Віза

Зміст

I. Нові правила щодо спрощення процедури видачі віз з 1 січня 2008 р.

Метою цієї Угоди є спрощення, на основі взаємності, процедури видачі віз громадянам України для запланованого перебування терміном не більше 90 днів протягом 180 днів.

Ця Угода не застосовується по відношенню до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Ірландії, Королівства Данії, Республіки Ісландії та Королівства Норвегії. Ця угода визначає низку спрощених процедур (спрощень) щодо видачі віз. Ці процедури стосуються наступного:

 

1. Документи, що вимагаються

Від осіб, що належать до наведених нижче категорій, для обґрунтування мети поїздки вимагаються лише зазначені документи.

Загальна вимога щодо особистої явки для подання заяви на оформлення візи та супровідних документів залишатиметься без змін. В окремих випадках, коли залишаються сумніви щодо мети поїздки, наміру заявника повернутися до своєї країни або для підтвердження наявності достатніх засобів існування пропорційно до тривалості та мети перебування, заявника на оформлення візи може бути викликано до посольства/консульства для додаткової, більш ґрунтовної співбесіди. Додаткові документи можуть надаватись заявником або, у виняткових випадках, можуть бути затребувані співробітником консульства.

Шенгенські правила та національне законодавство застосовуються до питань, на які не поширюються положення цієї Угоди, зокрема таких як визнання проїзних документів, проїзна медична страховка, гарантії повернення та достатні засоби для існування. Для отримання інформації щодо усіх необхідних документів заявник має звертатися до відповідного консульства.

a) для членів офіційних делегацій, які на підставі офіційного запрошення, адресованого в Україну, беруть участь у зустрічах, консультаціях, переговорах або програмах обміну, а також у заходах, які проводять на території країн-членів ЄС міжурядові організації:
  • лист-підтвердження від органу влади України, що заявник є членом офіційної делегації, та
  • копія офіційного запрошення, направленого відповідною інституцією ЄС чи країною-членом ЄС;
b) для бізнесменів та представників бізнес-організацій:
  • письмова заява (оригінал) від сторони, що приймає - юридичної особи, компанії, органу влади чи організаційного комітету;
c) для водіїв, що виконують міжнародні вантажні та пасажирські перевезення на території країн-членів ЄС транспортними засобами, зареєстрованими в Україні:
  • письмова заява (оригінал) від національної асоціації перевізників із зазначенням мети, тривалості та частоти поїздок;
d) для членів поїздних, рефрижераторних та локомотивних бригад, які здійснюють поїздки територією країн-членів ЄС:
  • письмова заява (оригінал) від залізничної компанії із зазначенням мети, тривалості та частоти поїздок;
e) для журналістів:
  • свідоцтво (оригінал), видане професійною організацією, з підтвердженням, що заявник є журналістом, та
  • документ від працедавця із зазначенням, що метою поїздки є журналістська робота;
f) для осіб, які беруть участь у наукових, культурних та творчих заходах, у тому числі в університетських чи інших програмах обміну:
  • письмова заява (оригінал) від організації, що приймає;
g) для школярів, студентів, аспірантів та супроводжуючих викладачів, які здійснюють поїздку з метою навчання чи освітньої підготовки, у рамках програм обміну чи інших заходах, пов’язаних з діяльністю навчальних закладів:
  • письмова заява (оригінал) чи
  • свідоцтво про зарахування (оригінал) від навчального закладу, що приймає, чи
  • студентські квитки чи свідоцтва про курси, які відвідуватиме заявник;
h) для учасників міжнародних спортивних заходів та осіб, що їх супроводжують як спеціалісти:
  • письмова заява (оригінал) від організації, що приймає (національних спортивних федерацій чи Національних олімпійських комітетів країн-членів ЄС);
i) для учасників офіційних програм обміну, організованих містами-побратимами:
  • письмова заява (оригінал) від Голови адміністрації / мера міста;
j) для близьких родичів – дружини/чоловіка, дітей (у тому числі прийомних), батьків (у тому числі опікунів), дідусів, бабусь та онуків, які відвідують громадян України, котрі легально проживають на території країн-членів ЄС:
  • письмова заява від особи, що приймає, з підтвердженням родинних стосунків та місця проживання (оригінал);
k) родичів, які здійснюють поїздку для участі в церемонії поховання:
  • офіційний документ, що підтверджує факт смерті, а також підтвердження родинних чи інших стосунків між заявником та похованою особою;
l) особи, які відвідують військові та цивільні поховання:
  • офіційний документ (оригінал), що підтверджує факт існування та зберігання могили та родинні стосунки між заявником і похованою особою.
m) для осіб, які здійснюють поїздку з метою лікування:
  • офіційний документ медичного закладу, який підтверджує необхідність медичного обслуговування у цьому медичному закладі, та докази наявності достатніх коштів для оплати лікування.

Що зазначається у письмовій заяві?

Для запрошеної особи: ім’я, прізвище, дата народження, стать, громадянство, номер ідентифікаційного документа, час та мета поїздки, кількість в’їздів та імена неповнолітніх дітей, які здійснюють поїздку у супроводі запрошеної особи

Для особи, що запрошує: ім’я, прізвище, адреса та контактна інформація.

Для юридичної особи, що запрошує: повна назва та адреса, ім’я та посада особи, яка підписує заяву, та реєстраційний номер компанії, розташованої в країні-члені ЄС.

 

2. Візовий збір

Збір, який стягується за оброблення заяви на оформлення візи, складає 35 євро.

Цей збір поширюється на усіх громадян Україна і застосовується до усіх видів шенгенських віз, тобто як транзитних, так і короткострокових, незалежно від кількості в’їздів.

За оброблення термінових заяв на оформлення візи (за 3 дні до відправлення) може стягуватись додатковий збір 70 євро. Цей збір не стягується з членів офіційних делегацій, членів національних і регіональних урядів та парламентів, Конституційних судів та Вищих судів, а також у випадках, пов’язаних з гуманітарними причинами чи станом здоров’я осіб (інвалідів чи осіб, яким надається термінова медична допомога), журналістів та пенсіонерів.

Крім того, звичайний збір 35 євро стягується у разі подання термінової заяви на оформлення візи (за 3 дні до відправлення) з осіб, що належать до таких категорій: близьких родичів, школярів, студентів та супроводжуючих викладачів, учасників наукових, культурних, творчих, спортивних заходів та програм обміну, водіїв, поїздних бригад, дітей віком молодше 18 років та дітей на утриманні віком до 21 року.

Оскільки сума збору відповідає адміністративним витратам, пов’язаними з обробленням заяви на оформлення візи, цей збір повинен сплачуватись на момент подання заяви і у разі відмови у видачі візи не відшкодовується.

 

3. Звільнення від сплати візового збору

Деяким категоріям осіб надається звільнення від сплати візового збору:

  • близьким родичам – чоловікам, дружинам, дітям (у тому числі прийомним), батькам (у тому числі опікунам), дідусям, бабусям та внукам, які відвідують громадян України, котрі легально проживають на території країн-членів ЄС;
  • членам офіційних делегацій, які на підставі офіційного запрошення, адресованого в Україну, беруть участь у зустрічах, консультаціях, переговорах або програмах обміну, а також у заходах, які проводять на території однієї з країн-членів ЄС міжурядові організації;
  • членам національних та регіональних урядів і парламентів, Конституційних судів та Вищих судів, якщо вони не звільняються цією Угодою від вимоги щодо оформлення візи;
  • школярам, студентам, аспірантам та супроводжуючим викладачам, які здійснюють поїздку з метою навчання чи освітньої підготовки;
  • інвалідам та особам, які їх супроводжують, якщо це необхідно;
  • особам, які надалі документи, що підтверджують необхідність їхньої поїздки з гуманітарних причин, у тому числі, для термінового лікування (звільнення надається й особам, які їх супроводжують) або для участі у похоронах близького родича чи для відвідання важкохворого близького родича;
  • учасникам міжнародних спортивних заходів та особам, які їх супроводжують як спеціалісти;
  • особам, які беруть участь у наукових, культурних і творчих заходах, у тому числі в університетських та інших програмах обміну:
  • учасникам офіційних програм обміну, організованих містами-побратимами;
  • журналістам;
  • пенсіонерам;
  • водіям, що виконують міжнародні вантажні та пасажирські перевезення на території країн-членів ЄС транспортними засобами, зареєстрованими в Україні;
  • членам поїздних, рефрижераторних та локомотивних бригад на поїздах міжнародного сполучення, які здійснюють поїздки територією країн-членів ЄС;
  • дітям молодше 18 років і дітям на утриманні віком до 21 року.

В окремих випадках дипломатичні місії та консульства можуть відмовитись від стягнення збору чи зменшити його суму.

 

4. Критерії для видачі багаторазових віз (з максимальним терміном перебування 90 днів протягом 180 днів), які діють впродовж тривалого періоду часу

  • Багаторазові візи зі строком дії 5 років видаються членам національних і регіональних урядів та парламентів, Конституційних судів та Вищих судів, постійним членам офіційних делегацій, чоловікам та жінкам, дітям (віком до 21 року чи які знаходяться на утриманні) та батькам, які відвідують громадян України, котрі легально проживають у країнах-членах ЄС, на термін дії їхнього дозволу на легальне проживання чи їхнього мандату, якщо цей термін менше п’яти років; бізнесменам чи представникам бізнес-організацій, журналістам.
  • Багаторазові візи зі строком дії 1 рік видаються професійним водіям, членам поїздних бригад, учасникам наукових, культурних та творчих заходів, у тому числі університетських та інших програм обміну й спортивних подій та учасникам програм міст-побратимів, за умови що протягом попередніх 12 місяців заявник на оформлення візи отримав принаймні одну візу, скористався нею відповідно до законів щодо в’їзду та перебування країни (країн) відвідання та має підстави для подання заяви на оформлення багаторазової візи.
  • Багаторазові візи на термін від 2-х до 5-ти років видаються особам, які належать до категорій, зазначених у п. (b), за умови, що протягом попередніх 24-х місяців вони використали дві річні багаторазові візи відповідно до законів щодо в’їзду та перебування країни (країн) відвідання, і все ще мають підстави для подання заяви на оформлення багаторазової візи.

 

5. Тривалість процедур, пов’язаних з обробленням заяв на оформлення візи

Рішення стосовно заяви на оформлення візи приймається протягом 10-и календарних днів від дати одержання заповненої заяви на оформлення візи та пакета підтверджуючих документів. Для дипломатичних місій та консульських установ, де діє система співбесід, призначення співбесіди не зараховується як час оброблення документів.

У разі необхідності проведення детальнішої перевірки цей термін може бути подовжено до 30 днів. У термінових випадках термін прийняття рішення може бути скорочено до 2 днів і менше.

 

6. Виїзд у разі загублення чи крадіжки документів

Особи, що належать до зазначених категорій, можуть залишити територію на підставі дійсних ідентифікаційних документів, виданих дипломатичними місіями чи консульськими установами, без візи.

 

7. Подовження терміну дії візи за виняткових обставин

За форс-мажорних обставин термін дії віз може бути подовжено безкоштовно на період, потрібний для повернення [громадянина України на батьківщину].

 

8. Звільнення від візових вимог

Пред’явники дипломатичних паспортів з України звільняються від візових вимог на термін до 90 днів протягом періоду 180 днів.

 

II. "ШЕНГЕНСЬКА ВІЗА"

 

1. Що означає "шенгенська віза"?

Кількість країн, які застосовують Постанову 539/2001 і впроваджують у повному обсязі спільну візову політику, що не обмежується списком третіх країн, на громадян яких накладаються візові зобов’язання, загалом становить 24. До "шенгенських країн" належать: Австрія, Бельгія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія та Швеція.

Віза, видана однією з цих 24-х країн, є дійсною не лише для країни, яка її видала, але і для решти 23-х країн.

На візовій наклейці, яка має однаковий вигляд для усіх шенгенських країн, написано: "valid for Schengen States" (дійсна у шенгенських країнах). Літерно-цифрові коди також вказують на країну, в якій видана віза.

Процедури та умови видачі шенгенських віз викладені у Спільних консульських інструкціях, опублікованих в Офіційному журналі C 326 від 22 грудня 2005 року.

 

2. Які категорії має шенгенська віза?

Спільні консульські інструкції (СКІ) визначають різні типи віз.

  • Короткотермінова віза (тип "C", як зазначається на візовій наклейці). Ця віза видається на одну, дві чи декілька поїздок. Термін дії може бути різним. Ця віза дозволяє перебування на термін, який не перевищує трьох місяців впродовж шестимісячного періоду.
  • Транзитна віза (тип "B", як зазначається на візовій наклейці). Ця віза видається особам, які перед продовженням своєї подорожі до третьої країни повинні здійснити транзитну поїздку територією однієї чи кількох шенгенських країн. Ця віза може видаватись на одну, дві чи, у виняткових випадках, кілька транзитних поїздок. Тривалість кожної транзитної поїздки не повинна перевищувати п’яти днів.
  • Аеропортна транзитна віза (тип "A", як зазначається на візовій наклейці). Ця віза вимагається від громадян третіх країн, які здійснюють політ до іншої третьої країни, але роблять проміжну зупинку чи пересадку в аеропорту шенгенської країни.

Під час пересадки чи проміжної зупинки особи, які мають таку візу, повинні залишатись в аеропорту у зоні міжнародного транзиту без в’їзду на територію даної шенгенської країни.

Країни, які не належать до шенгенських країн, використовують такі самі три основні категорії віз.

 

3. Який статус мають візи, що видаються європейськими країнами, які не належать до шенгенських країн?

Кіпр, Болгарія та Румунія все ще видають національні візи. Це означає, що ці візи є дійсними лише для короткострокового перебування на території країни-члена ЄС, яка їх видала.

  • Практичний приклад: Короткострокова віза, видана Кіпром, дозволяє перебування лише на території Кіпру. Подальше перебування у тій чи іншій шенгенській країні вимагає також оформлення шенгенської візи. Для перебування в іншій країні-члені Європейського Союзу, яка не належить до шенгенських країн, наприклад, у Болгарії, вимагатиметься також болгарська віза.
    Особливі випадки, пов’язані з транзитом територією Кіпру, Румунії та Болгарії (країни-члени ЄС, які поки не інтегрувались до Шенгенської зони)

У 2006 році Рада своїм рішенням постановила, що країни-члени, які приєднались до ЄС у 2004 році можуть визнавати як еквіваленті національним візам візи та дозволи на проживання, видані шенгенськими країнами та країнами, які до них не належать. Ця еквівалентність є дійсною лише для транзитних поїздок і на період, який не перевищує п’яти днів. Після розширення Шенгенської зони у 2007 році ці правила застосовуються лише до Кіпру.

Комісією були представлені законодавчі пропозиції щодо поширення дії цих правил на Болгарію та Румунію.

 

4. Де я можу отримати візу?

Ви можете подати заяву на отриманні візи до консульської служби шенгенської країни, яка є основним місцем вашого перебування.

Візи видаються на кордоні лише у виняткових і відповідним чином обґрунтованих випадках.

Для перебування в одній чи кількох шенгенських країнах необхідно попередньо відвідати консульство основної країни перебування.

  • Практичний приклад: Якщо ви бажаєте здійснити поїздку по Європі протягом трьох тижнів, з яких два тижні ви перебуватиме в Італії, а один тиждень у Франції, вам треба звернутись до італійського консульства.

Іноді визначити основну країну перебування складно, наприклад, коли особа, що подорожує, має намір зробити кілька послідовних короткочасних зупинок приблизно однаковою тривалістю у різних шенгенських країнах. У цьому випадку Вам слід звернутись до консульства країни першого в’їзду до Шенгенської зони.

  • Практичний приклад: бізнесмен планує здійснити поїздку до Європи для проведення зустрічей з діловими партнерами у різних європейських столицях, в кожній з яких він перебуватиме один-два дні. Він придбав квиток до Франкфурта, звідки планує продовжити свою подорож. У цьому випадку консульство, до якого він повинен звернутись, є консульство Німеччини.

Для перебування в одній чи кількох країнах, що не належать до шенгенських, Вам слід звернутись до консульства кожної країни, яку ви плануєте відвідати.

 

5. Що мені потрібно для того, щоб подати заяву на оформлення візи?

Мінімальні вимоги наведені нижче. Ви повинні:

  • заповнити та підписати форму заяви на оформлення візи. Шенгенські країни використовують стандартну форму, яка надається усіма офіційними мовами Європейського Союзу. Форма надається безкоштовно. Ви можете її завантажити, натиснувши тут;
  • пред’явити дійсний паспорт, термін дії якого закінчується пізніше, ніж термін запланованого перебування;
  • описати мету та обставини вашої поїздки – див. п. І.1 – перелік документів щодо мети поїздки, які подаються різними категоріями осіб;
  • зазначити транспортний засіб;
  • показати наявність достатніх засобів існування для передбаченої поїздки та для повернення в Україну (наприклад, документ, що підтверджує наявність коштів, надання житла у приватному будинку чи запрошення від фірми або установи);
  • показати, що ви маєте туристичну страховку на цю поїздку з покриттям на суму 30000 євро.

У консульствах відповідних шенгенських країн ви зможете отримати детальну інформацію щодо підтверджуючої документації, яка повинна надаватись залежно від різних ситуацій та типів віз.

 

6. Які критерії застосовуються до розгляду заяв та прийняття рішення консульством?

Консульство розглядає й перевіряє подану заявником підтверджуючу документацію. Якщо необхідно, можуть бути затребувані додаткові документи. Якщо виникають якісь сумніви, то вони мають бути усунуті під час співбесіди віч-на-віч. Суть процесу розгляду заяви на оформлення візи полягає в одержанні задовільних доказів того, що заявник має намір повернутись до своєї країни походження. Консульство також перевіряє, чи не занесено заявника до Шенгенської інформаційної системи (SIS) як особу, якій заборонено в’їзд, і чи не становить він загрозу для громадського порядку.

 

7. Чому у процесі розгляду заяв на оформлення шенгенської візи консульство ставить штамп у паспорті?

Спільні консульські інструкції передбачають, що консульство, до якого подається заява на оформлення візи, повинне ставити штамп у паспорті заявника. На цьому штампі за допомогою літерно-цифрового коду зазначається тип візи, на яку подана заява до Консульства, шенгенська країна, до якої належить це консульство, та дата.

Основна причина штампування паспортів – поінформувати інші консульства про те, що заяву на оформлення візи вже було подано, щоб запобігти подальшому поданню заяв на оформлення візи до різних консульств.

 

8. Чи може бути відмовлено у в’їзді за наявності дійсною візи?

Кодекс Спільноти щодо правил, які регулюють пересування осіб через кордон (опубліковано в Офіційному журналі L 105 від 13 квітня 2006 року) визначає умови в’їзду на територію країн-членів ЄС. Наявність дійсного паспорта та візи (для громадян третіх країн, де потрібна віза) – це лише тільки дві умови із загального переліку умов в’їзду.

На початковому етапі відповідність умовам в’їзду перевіряється консульством, яке розглядає заяви на оформлення візи. Видача візи свідчить про те, що на момент надання візи умови в’їзду, на думку консульства, були задоволені.

Удруге відповідність умовам в’їзду перевіряється під час перетинання громадянином зовнішнього кордону (сухопутного, морського чи в аеропорту) країни-члена. Якщо прикордонною поліцією буде вирішено, що особа, яка має візу, не задовольняє умовам в’їзду (наприклад, не має необхідних засобів існування впродовж свого перебування у країні), їй буде відмовлено у в’їзді, незважаючи на наявність візи у паспорті.

Важливо: Особи, що отримали візи, повинні мати при собі підтверджуючі документи, які свідчать про те, що вони задовольняють умовам в’їзду – таким чином щоб за необхідності вони могли пред’явити їх під час перевірок на кордоні з ЄС.

 

9. Чи існує якась спеціальна процедура, якої слід дотримуватись після прибуття на територію шенгенської країни чи країни, що не належить до Шенгенської зони?

Тривалість перебування на території шенгенської країни відповідає періоду, зазначеному у візовій наклейці (у днях, кількість яких розраховується від дати, зазначеної у штампі про в’їзд у паспорті). У цьому випадку немає потреби у поданні заяви для оформлення дозволу на проживання, оскільки цей період вже охоплюється візою.

Деякі шенгенські та нешенгенські країни вимагають, щоб особи, які отримали візи, протягом певного періоду повідомили про своє прибуття відповідному адміністративному органові.

Рекомендуємо з’ясувати чи є це необхідним, під час оформлення візи, а також під час перетинання кордону.

 

10. Чи надає віза право на роботу?

Шенгенська віза "C" є короткостроковою візою, яка дійсна протягом періоду, зазначеного під час подання заяви на оформлення візи.

Якщо ви бажаєте провадити економічну діяльність протягом вашого короткочасного перебування, то для отримання дозволу на роботу вам слід виконати низку спеціальних формальностей.

Важливо: Не дозволяється провадити економічну діяльність під час поїздки, на яку отримано шенгенську візу "С", що була видана з приватних чи сімейних причин або з метою туризму. Провадження такої діяльності може призвести до накладення санкцій.

 

11. Чи можу я подовжити термін дії візи під час перебування в Європі?

Термін дії короткострокової шенгенської візи типу "C" може бути подовжено в Європі за виняткових обставин. Це подовження у жодному випадку не може перевищувати максимальну тривалість терміну дії візи типу "С" (три місяці впродовж шестимісячного періоду).

Якщо для громадянина України неможливо залишити територію країни-члена ЄС до дати, зазначеної у візі, в зв’язку з форс-мажорними обставинами, термін дії його візи має бути подовжено безкоштовно відповідно до законодавства, яке застосовується країною-членом, що приймає, на період, необхідний для повернення громадянина на батьківщину (див. п. І.7).

 

12. Чи можу я отримати дозвіл на проживання під час перебування в Європі?

Шенгенська віза типу "C" видається для короткочасного перебування. Використання візи типу "С" для оформлення дозволу на проживання під час перебування в Європі є зловживанням візою цього типу. Крім як лише за дійсно виняткових обставин, у наданні дозволу на проживання буде відмовлено.

 

13. Якщо вам відмовлено у видачі візи:

  • Чи можу я дізнатись про причини відмови?

Спільні консульські інструкції не зобов’язують шенгенські країни інформувати заявників на оформлення візи про причини відмови. Зазначення чи незазначення причин відмови регулюється законодавством кожної країни-члена. У країнах, які не належать до Шенгенської зони, питання щодо зазначення причин відмови у видачі візи теж регулюється національним законодавством.

  • Чи можу я подати апеляцію?

Спільні консульські інструкції не зобов’язують шенгенські країни надавати можливість подання апеляції у разі відмови у видачі візи. Це питання регулюється законодавством кожної шенгенської країни.

Що стосується країн, які не належать до Шенгенської зони, можливість подання апеляції у разі прийняття рішення про відмову у видачі візи теж регулюється національним законодавством.

  • Чи можу я подавати заяву знову, після того, як мені було відмовлено?

У принципі, рішення щодо відмови у видачі візи для майбутнього не має жодних наслідків. Запит на оформлення візи розглядається на підставі заяви, підтверджуючої документації та інформації, наданої заявником, зокрема, під час співбесіди віч-на-віч.

Проте, причини, з огляду на які консульство прийняло рішення відмовити у видачі візи, можуть, передусім, визначатись обставинами, які не змінюватимуться протягом певного періоду часу (такі як специфічні обставини, в яких знаходиться заявник, у тому числі його соціальне, професійне, економічне, сімейне чи особисте становище), і враховуючи які особа може розглядатись як така, що становить ризик імміграції. Отже можливо, що консульство наступної шенгенської країни, яка отримає заяву від цього заявника, зробить такі самі висновки, що й попереднє консульство, тобто, що у видачі візи має бути відмовлено.