Європейська політика сусідства

Європейську політику сусідства (ЄПС) було розроблено в 2004 році, щоб запобігти появі нових меж між розширеним ЄС та країнами, що є його сусідами. Крім того, метою ЄПС є зміцнення добробуту, стабільності й безпеки усіх зацікавлених сторін. Таким чином, ця політика також виражає стратегічні задачі, які було визначено в грудні 2003 року в рамках European Security Strategy (Європейської стратегії безпеки).

Європейську політику сусідства (ЄПС) було спершу визначено Комісією в її Комюніке про Wider Europe pdf - 197 KB [197 KB] Deutsch (de) English (en) français (fr) (Ширшу Європу) у березні 2003 року, після чого послідував більш пророблений Стратегічний документ з питань European Neighbourhood Policy pdf - 289 KB [289 KB] Deutsch (de) English (en) français (fr) (Європейської політики сусідства), опублікований у травні 2004 року. Цей документ викладає конкретні положення стосовно того, яким чином ЄС пропонує тісніше працювати з цими країнами. У грудні 2006 року, а потім і в грудні 2007 року в звіті про хід реалізації цієї політики Комісія також внесла пропозиції щодо подальшого зміцнення Європейської політики сусідства.

ЄС пропонує країнам-сусідам привілейовані стосунки, побудовані на взаємному прагненні до спільних цінностей (демократія і права людини, правові норми, правильне керування, принципи ринкової економіки та сталий розвиток). ЄПС виходить за рамки існуючих стосунків та пропонує поглибити політичні відносини і економічну інтеграцію. Рівень інтенсивності цих стосунків залежатиме від того, наскільки країни-сусіди поділятимуть ці цінності. Згідно до положень договору ЄПС лишається відокремленою від процесу розширення, і, стосовно країн, що є сусідами держав ЄС, не робить попередніх оцінок щодо майбутнього розвитку їхніх стосунків із ЄС.

Європейська політика сусідства застосовується до найближчих сусідів ЄС на суші або біля морських шляхів. Цими країнами є Алжир, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Єгипет, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Молдова, Марокко, окуповані палестинські території, Сирія, Туніс та Україна. Незважаючи на те, що Росія також сусідить із ЄС, наші стосунки розвиваються іншим шляхом - за допомогою Strategic Partnership (Стратегічного партнерства), що покриває чотири «спільних простори».