки ініціативі Спостереження за східним флангом (Eastern Flank Watch).
Це означатиме надання Європі незалежних стратегічних спроможностей.
Ми маємо вкладати кошти в систему космічного спостереження в режимі реального часу, щоби жодне пересування військ не лишилося непоміченим.
Ми повинні прислухатися до заклику наших друзів із країн Балтії та побудувати стіну із дронів.
Це не просто абстрактна ідея.
Це основа надійної оборони.
Європейські військові спроможності, розроблені спільно, розгорнуті спільно і підтримувані спільно. Такі, що здатні реагувати в режимі реального часу. Спроможності, що не залишають сумнівів щодо наших намірів.
Європа захищатиме кожен сантиметр своєї території.
У кожній країні, яку я відвідала, я чула одне й те саме: ми не повинні втрачати час.
Під час наступного засідання Європейської Ради ми також представимо чітку дорожню карту.
Для запуску нових спільних оборонних проєктів.
Для встановлення чітких цілей до 2030 року.
І для започаткування Європейського оборонного семестру.
2030-ий – завтра.
Тому Європа мусить бути готовою вже сьогодні.
Шановні депутати,
Коли ми говоримо про незалежність, ми маємо на увазі здатність самостійно вирішувати свою долю.
Це те, за що бореться Україна.
І це те, чого заслуговують усі європейці.
Тому що Європа – це насамперед ідея. Ідея свободи та колективної сили.
Саме ці принципи надихали покоління після 1989 року.
У період, коли Схід та Захід об’єдналися.
Нині Європа настільки ж сильна, наскільки була тоді.
Саме тому ми прагнемо наблизити майбутніх членів до нашого Союзу.
Інвестуємо. Підтримуємо реформи. Інтегруємо в єдиний ринок.
Ми повинні дотримуватися темпу цього процесу, заснованого на заслугах.
Адже лише згуртована – і об’єднана – Європа може бути незалежною.
Більший та сильніший ЄС є гарантією безпеки для всіх нас.
І майбутнє України, Молдови, Західних Балкан – у нашому Союзі.
Тож нехай відбудеться наступне возз’єднання Європи.
Шановні депутати,
Те, що відбувається в Газі, вразило увесь світ.
Людей вбивають, коли вони благають про їжу.
Матері тримають на руках бездиханні тіла своїх дітей.
Ці фотографії просто жахливі.
Тому я хотіла би розпочати з чіткого повідомлення:
Штучний голод ніколи не може використовуватися як зброя у війні.
Заради дітей, заради людства – це потрібно зупинити.
Це також є складовою ширших системних змін, які відбувалися впродовж останніх місяців і які є просто неприйнятними.
Ми спостерігаємо фінансові утиски Палестинської національної адміністрації.
Плани щодо будівництва поселення в так званій зоні Е1, яке фактично відріже окуповані території Західного берега від Східного Єрусалиму.
Дії та заяви найбільш радикальних міністрів уряду Ізраїлю, які підбурюють до насильства.
Все це є конкретною спробою зриву мирного рішення на основі двох держав.
Тобто підриву існування життєздатної Палестинської держави. Ми не повинні цього допустити.
Шановні депутати,
Мені боляче говорити про це.
І я знаю, що для багатьох громадян нездатність Європи узгодити спільний курс є не менш болісною.
Вони запитують: «Наскільки гірше має стати, щоб єдина відповідь нарешті з’явилася?»
Я розумію їх.
Тому що те, що відбувається в Газі, є неприйнятним.
А також тому, що Європа повинна вести за собою – так само, як вона робила це раніше.
Наша фінансова та гуманітарна допомога переважають надану будь-ким іншим з партнерів.
Наша відданість підтримці життєздатності Палестинської національної адміністрації допомагає зберегти ідею мирного рішення на основі двох держав.
І ми повинні закликати інших негайно активізувати свої зусилля – як у регіоні, так і поза його межами.
Проте, звісно, Європа має робити більше.
Багато хто з країн-членів просуваються в цьому напрямі самостійно.
Зі свого боку, ми запропонувати призупинити частину фінансування програми «Горизонт».
Але це неможливо без згоди більшості.
Ми повинні здолати ці перепони.
Ми не можемо дозволити собі бути паралізованими.
Саме тому я запропоную пакет заходів, які допоможуть знайти вихід із цієї ситуації.
Насамперед Європейська Комісія самостійно робитиме все, що в її силах.
Ми призупинимо нашу двосторонню підтримку Ізраїлю.
Ми перервемо всі виплати у цій сфері, проте це не впливатиме на нашу роботу з ізраїльським суспільством або Яд Вашемом.
Окрім того, ми внесемо ще дві пропозиції на розгляд Ради ЄС.
Ми запропонуємо санкції проти міністрів-екстремістів, а також поселенців, які здійснюють насилля.
Ми також запропонуємо часткове призупинення дії Угоди про асоціацію в питаннях, пов’язаних із торгівлю.
Я впевнена, що для ухвалення цих рішень буде важко досягти згоди більшості.
І я розумію, що для деяких будь-які дії будуть здаватися надмірними.
Та надто дрібними для інших.
Але ми – Парламент, Рада ЄС та Європейська Комісія – повинні взяти на себе відповідальність.
Зрештою, наступного місяці ми створимо Групу донорів для Палестини, яка передбачатиме і спеціальний інструмент для відновлення Гази.
Це стане проявом міжнародних зусиль, що діють у співпраці з регіональними партнерами.
Група буде створена під час нью-йоркської конференції, організованої Францією та Саудівською Аравією.
Шановні депутати,
Я завжди була другом народу Ізраїлю.
Я знаю, наскільки глибоко жорсткої атаки терористів ХАМАСу, здійснені 7 жовтня, потрясли суспільство.
Вже протягом 700 днів, від 7 жовтня, терористи ХАМАСу продовжують утримувати заручників.
Це 700 днів болю та страждань.
У світі немає місця для ХАМАСу – ані сьогодні, ані в майбутньому.
Тому що вони – лише терористи, які прагнуть знищити Ізраїль.
І вони тероризують власне населення.
Вони тримають у полоні їхнє майбутнє.
Європа завжди мала одну ціль.
Справжня безпека для Ізраїлю та захищене сьогодення й майбуття для палестинців.
А це означає, що заручники мають бути звільнені.
Має бути забезпечений необмежений доступ до гуманітарної допомоги для всіх, хто цього потребує.
І має бути негайне припинення вогню.
Але в довгостроковій перспективі єдиним реалістичним мирним планом залишається той, що ґрунтується на принципі двох держав.
Такий, що забезпечуватиме співіснування в мирі та безпеці.
Із захищеним Ізраїлем, життєздатною Палестинською автономією та усуненням лиха ХАМАСу.
Європа завжди дотримувалася цієї позиції.
Тепер час об’єднатися та втілити це у життя.
Шановні депутати,
Незалежність Європи залежатиме від її здатності бути конкурентоспроможною в ці неспокійні часи.
У нас є все необхідне для процвітання тут, в Європі, – від нашого єдиного ринку до соціальної ринкової економіки.
Але ми знаємо, якими сильними є економічні та геополітичні перешкоди.
І ми вже бачили, як наші залежності можуть бути використані проти нас.
Саме тому ми здійснюватимемо масштабні інвестиції в цифрові та чисті технології.
Щоб у майбутньому на нас чекало ще більше можливостей завдяки Фонду конкурентоспроможності, подвоєнню «Горизонту Європа», а також дослідницьким та інноваційним програмам.
Також ми працюємо над усуненням основних перешкод, визначених у звіті Маріо Драґі, – від енергетики до капіталу, від інвестицій до спрощення.
Ми провели стратегічні консультації із представниками ключових галузей промисловості – від автомобілебудування до хімічної промисловості, від металургії до фармацевтики, від оборонної промисловості до сільського господарства.
Для кожного сектору – однаковий висновок.
Для того, щоби захистити робочі місця, ми повинні зробити ведення бізнесу в Європі простішим.
І ті комплексні заходи, які ми запропонували, дійсно змінять ситуацію на краще.
Менше паперової документації, менше дублювання, менше складних правил.
Наші пропозиції дозволять скоротити бюрократичні витрати для європейських компаній на 8 мільярдів євро.
Наприклад, цифровий євро полегшить життя як компаніям, так і споживачам.
Окрім того, вже розробляються подальші вдосконалення – зокрема, щодо військової мобільності або цифрових технологій.
Для інноваційних компаній ми готуємо так званий 28-ий режим та прискорюємо роботу над Союзом заощаджень та інвестицій.
Адже у нас є багато стартапів із високим потенціалом у таких ключових сферах, як квантова фізика, біотехнології та штучний інтелект.
Заради свого розвитку і з огляду на обмежену доступність ризикового капіталу, вони змушені звертатися до іноземних інвесторів.
Це прибутки й робочі місця, які утікають від нас.
І це загрожує нашому технологічному суверенітету.
Саме тому Європейська Комісія розпочне співпрацю з приватними інвесторами через багатомільярдний Європейський фонд масштабування (Scaleup Europe Fund).
Це уможливить значні інвестиції в молоді, перспективні компанії у критично важливих технологічних сферах.
Тому що ми хочемо, щоби найкращі в Європі обирали Європу.
Шановні депутати,
Нашим найбільшим надбанням є єдиний ринок. Але його формування залишається незавершеним.
МВФ оцінює внутрішні бар’єри в межах єдиного ринку як такі, що еквівалентні 45% митам на товари.
А також 110% митам на послуги.
Просто подумайте, що ми втрачаємо.
І, як підкреслюється у звіті Енріко Летти, єдиний ринок залишається недосконалим переважно у трьох сферах: фінансах, енергетиці й телекомунікаціях.
Ми потребуємо політично встановлених строків.
І саме тому ми презентуємо Дорожню карту єдиного ринку 2028.
Таку, що охоплює рух капіталів, послуг та енергії, а також телекомунікації, 28-ий режим
і п’яту свободу для знань та інновацій.
Лише те, що є чітко вимірюваним, виконується.
Шановні депутати,
Це також підтримає нашу інвестицію в технології, які стимулюватимуть нашу економіку.
Технології чисті та цифрові.
Наприклад, штучний інтелект.
Європейський ШІ вкрай важливий для нашої майбутньої незалежності.
Він допоможе посилити нашу промисловість та наші суспільства.
Від охорони здоров’я до оборони.
Тож ми зосередимося на перших головних елементах – від Акту про розвиток хмарних технологій і штучного інтелекту до Квантової пісочниці.
Ми робимо значні інвестиції в Європейські гігафабрики ШІ.
Вони підтримують наші інноваційні стартапи, аби розвивати, тренувати та розгортати їхні моделі ШІ нового покоління.
Коли ми звернулися до приватного сектору задля об’єднання зусиль, то отримали у відповідь надзвичайний відгук.
Пізніше я також зустрінуся з CEO деяких найбільших європейських технологічних лідерів.
Вони вручать їхню Європейську декларацію про ШІ та технології.
Це їхнє зобов’язання інвестувати в технологічний суверенітет Європи.
Також ми повинні застосовувати такий самий підхід до екологічно чистих технологій – від сталі до батарей.
Європейський сектор чистих технологій має залишатися в Європі – тож ми маємо вжити термінових заходів.
Завдяки Угоді про чисту промисловість ми визначили головні перешкоди, які уповільнюють ці сектори.
Наразі нам потрібно прискорити її впровадження.
Адже інвестори хочуть знати, що якщо вони інвестують, чисті європейські продукти матимуть попит.
Саме тому провідні ринки мають бути в центрі наших дій.
Щоби запустити позитивний цикл.
Де пропозиція і попит зростають, а ціни знижуються.
Що стосується пропозиції, ми запустимо пакет «Зарядний пристрій» (Battery Booster).
Це забезпечить 1,8 мільярда євро капіталу задля стимулювання виробництва в Європі.
Батареї – це головний компонент для інших чистих технологій, особливо електричних засобів пересування.
Тож це є в основі нашої незалежності.
З точки зору попиту, ми повинні терміново підвищувати попит на європейське промислове лідерство в галузі чистих технологій.
Саме тому ми впровадимо критерій «зроблено в Європі» у сфері публічних закупівель.
Наприклад, коли ми інвестуємо у стратегію Глобального шлюзу (Global Gateway), ми створюємо потужні стимули, аби партнери купували європейське.
Я переконана: майбутнє чистих технологій буде надалі творитися в Європі.
Проте для цього нам також потрібно впевнитися, що наша промисловість має матеріали тут, у Європі.
Єдина відповідь полягає в тому, щоби створити справді циркулярну економіку.
Тому нам потрібно діяти швидше щодо Акту про циркулярну економіку.
Та просуватися вперед у тих галузях, які до цього готові.
Врешті-решт, ми маємо зберігати темп.
Отже, Єврокомісія виступить з пропозицією про Акт про промислове прискорення для основних стратегічних секторів і технологій.
У підсумку, в тому, що стосується цифрових та чистих технологій: швидше, розумніше, та більш по-європейськи.
Шановні депутати,
Вже сьогодні низьковуглецеві джерела становлять понад 70% нашої електроенергії.
Ми є світовими лідерами у сфері патентів на чисті технології – випереджаємо США та змагаємося з Китаєм.
Ми наздоганяємо американський венчурний капітал у сфері чистих технологій і суттєво випереджаємо Китай.
Ми впевнено рухаємося шляхом досягнення нашої мети на 2030 рік зі скорочення шкідливих викидів на щонайменше 55%.
У цьому сила Європейської зеленої угоди.
І ми повинні дотримуватися курсу щодо наших цілей у сфері клімату та захисту довкілля.
Наука абсолютно зрозуміла.
Економічні та безпекові аспекти є не менш вагомими.
Фактично ця трансформація займає ключову роль у нашому прагненні до незалежності.
Адже це зменшує нашу енергетичну залежність.
Оскільки циркулярне виробництво обмежує наші стратегічні залежності.
Та тому що воно формує провідні галузі, які можуть експортувати свої розробки іншим.
Коли я спілкуюся з Глобальним Півднем, від Африки до Індії та Центральної Азії, вони шукають рішення.
Це ринки, що швидко розвиваються, і питання про те, хто домінуватиме на них, досі є відкритим.
Ми є тими, хто може відповісти на цей попит щодо рішень, які зростають.
Однак це не є визначеним наперед.
Саме тому Європейська Комісія запропонувала цілі на 2040 рік – за 10 років після Паризької угоди.
Я знаю, що багато хто стурбований масштабом того, що чекає попереду.
Ось чому перехід має підтримувати людей та посилювати промисловість.
Це також означає суттєве нарощування наших державних і приватних інвестицій.
Формування передових ринків для циркулярних і чистих продуктів задля забезпечення робочих місць та інвестицій у Європі.
Забезпечення чесного переходу – наприклад, за допомогою Соціального кліматичного фонду.
Гарантування рівних умов на світовому рівні, зокрема через сприяння встановленню цін на викиди вуглецю.
Європа повинна захистити свої галузі промисловості.
Вони діють правильно, знижуючи викиди вуглецю.
Тому мають отримувати винагороди та стимули.
В іншому разі ми ризикуємо покладатися на імпорт сталі, якої потребують наші виробники автомобілів, або добрив, яких потребують наші фермери.
Ми залежатимемо від ціни, обсягу та якості, які готові та мають змогу надати інші.
Наприклад, у випадку сталі та інших металів.
Світовий надлишок потужностей зменшує маржинальність та залишає обмаль стимулів для сплати чистої премії.
Це ускладнює інвестування в декарбонізацію для європейської сталевої промисловості.
Саме тому Єврокомісія запропонує новий довготерміновий торговельний інструмент, який стане заміною гарантійних заходів щодо сталі, термін яких спливає.
Європа завжди буде відкритою.
Ми підтримуємо конкуренцію.
Проте ми завжди захищатимемо нашу промисловість від нечесної конкуренції.
Шановні депутати,
Коли ми говоримо про конкурентоспроможність, ми говоримо про робочі місця.
Ми говоримо про людей та засоби їхнього існування.
Отже, для більш конкурентоспроможної економіки працівники повинні мати більше можливостей.
Саме тому ми запропонуємо Акт про якісні робочі місця.
Щоб впевнитися, що сучасні працедавці дотримуються темпів сучасної економіки.
Це важливо, адже ми знаємо, як складно багатьом сім’ям.
Як стрімко зросли ціни.
Як люди йдуть на жертви, аби зводити кінці з кінцями.
Це справа базової соціальної справедливості.
Ось чому нам терміново необхідна амбітна Європейська стратегія проти бідності.
Ми викладемо наш план зі сприяння подолання бідності до 2050 року.
За підтримки Європейської гарантії для дітей, аби захистити наших дітей від бідності.
Також ми запропонуємо низку пакетів щодо доступності й вартості життя.
Дозвольте навести чотири промовисті приклади.
Першим є енергетика.
Коли вартість енергії зростає, йдеться не лише про числа в рахунках.
Це впливає на кожну сферу життя людей.
Тож у розпал енергетичної кризи впродовж останніх років Європа діяла.
Та завдяки спільним зусиллям ми змогли швидко стабілізувати ціни й забезпечити постачання.
Наразі ми перебуваємо на шляху до енергетичної незалежності.
Проте рахунки за електроенергію досі є справжнім джерелом тривоги для мільйонів європейців.
А витрати для промисловості досі є структурно високими.
Ми знаємо, що змушувало ціни зростати – залежність від російських джерел енергії.
Тож час позбутися брудних російських енергоресурсів.
Водночас ми знаємо, що дозволяє цінам знижуватися – чиста енергія власного виробництва.
Нам потрібно генерувати більше відновлюваних джерел енергії власного виробництва, основою яких є атомна енергетика.
Проте нам також необхідно терміново модернізувати та інвестувати в нашу інфраструктуру та наші інтерконектори.
Саме тому ми запропонуємо новий Пакет щодо енергомереж, аби посилити нашу мережеву інфраструктуру та прискорити процес отримання дозволів.
Додатково сьогодні я презентую нову ініціативу під назвою «Енергетичні шляхи».
Ми визначили вісім критичних труднощів для нашої енергетичної інфраструктури.
Від протоки Ересунн до Сицилійського каналу.
Ми працюватимемо, аби усунути ці труднощі одна за одною.
Ми об’єднаємо уряди та комунальні органи, аби розв’язати всі проблемні питання.
Адже європейці потребують доступної енергії вже зараз.
Шановні депутати,
Дім – це не просто чотири стіни й дах.
Це безпека, тепло та місце для сім’ї та друзів.
Це про належність.
Однак для занадто багатьох європейців сьогодні дім став джерелом тривожності.
Це може означати борг або непевність.
Цифри розповідають болючу правду.
Із 2015 року ціни на житло зросли на понад 20%.
Кількість дозволів на будівництво зменшилася на понад 20% упродовж п'яти років.
Це більше, ніж житлова криза.
Це соціальна криза.
Вона розриває соціальну тканину Європи.
Вона послаблює нашу згуртованість.
Вона також загрожує нашій конкурентоспроможності.
Медсестри, вчителі та пожежники не можуть дозволити собі жити там, де вони працюють.
Студенти залишають навчання в університетах, тому що не можуть сплачувати за оренду житла.
Молодь не поспішає формувати сім’ї.
Саме тому також поточного року, після отримання вашого внеску, ми представимо перший Європейський план доступного житла.
Щоб зробити житло доступнішим, стабільнішим та якіснішим.
Це будуть європейські зусилля, закріплені в місцевих реаліях.
Нам потрібно радикально переглянути те, як ми розв’язуємо цю проблему.
Ми маємо переглянути наші Правила державної допомоги, щоб уможливити заходи з житлової підтримки.
Ми маємо значно спростити будівництво нового житла та місць проживання для студентів.
Ми також запропонуємо законодавчу ініціативу щодо короткострокової оренди, щоби вирішувати решту питань.
Усе суспільство, усі законодавці та всі зацікавлені сторони мають об’єднатися.
У цьому дусі ми зберемо перший Саміт ЄС із житлових питань, аби забезпечити пріоритетне місце цієї сфери в нашому порядку денному.
Шановні депутати,
Житло – це про гідність.
Це про чесність.
І це про майбутнє Європи.
Вісім років тому Європейський стовп соціальних прав зробив житло соціальним правом у Європі.
Час втілити цю обіцянку в реальність.
Третій приклад, який я б хотіла навести, це автомобілі.
Це стовп нашої економіки й промисловості.
Гордість Європи.
Від цього залежать мільйони робочих місць.
Раніше поточного року ми надали цьому сектору більше гнучкості задля досягнення цілей на 2025 рік.
Це працює.
Та з урахуванням принципу технологічної нейтральності зараз ми готуємо перегляд на 2035 рік.
Окрім того, мільйони європейців хочуть придбати доступні європейські автомобілі.
Тож ми маємо інвестувати в невеликі доступні транспортні засоби.
Як для ринку Європи, так і для відповіді на стрімке зростання попиту у світі.
Саме тому ми запропонуємо співпрацю з промисловістю в межах нової Ініціативи з невеликих доступних автомобілів.
Я переконана, що Європа повинна мати власний електромобіль.
Сприятливий для довкілля – чистий, ефективний та компактний.
Економний – доступний для людей.
Європейський – створений у Європі завдяки європейським ланцюгам постачання.
Адже ми не можемо дозволити Китаю та іншим підкорити цей ринок.
Попри все, майбутнє є електричним.
А Європа буде його частиною.
Майбутнє автомобілів та автомобілі майбутнього повинні вироблятися в Європі.
Шановні депутати,
Останній приклад, на який я хочу звернути увагу, пов'язаний з їжею.
У Європі ми маємо доступ до високоякісних харчових продуктів, які виробляють наші чудові фермери та рибалки за доступними цінами.
Вони також є зберігачами наших земель та океанів, нашого біорозмаїття.
Вони є запорукою нашої продовольчої безпеки.
Однак вони зіштовхуються з перешкодами – від високих витрат на виробництво до бюрократичної тяганини та недобросовісної конкуренції.
Ми працюємо над вирішенням усіх цих проблем.
Ми спростили Спільну сільськогосподарську політику – менше паперової роботи та більше довіри.
Ми виокремили соціальну допомогу у наступному довгостроковому бюджеті.
І забезпечили можливість поповнення фінансування через національні та регіональні бюджети.
Але наші фермери потребують чесної конкуренції та рівних умов.
Це надзвичайно важливо.
Саме тому ми передбачили надійні запобіжні заходи в нашій торговельній угоді з країнами Меркосур, підкріплені фінансуванням на випадок необхідності компенсації.
Нам також потрібно зміцнити позиції фермерів у продовольчому ланцюжку.
Занадто довго їхня важка праця не приносила належних плодів.
Фермери мають право на справедливу ціну за свою продукцію – і на справедливий прибуток для своїх сімей.
Ми переглянемо виконання нашого законодавства про недобросовісні торговельні практики.
І вживатимемо заходів, де це необхідно.
Сьогодні я також можу оголосити, що ми збільшимо наш рекламний бюджет, щоби запустити нову кампанію «Купуйте європейську їжу».
Адже ми можемо з гордістю говорити, що наші продукти є найкращими у світі.
Шановні депутати,
Коли ми говоримо про конкурентоспроможність та незалежність, ми мусимо говорити про наші відносини зі Сполученими Штатами.
Я чула багато думок щодо угоди, про яку ми домовилися влітку.
Я розумію перші реакції.
Тому дозвольте мені чітко висловити свою думку.
Наші торговельні відносини зі США є для нас найважливішими.
Ми щороку експортуємо до США товарів на суму понад 500 мільярдів євро.
Від цього напрямку залежать мільйони робочих місць.
Як Президентка Європейської Комісії, я ніколи не ризикуватиму робочими місцями та джерелами доходу людей.
Саме тому ми уклали угоду, щоби зберегти доступ до ринку для наших галузей промисловості.
І ми подбали про те, щоб Європа отримала найкращу можливу угоду.
Ми забезпечили нашим компаніям певну перевагу.
Адже деякі з наших прямих конкурентів зіштовхуються з набагато вищими тарифами США.
Так, їхні базові тарифи можуть бути нижчими.
Втім, якщо брати до уваги винятки, які ми забезпечили, та додаткові тарифи, які застосовують інші країни, – наша угода є найкращою. Без жодних сумнівів.
І я хочу чітко висловити свою позицію з одного питання.
Незалежно від того, чи йдеться про екологічне або цифрове регулювання.
Ми впроваджуємо власні стандарти.
Ми встановлюємо власні правила.
Європа завжди буде ухвалювати рішення самостійно.
Шановні депутати,
Я не вірю в тарифи.
Тарифи – це податки.
Однак ця угода забезпечує надзвичайно важливу стабільність у наших відносинах із США в період серйозної небезпеки у світі.
Задумайтесь лише про наслідки повноцінної торговельної війни зі Сполученими Штатами.
Уявіть собі хаос.
А тоді поставте це зображення поруч із тим, що ми бачили в Китаї позаминулого тижня.
Путін, який тріумфує з приводу безпрецедентно високого рівня відносин між Росією та Китаєм.
Все це не є великою несподіванкою.
Однак це відображає мінливий ландшафт.
І це створює дві необхідні умови для просування незалежності Європи та її місця у світі.
Перша полягає в тому, що нам потрібно подвоїти зусилля з диверсифікації та партнерства.
80% нашої торгівлі припадає не на США.
Отже, нам потрібно скористатися новими можливостями.
У час, коли глобальна торговельна система руйнується, ми забезпечуємо дотримання глобальних правил через двосторонні угоди.
Як, наприклад, з Мексикою або країнами Меркосур.
Або завершуючи переговори щодо історичної угоди з Індією до кінця поточного року.
Також ми сформуємо коаліцію країн-однодумців для реформування глобальної торговельної системи – подібної до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство.
Адже торгівля дозволяє нам зміцнити наші ланцюги постачання.
Відкрити ринки.
Зменшити залежність.
Зрештою, йдеться про посилення нашої економічної безпеки.
Світ хоче обрати Європу.
І ми повинні вести бізнес зі світом.
Друга необхідна умова – Європа повинна активізуватися там, де інші відступили.
До прикладу, наукові дослідження.
Наука не має паспорта, ґендеру, етнічної приналежності чи політичного забарвлення.
Вона є одним із найцінніших глобальних благ.
Саме тому Комісія оголосила про пакет «Обери Європу» на суму 500 мільйонів євро, щоб залучити та утримати найкращих вчених та дослідників.
Європа також має відігравати провідну роль у сфері глобального здоров'я.
Ми стоїмо на межі – або навіть на початку – чергової глобальної кризи в галузі охорони здоров'я.
Як медик за освітою, я шокована дезінформацією, яка загрожує глобальному прогресу в усьому, від кору до поліомієліту.
Саме тому сьогодні я можу оголосити, що ЄС очолить нову Глобальну ініціативу стійкості системи охорони здоров'я.
Адже світ дивиться на Європу, і Європа готова взяти на себе лідерство.
Шановні депутати,
Незалежність Європи – це захист наших свобод.
Свобода приймати рішення. Право висловлювати свою думку. Пересуватися по всьому континенту.
Свобода голосувати. Кохати. Молитися.
Жити в Союзі рівності.
Наша демократія та верховенство права є гарантами цих свобод.
Саме тому ми зробили так багато для зміцнення наших інструментів та посилення їхнього застосування.
Ми створили новий цикл верховенства права, який забезпечує раннє виявлення проблем та їхнє розв'язання через взаємодію.
Нам потрібен інтегрований річний цикл щодо верховенства права – спільний ритм, чіткі етапи та внески від усіх інституцій.
І наша увага має бути зосереджена на усуненні чинних прогалин.
Ми посилили зв'язок між фінансуванням і дотриманням верховенства права.
А з наступним довгостроковим бюджетом ми підемо навіть далі.
Дотримання принципів верховенства права є обов'язковою умовою для отримання фінансування від ЄС. Зараз і в майбутньому.
Наша демократія під ударом.
Поширення інформаційних маніпуляцій та дезінформації призводить до розколу в наших суспільствах.
Це підриває не тільки довіру до правди, а й до самої демократії.
Саме тому нам терміново потрібен Європейський щит демократії.
Нам потрібно більше можливостей для моніторингу та виявлення інформаційних маніпуляцій та дезінформації.
Тому ми створимо новий Європейський центр демократичної стійкості.
Він об'єднає весь досвід та можливості країн-членів і сусідніх країн.
Шановні депутати,
У деяких громадах по всій Європі традиційні медіа перебувають у скрутному становищі.
У багатьох сільських регіонах дні, коли люди виходили за місцевою газетою, стали ностальгічним спогадом.
Це призвело до появи багатьох інформаційних пустель, де процвітає дезінформація.
І це дуже небезпечно для нашої демократії.
Адже саме поінформовані громадяни, які можуть довіряти тому, що вони читають і чують, є основою для контролю тих, хто перебуває при владі.
А коли незалежні медіа ліквідують або нейтралізують, наша здатність відстежувати корупційні випадки та захищати демократію значно послаблюється.
Саме тому першим кроком у стратегії автократів завжди є захоплення незалежних ЗМІ.
Адже це дозволяє відступати від принципів демократії та займатися корупцією в тіні.
Тому ми маємо докласти більше зусиль для захисту наших медіа та незалежної преси.
Через це ми запустимо нову програму «Медіастійкість», яка підтримуватиме незалежну журналістику та медіаграмотність.
Але ми також маємо інвестувати в усунення першопричин цієї тенденції.
Ось чому в наступному бюджеті ми запропонували значно збільшити фінансування медіа.
Ми також повинні уможливити прямі інвестиції.
Тому ми будемо використовувати наші інструменти для підтримки незалежних і місцевих медіа.
Вільна преса є стрижнем будь-якої демократії.
І ми будемо підтримувати європейську пресу, щоби вона залишалася вільною.
Шановні депутати,
Те саме можна сказати і про соціальні мережі.
Вони мають безліч переваг для зв'язку між людьми.
Проте я хотіла би порушити одне конкретне питання.
Йдеться про наслідки надання нашим дітям необмеженого доступу до соціальних мереж.
Як мама семи дітей та бабуся чотирьох онуків, я відчуваю тривогу батьків, які роблять все можливе, щоби захистити своїх дітей.
Вони хвилюються, що, коли їхні діти беруть до рук телефон, вони можуть наражатися на різноманітні небезпеки, просто торкнувшись екрана.
Онлайн-булінг.
Контент для дорослих.
Заохочення до самоушкодження.
Алгоритми, які використовують вразливість дітей з явною метою створення залежності.
Занадто часто мами й тати відчувають себе безсилими та безпорадними.
Вони тонуть у цунамі великих технологічних компаній, що заполонили їхні родинні домівки.
Я твердо переконана, що виховувати наших дітей повинні батьки, а не алгоритми.
Їхній голос має бути почутий.
Саме тому сьогодні я тут, аби сказати вам, що я вас слухаю.
Подібно до того, як у мої часи ми, як суспільство, вчили наших дітей, що їм не дозволено палити, вживати алкоголь та дивитися контент для дорослих до певного віку.
Я вважаю, що настав час розглянути можливість зробити те саме щодо соціальних медіа.
Наші друзі в Австралії є першопрохідцями у сфері обмеження соціальних мереж.
Я пильно слідкую за впровадженням їхньої політики, щоби зрозуміти, які наступні кроки ми можемо зробити тут, у Європі.
Я доручу групі експертів до кінця поточного року надати мені рекомендації щодо найкращого підходу для Європи.
Ми підійдемо до цього питання обережно і вислухаємо всіх.
У всій цій роботі ми керуватимемося необхідністю зміцнювати позиції батьків та будувати безпечнішу Європу для наших дітей.
Адже, коли йдеться про безпеку наших дітей в інтернеті, Європа вірить у батьків, а не в прибутки.
Шановні депутати,
Нашим найважливішим завданням є захист нашої демократії.
Але для цього ми маємо також показати, що демократія здатна пропонувати рішення у відповідь на законні занепокоєння людей. І ніде це не є більш очевидним, ніж у контексті міграції.
Саме тому в наступному бюджеті ми запропонували утричі збільшити фінансування у сфері міграції та управління кордонами.
Це дозволить нам ефективно управляти міграцією та захищати наші зовнішні кордони.
Але очевидно, що цього недостатньо.
Народи Європи вже продемонстрували готовність допомагати тим, хто тікає від війни та переслідувань.
Однак зростає відчуття розчарування, яке походить від враження, що наші правила ігнорують.
Саме тому ми маємо посилити наші зусилля.
Нам потрібна система, яка буде гуманною; водночас ми не маємо бути наївними.
Ми маємо серйозно поставитися до повернення шукачів притулку, які отримали відмову, до їхніх країн походження.
Ми не можемо допустити ситуації, коли лише 20% тих, хто не отримав права зостатися, справді залишають Європу.
Тому нам потрібно якнайшвидше домовитись про Спільну європейську систему повернення.
Ми не можемо більше втрачати час.
Також ми маємо забезпечити повне впровадження Пакту з питань міграції та притулку, щойно він набуде чинності.
Цей Пакт є суворим, але справедливим.
І він запрацює лише в тому випадку, якщо кожен візьме на себе свою частину відповідальності.
Країни-члени з півночі й півдня, сходу та заходу.
Звісно, ми завжди виконуватимемо наші міжнародні зобов’язання.
Але саме ми, європейці, повинні вирішувати, хто і за яких обставин приїжджає до нас, а не контрабандисти і торговці людьми.
Вони заробляють мільйони на своїх цинічних, фальшивих і смертельно небезпечних обіцянках.
Саме тому ми повинні зруйнувати їхню бізнес-модель.
Дійсно, кількість мігрантів зменшується, але все ще занадто багато людей намагаються нелегально перетнути кордон і гинуть у дорозі.
Ми повинні працювати разом із соціальними медіаплатформами, щоби покласти край онлайн-організації та онлайн-рекламі контрабандних перевезень.
Ми повинні тісніше співпрацювати з авіакомпаніями, особливо на проблемних маршрутах, таких як рейси до Білорусі.
І лише відстежуючи фінансові потоки, ми зможемо виявити злочинні мережі та перекрити їхні джерела фінансування.
Нам потрібна нова система санкцій, спрямована безпосередньо проти контрабандистів та торговців людьми.
Щоби заморозити їхні активи.
Аби обмежити їхню можливість пересування.
Щоби перекрити їхні прибутки.
Торгівля людьми – це жахливий злочинний бізнес, і жоден контрабандист не має уникнути покарання в Європі.
Шановні депутати,
Моя думка проста.
Якщо це важливо для європейців – це важливо для Європи.
Це наш незмінний обов’язок – діяти.
Цього літа ми всі бачили кадри європейських лісів і сіл у вогні.
Згоріло понад мільйон гектарів.
Площа, що становить близько третини території Бельгії.
Масштаби збитків є колосальними.
І ми знаємо, що це не поодинокий випадок.
Зміна клімату робить кожне літо більш спекотним, суворим і небезпечним.
Саме тому ми повинні радикально посилити наші зусилля у сфері кліматичної стійкості, адаптації та природоорієнтованих рішень.
Але ми також маємо забезпечити себе інструментами для реагування.
Саме тому ми запропонуємо створити новий Європейський пожежний хаб на Кіпрі, який також міг би надавати підтримку нашим регіональним сусідам.
Ми свідомі того, який вплив може мати наш Механізм цивільного захисту.
Влітку 760 відважних європейців було відправлено у різні куточки Європи.
Вони буквально бігли назустріч вогню.
І я хотіла б завершити свій виступ вшануванням саме їх – пожежників, пілотів, екіпажів.
Усіх, хто підставив плече.
Я хочу розповісти вам історію групи з 20 грецьких рятувальників.
Вони є фахівцями у гасінні найнебезпечніших лісових пожеж.
Коли в регіоні Астурія спалахнули пожежі, Іспанія звернулася до Європи по допомогу.
І Греція відгукнулася на цей заклик.
Полум’я було настільки потужним, що дим було видно з космосу.
Але протягом п’яти днів 20 грецьких рятувальників стояли пліч-о-пліч зі своїми іспанськими колегами.
Коли вогонь підступив до села Хенестосо, вони вдень і вночі боролися, щоби приборкати полум’я.
І зрештою – разом – вони здолали пожежу, і село було врятоване.
Шановні депутати,
Для мене велика честь вітати сьогодні одного з цих героїв.
Командира грецької групи, лейтенанта Ніколаоса Паїсіоса.
Лейтенанте, дорогий Ніколаосе,
Ваша мужність є натхненням для нас усіх.
За вашу силу, вашу відданість і ваше виняткове лідерство:
ευχαριστώ – вам і вашій команді європейських героїв.
Шановні депутати,
Ось такою є Європа – єдиною спільнотою.
Це та Європа, яку я люблю.
Це та Європа, яку ми маємо захищати за будь-яку ціну.
І зробити це ми можемо лише разом.
Я хочу співпрацювати з цим Парламентом та з усіма проєвропейськими демократичними силами, щоби досягати результатів для європейців.
Я працюю над законодавчими пакетами, які посилять цю проєвропейську більшість.
І я щиро рада, дорога Роберто, що нам вдалося оновити Рамкову угоду між Єврокомісією та Парламентом.
Це тільки зміцнить нашу співпрацю.
І стане основою для роботи над справжніми реформами, яких ми потребуємо.
Адже я підтримую право законодавчої ініціативи Європейського Парламенту.
Я переконана: нам потрібно перейти до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю у деяких сферах, наприклад, у зовнішній політиці.
Настав час звільнитися від кайданів одностайності.
Бо головне – гарантувати, що наш Союз буде діяти швидше й ефективніше для своїх громадян.
Тому що саме так ми зможемо разом виграти цю боротьбу.
Щоби забезпечити незалежність Європи.
І давайте пам'ятати, що ми завжди мали боротися за наші свободи.
Від покоління, яке воювало врукопашну по всьому нашому континенту.
До підпільної преси, яка зберігала вогонь свободи в Центральній та Східній Європі під час холодної війни.
Або до «лісових братів» у країнах Балтії, які чинили опір радянському гніту на кожному клаптику землі.
Ця боротьба, цей спротив закарбовані у нашій європейській ідентичності.
80 років тому наш континент був справжнім пеклом на землі.
40 років тому він був розділений стіною.
Але щоразу європейці вирішували боротися за краще майбутнє.
Щоби стати єдиними – і зробити цю єдність сильнішою.
І саме цього я буду прагнути кожного дня.
Хай живе Європа!
Контакти:
Паула Піньо
Головна речниця
+32 2 292 08 15
Аріанна Подеста
Заступниця Головної речниці
+32 2 298 70 24
Олоф Ґілл
Речник
+32 2 29 65966
Якщо Ви не є представником медіа, Ви можете зв'язатися з ЄС через Europe Direct письмово або зателефонувавши за номером 00 800 6 7 8 9 10 11.