Зовнішня політика Європейського Союзу (17/03/2008)

Вісник для журналістів: новини ЄС

------------------------------------------------

Всі матеріали цього Вісника ЄС можуть бути вільно використані та передруковані (як цілком, так і окремо) у друкованих та електронних ЗМІ, а також у будь-яких інших інформаційних проектах та повідомленнях.

Передрук цих матеріалів має містити посилання на Представництво Європейської Комісії в Україні та Бєларусі.

Представництво всіляко вітає якнайбільше поширення його інформаційної продукції серед українських та білоруських ЗМІ, органів державної та місцевої влади, громадських організацій, аналітичних центрів, освітніх установ тощо.

------------------------------------------------

Головні події минулого тижня

Відбулося 12-е засідання Ради з питань співпраці між Україною та ЄС

У Брюсселі відбулося засідання Європейської Ради

На дослідження та розвиток (R&D) у ЄС витрачається 210 мільярдів євро

Євробарометр опублікував огляд ставлення європейців до захисту довкілля

Акцент тижня

Європейська Рада в інституційній структурі ЄС

------------------------------------------------

Зовнішня політика Європейського Союзу

------------------------------------------------

ЄС-Україна

Відбулося 12-е засідання Ради з питань співпраці між Україною та ЄС

11 березня у Брюсселі відбулося 12-е засідання Ради з питань співпраці між Україною та ЄС.

Європейську делегацію очолили представники зовнішньополітичної „Трійки” ЄС: міністр закордонних справ Словенії (країни-голови ЄС) Дімітрій Рупель, Високий представник ЄС у справах спільної зовнішньої та безпекової політики і Генеральний секретар Ради Міністрів ЄС Хав’єр Солана, заступник голови Генерального директорату Європейської Комісії з питань Європейської політики сусідства Юґ Мінґареллі та постійний представник Франції (наступної країни-голови ЄС) при Європейському Союзі П’єр Селяль. Українську делегацію очолила прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко.

У ході зустрічі Європейський Союз привітав поступ, що його було досягнуто у відносинах між Україною та ЄС протягом останнього року, та закликав українських лідерів стабілізувати політичну ситуацію у країні та „продовжити йти дорогою амбітних політичних та економічних реформ”.

ЄС наголосив на „ключовій важливості конституційної реформи”, і зокрема на „створенні надійної системи механізмів контролю та балансу (checks and balances) між основними органами держави та незалежним Конституційним судом”. ЄС також закликав Україну „використати поради Венеціанської комісії” у її прагненні допомогти Україні розробити збалансовану Конституцію.

Рада з питань співпраці між Україною та ЄС також підтвердила подовження Плану дій між ЄС та Україною максимум ще на один рік та привітала поступ, здійснений протягом перших шести раундів перемовин щодо нової Посиленої угоди між Україною та ЄС, а також початок перемовин щодо створення зони вільної торгівлі між Союзом та Україною.

Рада також привітала посилену співпрацю України та ЄС в низці ключових сфер, зокрема в енергетиці, транспортному секторі, охороні довкілля та зовнішній політиці.

-----

Нагадаємо, що нині існують кілька органів, у рамках яких відбувається постійний діалог між Україною та ЄС. Ці органи існують як на урядовому рівні (Рада з питань співпраці між Україною та ЄС, Комітет з питань співпраці та Підкомітети Комітету з питань співпраці), так і на парламентському рівні (Комітет з питань парламентської співпраці між Україною та ЄС). >>> докладніше

------------------------------------------------

Міграційна політика

У Флоренції буде створено Європейський центр дослідження міграційної політики

11 березня Європейський Комісар з питань юстиції та внутрішніх справ Франко Фраттіні оголосив про намір ЄС створити новий центр з дослідження міграції та ключових аспектів міграційної політики.

Центр планується відкрити вже восени цього року. Його буде створено на базі Інституту Європейського університету (European University Institute – EUI) – всесвітньовідомого навчально-дослідницького закладу у Флоренції, присвяченого дослідженням європейської інтеграції.

Центр має об’єднати зусилля ключових експертів та впливових європейських мислителів для аналізу та дослідження проблем міграції. Він аналізуватиме міграційні питання з багатьох різних аспектів, враховуючи потреби ринку праці, демографічні зміни, соціальну інтеграцію іммігрантів, забезпечення вільного руху осіб і боротьбу проти нелегальної міграції. >>> докладніше

------------------------------------------------

Внутрішні процеси Європейського Союзу

------------------------------------------------

Загальні питання

У Брюсселі відбулося засідання Європейської Ради

13-14 березня у Брюсселі відбулося засідання Європейської Ради – саміту голів держав та урядів країн-членів ЄС.

На саміті було ухвалено низку важливих рішень, що визначатимуть майбутній розвиток Союзу.

Одним із них є визначення орієнтирів для трьох наступних років виконання Лісабонської стратегії, покликаної підвищити рівень економічного зростання та зайнятості в Союзі через підвищення інноваційності європейської економіки.

Оскільки нині ЄС істотно відстає від визначеної Лісабонською стратегією норми фінансування сфери дослідження та розвитку (3% від ВВП), держави ЄС взяли на себе зобов’язання розробити та втілювати Національні програми реформ, покликані підвищити обсяги фінансування дослідницької сфери.

Для підвищення науково-дослідницької складової економіки ЄС найближчим часом буде прискорено виконання амбітних науково-індустріальних проектів Союзу – Європейського інституту інновацій та технологій, Європейської дослідницької ради, Спільних технологічних ініціатив, проекту „Галілео” тощо.

Також держави-члени ЄС планують відкрити більше фінансових можливостей для найбільш інноваційних малих та середніх підприємств (МСП), створювати нові інноваційні кластери, що уможливлюватимуть тісну взаємодію між дослідницькою діяльністю, освітою та виробництвом, та збільшити свободу університетів у реалізації спільних проектів із бізнесом.

У цьому контексті особливого значення набуває поняття „свободи руху знань”, яку у нинішніх висновках Європейської Ради названо „п’ятою свободою” – поряд із традиційними „чотирма свободами” єдиного ринку ЄС (свободою руху осіб, товарів, послуг та капіталу).

Принцип „свободи руху знань” означає посилення транскордонної мобільності дослідників, студентів, науковців та викладацького складу, підвищення конкурентоздатності та привабливості ринку праці для дослідників, а також подальше реформування системи освіти в ЄС.

Окрім визначення нового етапу „Лісабонської стратегії” голови держав та урядів країн-членів ЄС приділили особливу увагу енергетичній політиці ЄС, і зокрема продовженню реалізації ініціатив щодо зменшення викидів СО2, підвищення ролі альтернативних джерел енергії та зменшення енергозалежності ЄС. >>> докладніше

Див. також: Європейська Рада в інституційній структурі ЄС

------------------------------------------------

Інституційний розвиток

Європейська Комісія пропонує реформувати регуляторні аґенції ЄС

11 березня Європейська Комісія запропонувала Парламенту та Раді Міністрів ЄС новий підхід до реформування регуляторних агенцій ЄС.

Комісія пропонує упорядкувати структуру децентралізованих агенцій ЄС, чітко визначити їхні завдання та їхню відповідальність, процедури заснування та припинення їхньої діяльності тощо.

-----

Нагадаємо, що нині в інституційній структурі ЄС, окрім власне інституцій (Європейська Комісія, Рада Міністрів ЄС, Європейський Парламент, Європейський Суд, Рахункова Палата тощо), дорадчих комітетів (Комітет регіонів, Економіко-соціальний комітет), фінансових органів (Європейський Центральний Банк, Європейський Інвестиційний Банк) та міжінституційних органів існують також різні децентралізовані органи ЄС, і зокрема так звані агенції.

Агенції ЄС бувають двох типів: регуляторні та виконавчі.

Виконавчі агенції були створені для допомоги Європейській Комісії у виконанні конкретних програм ЄС; вони підпорядковуються Європейській Комісії, а їхня робота визначається спеціальним Регламентом ЄС.

Натомість „регуляторні агенції” було засновано в різний час та для різних цілей. Нині їх нараховується близько тридцяти; кожна з них є окремою юридичною особою та має окремий бюджет.

Нинішні пропозиції Європейської Комісії спрямовані на ініціювання міжінституційного діалогу всередині ЄС щодо упорядкування роботи цих агенцій та визначення спільних рамок їхнього функціонування і їхньої відповідальності.

Нагадаємо також, що робота децентралізованих агенцій ЄС може зацікавити країни, що входять до сфери дії Європейської політики сусідства (ЄПС), зокрема Україну, оскільки нинішня стратегія Союзу передбачає можливість дедалі більшої участі у цих агенціях країн ЄПС. >>> докладніше

------------------------------------------------

Економіка

Річне зростання вартості праці в ЄС складає 3,5%

14 березня Євростат опублікував дані річного зростання вартості праці в зоні євро та в цілому ЄС.

За даними статистичної служби Союзу, у четвертому кварталі минулого року річний середній рівень зростання вартості праці складав у ЄС 3,5%. У зоні євро (ЄС-13) цей показник дорівнював 2,7%.

Найбільше річне зростання вартості праці Євростат зафіксував у нових державах-членах ЄС: Латвії (+30,1%), Румунії (+21,6%), Естонії (+20,7%), Литві (+20,5%), Болгарії (+17,8%) та Польщі (+11,1%); найменше – у Люксембургу (+1%), Німеччині (+1,5%), Бельгії (+2,9%) та Франції (+3%). >>> докладніше

------------------------------------------------

Інфляція в зоні євро підвищується до 3,3%

14 березня Євростат опублікував дані річного рівня інфляції в зоні євро (ЄС-15) та ЄС у цілому (ЄС-27).

У лютому річний рівень інфляції в зоні євро склав 3,3% - на 0,1 відсотковий пункт більше, ніж у січні.

У цілому ЄС річний рівень інфляції у лютому залишився без змін (3,4%).

За даними лютого, протягом року найбільше зросли ціни у Латвії (16,5%), Болгарії (12,2%) та Естонії (11,5%), тимчасом як найменший рівень інфляції було зафіксовано в Нідерландах (2%), Німеччині, Португалії та Швеції (по 2,9%).

-----

Нагадаємо, що нинішній рівень інфляції в зоні євро є найбільшим від моменту запровадження єдиної європейської валюти (2002). >>> докладніше

------------------------------------------------

Енергетика

Європейська роздрібна торгівля знизить споживання енергії

10 березня Європейська асоціація підприємств роздрібної торгівлі виступила із ініціативою істотного зменшення рівня споживання енергії до 2020 року.

Відповідно до угоди, підписаної провідними європейськими підприємствами роздрібної торгівлі, до 2020 року галузь планує зменшити споживання енергії принаймні на 20%.

Підприємства також беруть на себе зобов’язання інформувати споживачів про екологічно чисті продукти, наявні у продажу, а також про товари, у виробництві яких було використано відновлювані джерела енергії.

-----

Нагадаємо, що у березні минулого року Європейська Рада ухвалила масштабний пакет реформи європейського енергетичного сектору. Відповідно до планів, встановлених головами держав та урядів країн ЄС, до 2020 року рівень викидів СО2 економікою Союзу має зменшитися на 20%; частка відновлюваних джерел енергії має складати 20%; також на 20% має підвищитися енергоефективність нових технологій. >>> докладніше

------------------------------------------------

Наука та дослідницька діяльність

На дослідження та розвиток (R&D) у ЄС витрачається 210 мільярдів євро

10 березня Євростат опублікував дані рівня фінансування сфери дослідження та розвитку (research and development - R&D) в ЄС.

За даними статистичної служби ЄС, у 2006 році країни ЄС витратили на цю сферу 1,84% від свого ВВП, тобто близько 210 мільярдів євро.

Традиційно, найбільше на сферу досліджень та розвитку витрачають Швеція (3,82% від ВВП) та Фінляндія (3,45%), за якими йдуть Німеччина (2,51%), Австрія (2,45%) та Данія (2,43%).

Найменше коштів виділяють на дослідницьку сферу Кіпр (0,42% від ВВП), Румунія (0,46%), Болгарія (0,48%) та Словаччина (0,49%).

За даними Євростату, за останні сім років найбільший ривок у фінансуванні дослідницької сфери здійснила Австрія (від 1,91% від ВВП у 2000 році до 2,45% у 2006). Також істотно виросло фінансування в Естонії (від 0,61% до 1,14%) та Чехії (від 1,21% до 1,54%).

60% всіх витрат на дослідження та розвиток у ЄС припадає на три найбільші країни Союзу: Німеччину (58 мільярдів євро), Францію (38 мільярдів євро) та Сполучене Королівство (32 мільярди євро).

-----

Нагадаємо, що за рівнем витрат на дослідження та розвиток (1,84% від ВВП) ЄС продовжує відставати від своїх двох найбільших конкурентів: США (2,59%) та Японії (3,15%).

Відповідно до цілей Лісабонської стратегії, до 2010 року рівень витрат на сферу R&D в ЄС мав зрости до 3% від ВВП. Натомість від 2000 року – року ухвалення Лісабонської стратегії – цей рівень не виріс, а знизився (від 1,86% до 1,84% 2006-го року).

У висновках останнього засідання Європейської Ради, що відбулося 13-14 березня, голови держав та урядів країн-членів ЄС ухвалили рішення про інтенсивне збільшення витрат на дослідницьку сферу. >>> докладніше

------------------------------------------------

Європейський Парламент схвалив створення Європейського інституту інновацій та технологій

11 березня Європейський Парламент підтримав Регламент про заснування Європейського інституту інновацій та технологій (ЄІТ).

Коментуючи подію, Президент Європейської Комісії Жузе-Мануель Баррозу зазначив, що інститут „полегшуватиме та посилюватиме співпрацю між світами бізнесу, досліджень та вищої освіти у всьому Європейському Союзі” і в такий спосіб сприятиме „підвищенню рівня зайнятості та економічного розвитку в Європі”.

Наступними кроками у напрямі до створення Інституту буде призначення його Правління (не пізніше червня 2008 року) та створення перших „спільнот знань та інновацій” (не пізніше кінця 2009 року), що працюватимуть у тісній співпраці світів бізнесу, дослідницької діяльності та освіти.

-----

Нагадаємо, що створення Європейського інституту інновацій та технологій (EIT) є одним із наймасштабніших проектів у контексті нової освітньо-дослідницької політики ЄС, і зокрема втілення принципу „трикутника знань” (освіта – дослідницька діяльність – інноваційне виробництво). Замислений як європейська відповідь американському Масачусетському інституту технологій, ЄІТ стане проектом, що забезпечуватиме реальну та регулярну взаємодію світів освіти, науки та технологічних інновацій.

Ідея, що її запропонував у лютому 2005-го року Президент Європейської Комісії Жузе-Мануель Баррозу, вже перебуває на кінцевій стадії своєї реалізації. На найближчі 6-7 років (до 2013 року) Інститут отримує з бюджету ЄС понад 300 мільйонів євро.

Робота ЄІТ спиратиметься на діяльність „Спільнот знань та інновацій” – довгострокових партнерських консорціумів між університетами, дослідницькими організаціями та бізнесовими компаніями. „Спільноти” працюватимуть на базі ЄІТ, однак матимуть високий рівень автономії. У них також зможуть взяти участь освітні, дослідницькі чи бізнесові структури країн з-поза меж ЄС.

Рішення про те, де саме перебуватиме центральний офіс ЄІТ, планується ухвалити найближчим часом. >>> докладніше

Див. також:

Основні питання та відповіді щодо створення Європейського інституту інновацій та технологій

------------------------------------------------

Громадська думка

Євробарометр опублікував огляд ставлення європейців до захисту довкілля

13 березня Євробарометр (європейська служба дослідження громадської думки) опублікував результати опитування європейців з питань захисту довкілля.

Дані опитування свідчать про великий інтерес, що його мають європейці до питань захисту довкілля, і водночас про розбіжності у тлумаченні основних екологічних викликів в різних країнах ЄС.

Приміром, на питання „що найперше вам спадає на думку, коли ви чуєте слово ‘довкілля’ ”, італійці та іспанці найбільше називають забруднення міст (36% та 28%), шведи та данці – зміни клімату (39% та 32%), чехи та словаки – захист природи (21%), а мальтійці і французи – стан довкілля, в якому житимуть їхні діти (21% та 20%).

Прямі асоціації між поняттями „довкілля” та „зміни клімату” мають 19% європейців, причому переважно молодь (22% у людей віком 15-24 років та 20% - у людей від 25 до 39 років).

Найбільше людей, які вважають, що вони особисто можуть відігравати певну роль у захисті довкілля у своїй країні Євробарометр знайшов у Нідерландах (97%), Швеції (93%), Греції (93%), Сполученому Королівстві (92%) та Данії (91%). Найменше таких людей у нових державах-членах ЄС - Литві (71%), Латвії (73%), Болгарії (75%) та Чехії (76%).

На питання, що саме ви робили протягом останнього місяця для збереження довкілля, європейці найчастіше називали розподіл сміття для полегшення переробки матеріалів (59%), зменшення споживання енергії (47%), зниження споживання води (37%), зменшення користування одноразовими предметами, наприклад, пластиковими пакетами (30%), користування екологічним транспортом (28%) та менш активне користування автомобілем (17%).

Розподіл сміття найбільш популярний у Люксембургу (83% опитаних), Франції (82%) та Бельгії (78%); найбільше заощаджують енергію німці (62%), нідерландці (59%) та шведи (59%), а з водою найбільш економно поводяться кіпріоти (67%). >>> докладніше

------------------------------------------------

Інші новини

Європейська Комісія нагородила лауреатів європейської наукової премії. >>> докладніше

Європейська Комісія дає дозвіл на поглинання естонської компанії Galvex концерном ArcelorMittal. >>> докладніше

Виступ Вів’єн Рединґ, Європейського Комісара у справах інформаційного суспільства та ЗМІ: „Цифрове телебачення, мобільне телебачення: стимулюючи розвиток відкритих технологій у Європі та в усьому світі”, 12 березня, Будапешт. >>> докладніше

Виступ Леонарда Орбана, Європейського Комісара у справах багатомовності, на церемонії нагородження лауреатів премії „Молоді перекладачі”. >>> докладніше

Виступ Хоакіна Альмунії, Європейського Комісара з економічної та монетарної політики: „Розширення впливу азійської економіки: безпрецедентні можливості та нові планетарні виклики”, 10 березня. >>> докладніше

Виступ Маріанн Фішер Бьоль, Європейського Комісара у справах сільського господарства та розвитку сільської місцевості, на світовому конгресі з розвитку біопалива, 13 березня. >>> докладніше

------------------------------------------------

Веб-сайт тижня

Сайт Європейської наукової премії

http://ec.europa.eu/research/science-awards/index_en.htm

Минулого тижня Європейська Комісія оголосила переможців Європейської наукової премії. Сайт розповідає про лауреатів цьогорічного конкурсу, а також про основні принципи та стратегії присудження премії.

------------------------------------------------

Акцент тижня

Європейська Рада в інституційній структурі ЄС

14-15 березня у Брюсселі відбулося весняне засідання Європейської Ради – саміту голів держав та урядів країн-членів ЄС.

Серед головних рішень Ради – запуск нового трирічного циклу „Лісабонської стратегії”, покликаної підвищити рівень економічного зростання та зайнятості в ЄС; продовження реформи енергетичного сектору Союзу; акцент на науково-дослідницькому вимірі економіки ЄС; впровадження поняття „п’ятої свободи” – свободи руху знань – поряд із основними „чотирма свободами” єдиного ринку Союзу; і нарешті підтримка ініціативи Франції про створення „Союзу для середземноморського регіону” – посиленої співпраці ЄС із середземноморськими країнами, що не входять до Союзу.

Нижче ми спробуємо коротко розказати про специфіку роботи Європейської Ради в інституційній структурі ЄС, а також про те, чим ця інституція відрізняється від двох інших європейських структур, що близькі їй за назвою – від Ради Європейського Союзу та Ради Європи.

Що таке Європейська Рада

На відміну від інших ключових інституцій ЄС – Європейської Комісії, Ради Міністрів ЄС, Європейського Парламенту – Європейську Раду не можна назвати постійною діючою інституцією Союзу. Вона радше є регулярним зібранням голів держав та урядів країн-членів ЄС, на яких вирішуються ключові питання внутрішньої та зовнішньої політики Європейського Союзу. Саме тому її також інколи (менш формально) називають „Європейським самітом” або „Самітом ЄС”.

Як правило, Європейська Рада збирається чотири рази на рік: у червні та грудні (наприкінці піврічного терміну повноважень країни-голови ЄС), а також у березні та вересні, для підбиття попередніх підсумків роботи інституцій Союзу.

Можливі також додаткові, неформальні, зібрання голів держав та урядів. Приміром, наприкінці березня 2007 року, під час головування Німеччини в ЄС, лідери держав та урядів країн ЄС зібралися для погодження „Берлінської декларації”, що стала першим кроком на шляху до узгодження нового Реформістського (Лісабонського) договору ЄС.

Головні зібрання Європейської Ради (у грудні та червні) підсумовують головування тієї чи іншої країни ЄС. З цієї причини вони як правило відбуваються у містах країни-голови Союзу. Саме на цих засіданнях час від часу підписуються ключові документи ЄС, які потім пов’язують із ім’ям міста, у якому відбулося засідання Європейської Ради.

Скажімо, останній договір ЄС, підписаний у Лісабоні наприкінці португальського головування в Союзі (грудень 2007 року), має назву Лісабонського договору.

У цьому контексті важливо не плутати Лісабонський договір із Лісабонською стратегією, метою якої є перетворення ЄС до 2010 року на найбільш конкурентоздатну економіку світу. Як і Лісабонський договір, Лісабонська стратегія була також ухвалена на саміті португальського головування в ЄС, у першій половині 2000 року.

Інші приклади: у другій половині 1991 року, під час головування Нідерландів у ЄС, лідери ЄС зібралися у нідерландському містечку Маастрихті та ухвалили Договір про Європейський Союз, відомий також як Маастрихстський договір (набув чинності у листопаді 1993 року). Шість років по тому, у першій половині 1997-го, також під час головування Нідерландів, голови держав та урядів країн ЄС провели саміт в Амстердамі, результатом якого став Амстердамський договір ЄС.

Європейська Рада, Рада Європейського Союзу та Рада Європи

Дуже важливо не плутати Європейську Раду (EuropeanCouncil) із двома іншими інституціями із схожою назвою: Радою Європейського Союзу (Councilof the European Union) та Радою Європи (CouncilofEurope).

Рада Європейського Союзу, яку також називають Радою Міністрів ЄС (EUCouncilofMinisters) є постійним органом ЄС. Вона є міжурядовою інституцією і працює у форматі засідань профільних міністрів держав-членів ЄС. Існують, скажімо, Рада міністрів юстиції та внутрішніх справ, Рада міністрів сільського господарства, Рада міністрів закордонних справ тощо. Міністри країн ЄС збираються на регулярні засідання для обговорення важливих питань порядку денного ЄС. Рада Європейського Союзу відіграє ключову роль в ухваленні законодавства ЄС, здійснюючи законодавчу функцію спільно із Європейським Парламентом та Європейською Комісією.

Натомість Рада Європи (CouncilofEurope) не є інституцією ЄС. Вона є окремою міжнародною політичною організацією, що нині об’єднує 47 європейських держав, і зокрема країни колишнього СРСР - Україну, Росію, Молдову, Грузію, Вірменію, Азербайджан. Метою Ради Європи є захист прав людини, зміцнення парламентської демократії, забезпечення верховенства права, досягнення загальноєвропейських домовленостей, утвердження розмаїття культур і водночас спільності європейських цінностей.

Розуміння відмінностей між Європейською Радою, Радою Європейського Союзу та Радою Європи дуже важливе для розуміння специфіки інституційної структури ЄС та інших міжнародних організацій, що діють у Європі.

------------------------------------------------

Анонси подій

17 березня: зустріч Європейського Комісара у справах довкілля Ставроса Дімаса, із міністром із питань надзвичайних ситуацій України Володимиром Шандрою.

19 березня: Прес-конференція Європейського Комісара у справах інформаційного суспільства та ЗМІ Вів’єн Рединґ: „Стан розвитку ринків телекомунікацій у Європі”, Брюссель.

30 березня: набуття чинності угоди про створення єдиного авіаційного простору між ЄС та США.

31 березня: у Брюсселі відбудеться світова конференція з питань вітряної енергетики.

31 березня: розширення Шенґенського простору, що відбулася 21 грудня, буде поширено на авіаційний транспорт

3 квітня: Європейська Комісія представить доповіді про поступ країн, які перебувають у сфері дії Європейської політики сусідства, зокрема України.

------------------------------------------------

Всі матеріали цього Вісника ЄС можуть бути вільно використані та передруковані (як цілком, так і окремо) у друкованих та електронних ЗМІ, а також у будь-яких інших інформаційних проектах та повідомленнях.

Передрук цих матеріалів має містити посилання на Представництво Європейської Комісії в Україні та Бєларусі.

Представництво всіляко вітає якнайбільше поширення його інформаційної продукції серед українських та білоруських ЗМІ, органів державної та місцевої влади, громадських організацій, аналітичних центрів, освітніх установ тощо.

------------------------------------------------

Редактор: Володимир Єрмоленко

Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков

Інформацію підготувала МГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні