Заяви для преси Високої представниці/Віцепрезидентки Каї Каллас після зустрічі Ради ЄС із закордонних справ (у форматі оборони)

Виголешений текст може відрізнятися!

Добрий вечір.

Сьогодні, 15 жовтня, в нас був довгий день оборонних перемовин. Спочатку в НАТО щодо України та нашої власної оборонної готовності, а тепер ми також проводимо зустріч міністрів оборони ЄС, де обговорюємо Дорожню карту оборонної готовності. Це дорожня карта з конкретними завданнями, конкретними цілями та конкретними етапами на шляху до досягнення оборонної готовності до 2030 року.

Звісно, існує «концепція провідних націй», згідно з якою країни-члени беруть на себе лідерство в цих дев'яти різних сферах спроможностей, і це також означає, що ми працюємо над цим разом із країнами-членами. Надзвичайно важливим є питання дронів і те, як ми насправді захищаємо Європу від атак безпілотників.

Кожна країна-член чітко розуміє: дрони насправді можуть прилетіти з будь-якого напрямку. Я щойно повернулася з України, і ми можемо так багато в них навчитися. Я також відвідувала заводи оборонної промисловості, що виробляють дрони. Ми можемо скоротити вартість і терміни закупівель, якщо будемо по-справжньому співпрацювати з українцями в цьому питанні. Тому важливо, щоб країни-члени зрозуміли, що нам потрібно рухатися вперед у цьому напрямі. І це стосується всіх країн-членів, а не лише тих, що знаходяться на східному фланзі.

Дякую вам.

Питання/відповіді:

Тобто Ви стверджуєте, що деякі країни-члени уповільнюють цей процес?

Ні, я цього не стверджую. Насправді я кажу протилежне. Я кажу, що коли ми вперше заговорили про ініціативу «Мур дронів», йшлося про східний фланг, але потім й інші країни-члени зазначили, що дрони можуть, наприклад, прилітати і з кораблів. Отже, це також ризик і для південних країн-членів. Тож тепер, коли йдеться про захист від дронів, ми фактично говоримо про всю Європу. Це, безумовно, та інновація, з якою нам потрібно працювати, щоб зрозуміти, як ми можемо захистити Європу від цих атак безпілотників, що здійснюють наші противники. 

Як країни вирішуватимуть, чи їхні засоби протидії безпілотникам використовуватимуться ЄС чи НАТО?

Ні, ми не дублюємо роботу, яку виконує НАТО. Насправді ми доповнюємо одне одного. Нещодавно я також зустрічалася з Верховним головнокомандувачем Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR), військовим командувачем, або очільником, НАТО, і ми обговорювали, що може зробити Європа. Європа може допомогти країнам-членам реалізовувати флагманські проєкти зі спільних закупівель, щоб це фактично допомогло країнам-членам досягти своїх цілей щодо спроможностей. Ми справді не дублюємо роботу, а допомагаємо одне одному, координуючи між собою, як це можна зробити. Отже, наша мета — допомогти країнам-членам разом досягати своїх цілей щодо спроможностей. 

Країни-члени дедалі активніше наполягають на посиленні ролі Європейського оборонного агентства (EDA). Чи підтримуєте ви таку ініціативу?

Звісно, я є Головою Європейського оборонного агентства, тож, звичайно, я підтримую цю ініціативу. Я також погоджуюся, що агентство має особливу роль, яка полягає в тому, щоб забезпечувати рамкові умови для об'єднання країн-членів з метою просування більшої кількості спільних проєктів. Є багато сфер спроможностей, де кожна країна-член окремо є занадто малою, щоб діяти самостійно. Ми повинні робити це разом, і Європейське оборонне агентство здатне агрегувати цей попит, а також координувати роботу з оборонною промисловістю, щоб ми могли робити це найкращим чином. Я б також хотіла бачити більше інновацій. Знову ж таки, повертаючись до досвіду України, ці заводи оборонної промисловості — заводи з виробництва дронів — це справді неймовірно, як вони впроваджують інновації, реально враховуючи бойовий досвід і скорочуючи витрати та терміни закупівель, що також важливо для європейських платників податків. 

Водночас Єврокомісія наполягає на збільшенні кількості європейських флагманських проєктів. Чи не суперечить це посиленню ролі Європейської оборонної агенції?

Ні, це відбувається в тісній співпраці. Отже, агенція як інституція існує. Рамкові умови існують. Ми можемо використовувати цей інструмент краще, ніж досі. Але це, звичайно, відбувається спільно з Єврокомісаром з питань оборони та в координації з Єврокомісією. Вони значною мірою опікуються питанням оборонної промисловості, а оборонне агентство розглядає з позиції країн-членів, які є сфери спроможностей, де ми можемо діяти спільно.

Отже, Ви кажете, що дублювання не буде, але чи можете ви точно сказати, в чому різниця між ініціативою «Мур дронів» чи ініціативою щодо дронів і заходами НАТО з протидії безпілотникам?

Що ж, ініціатива щодо дронів на європейському рівні стосується країн-членів — що нам потрібно робити, які сенсори нам потрібні, які дрони-перехоплювачі, як це працює на практиці? Звісно, військові плани надходять від НАТО. Це абсолютно чітко. Але закупівлі мають здійснювати країни-члени. Отже, країнам-членам потрібно купувати ці речі, щоб також досягати цілей НАТО щодо спроможностей. Це означає, що існують потреби, визначені також і НАТО, зокрема на основі досвіду України. Але закупівлі мають робити країни-члени, і саме в цьому ми намагаємося їм допомогти — наприклад, що ми можемо робити разом, які флагманські ініціативи, і як це насправді працюватиме на практиці. Але військові плани, звичайно, надходять від НАТО.

Урсула Фон дер Ляєн, Президентка Європейської Комісії, дуже активно просувала ініціативу «Мур дронів», а потім її, так би мовити, «пригальмував» її ж Канцлер Мерц та інші голови держав. Чи не вважаєте Ви, що вона виходить за межі повноважень країн-членів, і чи вірите Ви, що вона перетинає певні межі?

Я так не думаю. Я вважаю, що завжди відбувається так: ви пропонуєте, і, звичайно, країни-члени обговорюють. Отже, те, що ми запропонували, отримало багато відгуків, які ми враховуємо. І я думаю, що зараз, порівняно з початковою ідеєю, те, що є в дорожній карті, — це саме те, на що я вказувала. Йдеться не лише про східний фланг, а й фактично про всі країни-члени, які зрозуміли, що для них також може існувати такий ризик. Звичайно, є багато питань, чи справді можливо забезпечити захист кожного метра. Але ж і в Україні це працює не так. Відсоток збиття дронів є дуже високим, навіть з обмеженим фінансуванням чи обмеженими можливостями. Отже, це те, що ми можемо зробити і на європейському рівні. Я думаю, всі зрозуміли: загроза існує для кожної країни-члена, і нам потрібен план на цей випадок.

Питання про Україну. Найкраща гарантія, як казали деякі міністри, — це оснастити та навчити українську армію. Чи може Європа собі це дозволити? Особливо враховуючи, що вся зброя, як ми зрозуміли зі слів Сполучених Штатів, надходитиме з Європи. Чи може Європа дозволити собі озброїти Україну, щоб це стало гарантією безпеки?

Що ж, у нас є два вибори. Інший вибір — це подальше поширення цієї війни. Тож, насправді, для нас дешевше допомогти Україні захистити себе, щоб ця війна не пішла далі і не виникло ризику для всіх інших країн-членів. 

Як Ви думаєте, чому всі ці провокації постійно посилюються? Ми спостерігаємо більше ескалації, а не менше. Чого Росія цим домагається?

Є дві речі. Перша — випробувати нашу єдність, те, як ми реагуємо на ці вторгнення, коли вони щоразу заходять далі. А друга — посіяти страх у нашому суспільстві, щоб ми утрималися від допомоги Україні, і вони отримали б те, чого хочуть, — підкорення України. Я думаю, наша відповідь може бути лише одна: ми допомагаємо Україні захистити себе, ми дотримуємося цього курсу, ми також посилюємо тиск на Росію, тому що ми хочемо, щоб ця війна і ці вбивства припинилися.

Посилання на відео: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/media/video/I-278947